Учасники обговорення наголосили на необхідності встановлення "сталого діалогу" між Києвом та навколишніми громадами в рамках київської агломерації.
Учасники пресконференції на тему "Проблеми столичної агломерації: межі міста Києва" закликали до системного діалогу між Київською міською владою та громадами приміської зони, наголосивши, що відсутність узгоджених підходів гальмує розвиток і провокує судові спори.
"Є море проблем, але є рішення всіх проблем при бажанні. Якщо не вистачає законів -- можна нові проголосувати. Якщо не вистачає кодексів -- їх треба створювати. Проте, якщо влада Києва не зацікавлена, то результат буде той самий. Міжнародні партнери готові надавати Україні фінансову та технічну допомогу для впровадження реформ, однак практичний поступ залежить від готовності центральної та місцевої влади працювати разом", -- зазначив голова правління Інституту української політики Олексій Усачов на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у середу.
Він підкреслив, що основним фактором прогресу столичної агломерації повинна стати системна співпраця, яка базується на взаємній повазі та готовності до відкритого діалогу. Усачов звернув увагу на те, що подальше нехтування цією проблемою призведе до марнування часу та ресурсів. Узагальнюючи, модератор відзначив, що розвиток агломерації зможе справді здійснитися лише за умови проведення демократичних виборів та поновлення політичної відповідальності місцевих органів влади.
Сергій Даніш, голова Коцюбинської ОТГ, висловив, що громада відкрита до конструктивного обговорення майбутнього селища, але прагне отримати від уряду чіткі пропозиції та гарантії.
"Якщо Київ прагне інтегрувати нашу територію та населення, то, напевно, міська влада повинна мати певні пропозиції. Рішення Київради про 'приєднання без жодних фінансових витрат' не відповідає реальності та потребам місцевих жителів. Столиця повинна спершу показати готовність інвестувати в соціальну інфраструктуру, таку як дитячі садки, школи та дороги, щоб люди самі захотіли приєднатися до Києва завдяки кращим умовам життя та сервісам," - зазначив він.
Даніш також звернув увагу на конфлікти, що виникають між державним кадастром і фіскальними нарахуваннями. Він зазначив, що більше половини території селища було включено до кадастру як частина Києва, внаслідок чого селищній раді надходили вимоги щодо сплати земельного податку, який стосується "підземної частини селищної ради".
За словами Даніша, незважаючи на те, що Коцюбинська, районна та обласна ради підготували всі необхідні документи, начальник кадастру пішов на лікарняний, що фактично призвело до блокування справи через невизначеність з Києвом. Він навів приклад Жулян, як ілюстрацію ризиків приєднання без адекватних гарантій, де після інтеграції до столиці виявилося відсутнім належне дорожнє покриття, освітлення та інфраструктура, а інтереси громади задовольняються лише частково.
Світлана Дахно, начальник відділу земельних відносин Департаменту містобудування та архітектури КОДА, заявила, що Київська обласна військова адміністрація активно співпрацює з Коцюбинською громадою та іншими сусідніми об'єднаними територіальними громадами. Проте, вона вказала на те, що відсутність єдиного підходу між столичною громадою та прилеглими територіями негативно позначається на розвитку регіону і призводить до численних судових суперечок. Дахно також підкреслила, що ця нестабільність вже має помітні наслідки, зокрема в питаннях земельного регулювання та територіального планування.
Київська обласна державна адміністрація активно взаємодіє з Коцюбинською громадою. Відсутність згоди між столичною громадою та навколишніми населеними пунктами має негативний вплив на розвиток регіону та викликає численні судові конфлікти. Обласна адміністрація підтримує інтереси місцевих громад і прагне розробити спільну позицію, щоб перевести ці питання у правове русло, оскільки це прямо впливає на розвиток громад та їх здатність реалізовувати свої повноваження на відповідних територіях, -- підкреслила Дахно.
Ігор Рева, заступник керівника Київської міської військової адміністрації, підкреслив важливість "зниження рівня діалогу" до рівня громадськості. Це необхідно для того, щоб питання агломерації набуло суспільного значення і виник "громадський тиск" на прийняття рішень.
"Якщо продовжувати виконувати одні й ті ж дії, результат залишиться незмінним... Потрібно організувати платформу, на якій громадяни зможуть обмінюватися ідеями, розробляти конкретні рішення та впливати на державні структури," -- зазначив він.
Іван Фурсенко, радник Асоціації міст України, акцентував увагу на тому, що реальна дискусія щодо київської агломерації стала можливою з 2020 року, коли навколо столиці утворилися спроможні громади з рівними правами. Він вважає, що основним чинником успіху є сталість управлінських рішень та стратегічне планування, що ґрунтується на європейських принципах.
"Європа базується на стратегічних планах, що стосуються агломераційного рівня. Необхідні стабільність у владі та політична рішучість: деяким потрібно взяти на себе додаткові обов'язки, а іншим – передати частину своїх повноважень", – підкреслив фахівець.
За словами представників обласної влади, законодавча рамка достатня для розбудови моделей співпраці та координації, однак необхідне неухильне виконання норм. Олег Іваненко наголосив, що агломераційна політика не може будуватися на односторонніх рішеннях. Він зазначив, що Коцюбинська громада є спроможною і має достатній бюджет, а будь-які домовленості мають відбуватися у цивілізований спосіб за участі всіх сторін.
Окремо розглядалося питання участі приміських громад в інвестиціях у спільні інфраструктурні проєкти, а також можливість зміни повноважень у випадку прийняття спеціального законодавства, що стосується київської агломерації.
"Міста-супутники повинні бути готові активно вкладати ресурси в розвиток двосторонніх зв'язків; у випадку утворення агломерації їхні повноваження щодо планування та будівництва можуть бути частково переглянуті", -- підкреслили на заході.
Учасники також нагадали, що Київська агломерація -- найбільше міське утворення в Україні з населенням у кілька мільйонів, тож завданням є забезпечити комфортний простір проживання і збалансований розвиток як столиці, так і навколишніх громад.
У пресконференції взяли участь: депутат Київської обласної ради, паралімпієць Олег Іваненко; соціолог, засновник Active Group Андрій Єременко; радник Асоціації міст України Іван Фурсенко; начальниця відділу земельних відносин КОДА Світлана Дахно; голова Коцюбинської ОТГ Сергій Даніш; заступник начальника КМВА Ігор Рева. Модератор -- голова правління Інституту української політики Олексій Усачов.
