"Експерт Геннадій Рябцев вважає, що ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 у Києві навряд чи зможуть запрацювати на повну потужність принаймні до завершення сезону."

Енергетичний фахівець Геннадій Рябцев поділився з УНІАН своїми думками щодо ймовірності масових аварій у тепломережах Києва, обговорив, наскільки реалістичним є варіант евакуації цілісних районів столиці, а також дав прогноз щодо можливих відключень електрики до завершення зимового періоду.

У ніч з 12 на 13 січня Росія здійснила масовану атаку на енергетичну інфраструктуру Києва, внаслідок чого мешканці столиці та прилеглих районів залишилися без електрики та опалення в умовах значних морозів. Місто досі стикається з проблемами аварійних відключень, а компанія ДТЕК повідомила, що планує постачати електроенергію за графіком: 3 години з електрикою, а потім 10 годин без світла.

Кияни у соцмережах скаржаться, що подекуди опалення немає вже кілька днів поспіль, через що температура в оселях опускається до 10 градусів і нижче. Тим часом, мережею ширяться фотографії поривів труб у будинках, з систем опалення яких не було злито воду.

В інформаційних колах все частіше з'являються катастрофічні прогнози та сценарії щодо майбутнього: йдеться про ймовірну евакуацію столиці та загрозу повного колапсу енергетичної та комунальної інфраструктури.

Головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, енергетичний експерт Геннадій Рябцев в інтерв'ю УНІАН розповів, чи дійсно поточна ситуація у столиці є найгіршою за весь час війни, чи можливі масові аварії мереж, як довго ситуація з енергозабезпеченням Києва лишатиметься критичною, до яких відключень варто готуватися українцям, і скільки ще атак ворога здатна витримати українська енергетика.

Якою мірою в київських будинках сталися тріщини в трубах внаслідок відсутності зливу води з їхніх систем?

Це рідкісні ситуації, які виникли, головним чином, через те, що відповідальні особи не звернули уваги на вказівки комунальних підприємств щодо захисту внутрішньобудинкових систем від можливих аварій. Було видано розпорядження для керівників багатоквартирних будинків про необхідність зливу води, оскільки існувала загроза під час перезапуску системи.

Отже, для успішного перезапуску системи необхідно, щоб у ній не залишалося повітряних або теплоносійних пробок. Для досягнення цього важливо спершу відкрити повітряні клапани і злити воду. Швидше за все, ці дії не були виконані. Інакше дану ситуацію не можна пояснити. Внаслідок цього виникають такі наслідки.

Які дії слід вжити власникам цих будівель? Як довго може займати ремонтний процес?

Це займе приблизно місяць. Причина в тому, що всі мережі потрібно прокладати заново. На відміну від газопроводів, які зазвичай знаходяться на поверхні, труби теплопостачання часто ізольовані в підвальних приміщеннях або на горищах. Усе залежить від того, яким чином організована ця система, і це дуже складний процес.

Скоріше за все, на цей період в аварійному будинку має бути тимчасово встановлено електроопалення - чи від генератора, чи від чогось іншого. Але без електроопалення вихід з ситуації неможливий.

Хто відповідальний за це відновлення?

Усе залежить від того, в чий власності або під чим управлінням перебуває будинок. Чи то комунальна власність, чи то співвласність мешканців квартир. Також усе буде залежати від того, які труби полопалися: це внутрішньобудинкова чи зовнішня територія.

Проте, існують різноманітні програми, які можуть забезпечити спільне фінансування. У Києві діє одна з таких ініціатив, що охоплює термомодернізацію, але її також можна застосувати для реконструкції або модернізації. Таким чином, місто зможе частково відшкодувати витрати на відновлення.

На днях пролунала заява від нардепа, що у Києві можуть вибухнути мережі цілих кварталів за довгої відсутності світла. Чи дійсно таке можливо?

Напевно, депутат не точно підібрав слова. Ніяких вибухів, звичайно, не буде, але порушення роботи мережі систем можливе за їхнього недбалого використання. Тобто, якщо не реагувати на відповідні приписи комунальників чи надзвичайників - тоді можуть статися аварії.

Схоже, що Київ ніколи раніше не стикався з такою серйозною енергетичною кризою. Віталій Кличко вже підкреслив, що проблема такого рівня виникла вперше за чотири роки повномасштабного конфлікту...

Я не вважаю, що ця зима є складнішою, ніж попередні. Найбільш важким часом була зима 2022-2023 років. Це пов'язано з тим, що тоді ми не були готові до масштабних атак на цивільну інфраструктуру, і не було ясності в тому, як діяти та виходити з цієї ситуації.

Зараз же є досвід чотирьох років війни. І окрім досвіду, є алгоритми дій у відповідних ситуаціях, є розуміння того, що і як робити. Є відпрацьовані порядки, розуміння, до кого, як і куди звертатися по допомогу. Є резерви та запаси особливо вразливого обладнання, витратних матеріалів.

Енергетики вже по декілька десятків, якщо не сотень разів відновлювали роботу того чи іншого об'єкта. Вони, звісно, будуть вживати ненормативну лексику кожного разу в великій кількості, але все одно вони будуть відновлювати об'єкт.

Якщо я не помиляюся, на об'єкти ДТЕК було здійснено більше 220 атак, але вони продовжують працювати. Звісно, не всі з них вціліли — деякі зазнали значних руйнувань, проте теплові електростанції, теплоелектроцентралі та відповідні оператори системи розподілу все ще виконують свої функції.

Кожного разу вдається відновити, якщо не на 100%, то хоча б частково роботу навіть критичного зруйнованих об'єктів.

Якою вам видається ймовірність на сьогоднішній день того, що доведеться евакуювати цілі частини Києва внаслідок енергетичної чи комунальної катастрофи?

Вірогідність реалізації подібного сценарію надзвичайно низька. Якщо виникає потреба в евакуації, важливо чітко визначити, куди саме слід евакуювати людей. Проте на це питання немає конкретної відповіді. Обговорювати цю тему можуть лише ті, хто не має професійної підготовки і не усвідомлює, що насправді означає процес евакуації.

Люди, які проживали в зоні впливу Чорнобильської катастрофи, добре розуміють, що це означає. У радянські часи, коли можна було мобілізувати ресурси щонайменше кількох республік лише за допомогою телефонного дзвінка, все виглядало інакше. Організувати автобуси для евакуації можна було всього за кілька годин. Проте навіть тоді, процес евакуації міста Прип'ять тривав кілька днів, адже йдеться про десятки тисяч людей, які потребували термінового вивезення.

Зараз будь-які такі масштабні дії неможливі в принципі. Ось ті 30 тисяч осіб, які були евакуйовані під час Чорнобильської катастрофи, їх повезли в різноманітні санаторії та профілакторії, які тоді функціонували. І тоді це був травень, майже не потрібно було опалювати приміщення. Зараз куди перевозити людей і де їх розміщувати? Немає таких можливостей.

Коли мова заходить про райони, що знаходяться поблизу фронту, ситуація виглядає інакше. Наприклад, можна вивезти близько 700-800 осіб із Синельниківського району, але коли йдеться про масову евакуацію, це стає неможливим. Набагато ефективніше буде зосередитися на запобіганні ситуаціям, які можуть викликати необхідність вивезення великої кількості людей.

Якщо, наприклад, в багатоквартирному будинку відсутнє централізоване теплопостачання, одним із рішень може стати використання генератора. Коли прогнози щодо відновлення централізованого теплопостачання є невтішними, установка генератора в таких будівлях дозволяє організувати електричне опалення безпосередньо в цих квартирах. Це значно кращий варіант, ніж евакуація мешканців з їхніх домівок у невідомі місця, що є неефективним і безрезультатним рішенням.

Нещодавно Київ зазнав масштабного обстрілу, внаслідок якого постраждали ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Яким чином наразі організовано теплопостачання в місті, поки ці станції не функціонують, і яка загальна ситуація з відновленням теплопостачання в Києві?

Вірогідність того, що ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 запрацюють на максимальній потужності, є вкрай низькою, щонайменше до завершення цього опалювального сезону (за даними УНІАН). Проте часткове відновлення їхньої діяльності можливе, і вже відбулося.

Але ми розуміємо, що 14 січня (на наступний день після їхнього руйнування, - УНІАН) вже були поодинокі "Шахеди", які прямували в бік ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Щось збивали, не знаю, чи результативні були дії ППО, але було чутно. Тобто атаки будуть тривати, і захистити на 100% від подальших пошкоджень ані ТЕЦ-5, ані ТЕЦ-6 навряд чи можливо.

Незважаючи на значну присутність систем протиповітряної та протиракетної оборони, захист від балістичних ракет залишається складним завданням. Це ускладнюється і тим, що "миротворча" стратегія Сполучених Штатів сприяла дефіциту необхідних засобів ураження.

13 січня ворог здійснив атаку 18 балістичними ракетами, з яких вдалося перехопити лише дві. Ми щиро "вдячні" пану Трампу та його команді за таку ситуацію.

Не виключено, що удари по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, включаючи застосування балістичних ракет, можуть продовжуватися. І є висока ймовірність, що масштаб руйнувань збільшиться.

Це означає, що Києву дуже потрібні нові потужності. Потрібні установки розподіленої генерації, а краще - когенераційні установки, які можуть виробляти не лише електричну, але й теплову енергію. І дуже важливо, щоб більше таких установок з'явилося в Києві та було приєднано до об'єднаної енергетичної системи України.

Яким чином нині Київ забезпечується електроенергією та теплом?

Перед початком війни Київ отримував електричну енергію з п’яти ключових джерел. Найважливішим з них була Рівненська атомна електростанція, а також лінія, що її з'єднувала. Окрім цього, електричну та теплову енергію постачали ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька ТЕЦ та Трипільська ТЕС. Це основні енергетичні об'єкти, до яких додатково приєднувалася Київська ГЕС, що забезпечувала електроенергією під час пікових навантажень. Але це був лише один з багатьох елементів енергетичної системи міста.

На сьогоднішній день ситуація залишилася без значних змін. Однак, відбулося відновлення функціонування деяких районних теплових станцій, які є невеликими котельнями. Раніше вони працювали в рамках промислових підприємств, а тепер частина з них знову запрацювала, що позитивно вплинуло на загальний енергетичний баланс. Крім того, в регіоні є кілька об'єктів, які також сприяють підтримці балансування енергетичних ресурсів. Серед них установи ДТЕК, а також системи збереження енергії, які частково забезпечують потреби "Укренерго", особливо в Київській області.

Чи вистачає нам обладнання для ремонтів? І скільки ще обстрілів може витримати українська енергетика?

Якщо не оновлювати запаси та резерви, то, звичайно, їх буде недостатньо. Проте, якщо заявки енергетиків будуть задоволені, зокрема завдяки фонду підтримки енергетики України, немає причин для зайвого занепокоєння.

В даний час існує ряд товарів, які необхідно закуповувати на постійній основі та забезпечувати регулярну доставку відповідно до поданих заявок. Це стосується зовнішніх розподільних пристроїв, релейного обладнання, трансформаторів-автотрансформаторів, ізоляторів та, можливо, ще деяких товарів. Особливу увагу слід приділяти трансформаторному обладнанню та всім, що з ним пов'язано, оскільки їх потрібно в значній кількості. Всі ці позиції є важливими і потребують регулярного поповнення запасів.

Без сумніву, українські компанії, зокрема в галузі трансформаторного обладнання, не зможуть задовольнити всі запити на заміну. Тому надзвичайно важливо, щоб цей шлях постачання обладнання під егідою секретаріату енергетичного співтовариства залишався активним, розвивався і працював з максимальною ефективністю.

У Міненерго знають про це. Якщо цей канал буде працювати як годиться, то в мене немає якихось підстав думати про виникнення якихось проблем.

Які ваші очікування щодо тривалості відключень електроенергії в Києві та в Україні в цілому до завершення весняного періоду? Коли, на вашу думку, ситуація зі світлом може покращитися?

Очікуються коливання. Безсумнівно, Росія продовжить завдавати удари, і неможливо гарантувати 100% захист від усіх видів атак. Це призведе до того, що в зонах, що постраждали від обстрілів, будуть запроваджені графіки аварійних відключень, які триватимуть приблизно тиждень. Особливо це стосується випадків, коли обставини ускладнюються несприятливими погодними умовами чи низькими температурами. Після цього ситуація стабілізується, і ми будемо переживати від однієї до двох черг відключень до наступного удару. Потім знову можуть виникнути або подовження тривалості відключень до чотирьох черг, або аварійні вимкнення, залежно від інтенсивності атаки та її наслідків. На жаль, така непередбачувана ситуація може тривати досить довго.

Зменшити час вимкнень та відновлювальних робіт можливо лише шляхом збільшення встановленої гарантованої потужності малої генерації, за умови її інтеграції в об'єднану енергетичну систему. Для скорочення тривалості вимкнень після кожної нової атаки уряд має максимально заохочувати бізнес, підприємства та органи місцевого самоврядування до встановлення нових гарантованих потужностей із обов'язковим підключенням до об'єднаної енергетичної мережі.

Не варто говорити про "енергетичний сепаратизм" (тобто про забезпечення енергетичної незалежності окремих об'єктів, - УНІАН), а краще зосередитися на підвищенні загальної стійкості та надійності енергетичної системи. Встановлення генераційних потужностей включає газові пікери (компактні електростанції, що працюють на газу і мають високу маневреність - УНІАН), когенераційні установки, системи збереження енергії, а також установки, що використовують біопаливо та місцеві енергетичні ресурси тощо. Однак, потужності мають бути не менше 1 МВт, адже менші установки здатні вирішувати питання лише на рівні окремих територіальних громад.

Навіть сонячні панелі на дахах не стануть у нагоді - вони зараз абсолютно не функціонують. Сніг накрив їх, і хто ж вирішить залізти туди в мороз -15 градусів, щоб прибрати? Якою ж зброєю вони будуть зчищати той сніг? Наприклад, якийсь двірник візьме лопату, зчистить сніг, і на цьому все - прощай 3 або 5 тисяч доларів, які хтось необачний вкладав у ці дахові недоробки. Це насправді були просто величезні викинуті на вітер гроші. Тому варто добре обдумати свої дії перед тим, як робити щось.

А де в цьому рівнянні погода? Як вона може вплинути на відключення?

Вона здатна підвищити частоту відключень, що викликані погодними умовами. Проте її можливості в зміні загальної ситуації є обмеженими.

Найзначніший ризик, без сумніву, пов'язаний з російським фактором. Наступним за важливістю є вплив погодних умов. Також варто врахувати зростання кількості аварій, яке викликане постійними коливаннями в мережах та системах, оскільки вони не були розраховані на таку частоту змін потужності. Не слід забувати і про збільшення аварійності через зношення технічного обладнання.

Але найперший, безумовно, ризик - це Росія, а решта просто додається.