МКС видав ордери на затримання керівників Талібану у зв'язку з порушеннями прав жінок.
Міжнародний кримінальний суд (МКС) розсекретив чотири ордери на арешт ватажків Талібану у справі щодо ситуації в Афганістані. Про це повідомила пресслужба суду на офіційному сайті.
Йдеться про:
→ керівника Талібану Хайбатулли Ахундзади,
→ главе Верховного суда Абдулу Хакиму Хаккани,
→ міністра освіти Хабібуллу Агу
→ міністра вищої освіти Неду Мохаммаду Надіму.
Ордери на арешт лідера Талібану Ахундзади та голови Верховного суду Хаккані були видані Міжнародним кримінальним судом 8 липня 2025 року, а для Аги та Надіма — 9 вересня того ж року. Раніше ці документи залишалися під грифом секретності, хоча про перші два ордери стало відомо ще в липні 2025 року.
Палата дійшла висновку, що є обґрунтовані підстави вважати чотирьох підозрюваних кримінально відповідальними за те, що вони наказували, підбурювали або спонукали до вчинення злочину проти людяності у формі переслідування.
Згідно з рішенням суду, переслідування відбувалося на основі гендерної приналежності, спрямоване проти дівчат, жінок та інших осіб, які не відповідали гендерним нормам, встановленим Талібаном, а також щодо їхньої гендерної ідентичності та самовираження. До того ж, під удар потрапили й ті, кого вважали "партнерами дівчат і жінок", і це переслідування мало політичні мотиви.
Ймовірні злочини вчинялися в Афганістані від моменту захоплення влади Талібаном 15 серпня 2021 року і щонайменше до 20 січня 2025-го.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд ухвалив рішення про арешт Володимира Путіна, звинувативши його у військовому злочині, пов'язаному з нелегальною депортацією та переміщенням дітей з України. Для України є важливим розуміти, як насправді функціонують ордери МКС, чи дійсно вони призводять до затримання обвинувачених і чи з'являються вони на судовому розгляді.
МКС вважає, що представники Талібану проводили державну політику, яка призвела до серйозних порушень основних прав і свобод цивільного населення. Суд пов'язує її з убивствами, ув'язненнями, тортурами, зґвалтуваннями та насильницькими зникненнями.
Ця політика особливо негативно вплинула на жінок і дівчат. Завдяки різним указам і розпорядженням їхні права на освіту, особисте та сімейне життя, а також свободу пересування, вираження думок, переконань та релігійні свободи були суттєво обмежені.
МКС зазначив, що публікація ордерів має на меті, зокрема, запобігти новим злочинам, інформувати постраждалих про хід розслідування та сприяти міжнародній співпраці стосовно ситуації в Афганістані.
Держави-члени МКС зобов'язані заарештувати осіб, на яких видано ордери на арешт.
