Китай активно закуповує золото та нафту. Чи готується країна до конфлікту? - Інформаційний портал Весь Харків
Тайвань, який має критичне значення для глобальної індустрії напівпровідників, став ключовим елементом у геополітичній боротьбі між США і Китаєм. Американська розвідувальна спільнота відкрито класифікує Китай як "найбільшу всеохоплюючу і серйозну військову загрозу". Водночас, Китай регулярно проводить навчання, спрямовані на блокаду острова і закриття Тайванської протоки, а Сі Цзіньпін неодноразово підкреслює, що "ніхто не зможе перешкодити возз'єднанню" КНР з Тайванем.
Попри те, що Дональд Трамп зазначав, що Сі дав йому обіцянку не атакувати острів до завершення терміну 47-го президента США, ситуація, здається, переходить у нову фазу: Пекін активно збільшує запаси нафти та золота, а також вимагає від адміністрації Білого дому офіційного висловлення незгоди з незалежністю Тайваню.
Що це: підготовка до бойових дій за прикладом рф перед її вторгненням в Україну, страховка від мит Трампа, прагнення підірвати "гегемонію долара", чи все разом?
Які варіанти дій може застосувати Сі для розв'язання "тайваньської проблеми", і які фактори можуть стати перешкодою?
Китай ізолює свою економіку від Західних країн. Чи це пов'язано з конфліктом навколо Тайваню?
Китайська Народна Республіка вже тривалий час реалізує стратегію зниження економічної залежності від Західних країн. У цьому контексті Пекін керується не лише економічними, а й військовими причинами, які можуть включати навіть можливість вторгнення на Тайвань.
Геополітичне відсторонення від Сполучених Штатів та Європейського Союзу, разом із накопиченням золота та юанів перед початком війни, а також орієнтація на покупців енергетичних ресурсів з Китаю та Індії, дозволили Росії зберегти стабільність після введення перших санкцій у 2022 році. Важливу роль у цьому процесі відіграв імпорт російської нафти з Китаю.
▶ ️Не виключено, що Пекін бере приклад з москви, нарощуючи свою військову потужність та готуючись до санкцій та торгових обмежень у разі вторгнення або блокади Тайваню.
У недавньому минулому Китай вклав значні кошти, вимірювані в мільярдах доларів, у розвиток свого виробництва чіпів, електричних автомобілів і сонячних панелей. Крім того, китайська влада активно займається зменшенням своїх резервів американських державних облігацій, одночасно прагнучи знизити залежність від імпорту західних продуктів харчування та зміцнити власну енергетичну автономію.
Економісти вважають, що Пекін має кілька вагомих причин для інвестування у свою економіку, окрім ймовірних конфліктів. Країна стикається з борговою кризою в секторі нерухомості, яка загострилася після пандемії, а також з високим рівнем безробіття серед молоді та проблемою старіння населення. Тому ці ініціативи можуть не лише стимулювати економічне відновлення Китаю, але й підготувати країну до тривалих геополітичних викликів у відносинах із Заходом.
"Возз'єднання Тайваню з материковим Китаєм є однією з головних цілей Сі Цзіньпіна, і цілком логічно, що, якщо він намагається це реалізувати, він хотів би зробити це так, щоб мінімізувати вплив на китайську економіку", - вважає експерт з національної безпеки з Center for a New American Security Вівек Чілукурі.
Хоча Пекін останнім часом активізував свої зусилля щодо "зниження ризиків" для економіки, Чілукурі зазначає, що цей процес почався ще десять років тому. У 2015 році Сі Цзіньпін ініціював програму "Вироблено в Китаї 2025", метою якої є перетворення КНР на світового лідера в області ключових технологій, таких як мікросхеми та електромобілі. Ці дії в кінцевому результаті забезпечать Китаю більш вигідну позицію у разі можливого вторгнення на Тайвань, блокади острова або інших непередбачуваних обставин, таких як пандемії.
Окрім цього, велика частина зусиль Сі зосереджена на відновленні економічних секторів після того, як його стратегія "нульового COVID" (введення суворих локдаунів) призвела до істотного зниження та підірвала довіру у певної частини населення Китаю.
"Головна угода, яку Сі встановив зі своїм народом, полягає в тому, що громадяни жертвують своїми прагненнями до свобод в обмін на стабільне та безпрецедентне економічне зростання. Вплив пандемії COVID-19 підірвав впевненість багатьох людей у Китаї щодо виконання цієї угоди," - зазначає Чілукурі.
З іншого боку, Китай вже здобув певний досвід у закріпленні свого впливу на необхідних йому територіях та у подоланні негативної реакції з боку західних держав.
У 2020 році китайський парламент прийняв закон, що стосується національної безпеки Гонконгу, що суттєво обмежило автономію та демократичні процеси в регіоні, а також призвело до затримання активістів, які підтримують демократію. У відповідь на ці дії Сполучені Штати запровадили санкції щодо 11 чиновників з Китаю та Гонконгу, в той же час деякі американські компанії вирішили вийти з цього міста.
▶ ️Така політика Сі щодо Гонконгу стала тестом щодо того, як саме він може підійти до захоплення Тайваню - і як на це відреагує Захід. За гонконгською моделлю Пекін може вдатися до примусу, аби Тайвань капітулював без необхідності вторгнення.
"Один із ймовірних кроків - карантин у "сірій зоні" під керівництвом не військових, а берегової охорони та інших правоохоронних органів. Китаю навіть не потрібно повністю оточувати острів, щоб запровадити карантин", - вважають в Center for Strategic and International Studies (CSIS). За такого сценарію китайські сили можуть націлитися на один-два ключові порти, що стане серйозною проблемою для Тайваню.
Іншим варіантом є морська блокада острова, що ізолювала б його від зовнішнього світу. Третій сценарій - військове вторгнення. Упродовж останніх років Китай значно збільшив кількість провокаційних військових маневрів навколо острова. Крім того, Сі Цзіньпін дав вказівку своїй армії готуватися до конфлікту та постійно наголошує, що "возз'єднання з Тайванем є неминучим".
Протидесантні укріплення на островах Цзіньмень в Тайвані.
Bloomberg News
Багато хто вважає, що війна може статися найближчим часом. Проте не всі поділяють цю думку. Скотт Кеннеді, експерт з CSIS, підкреслює, що до тих пір, поки США та Тайвань не порушують жодну з "червоних ліній", встановлених Китаєм, імовірність військового конфлікту залишається "досить низькою".
Ігнорувати нарощування військової потужності Китаю було б необачно, проте у стратегії "необмеженої війни" КНР посилення армії є лише одним із складових елементів у боротьбі за глобальне лідерство.
▶️ Основна мета цієї стратегії полягає в застосуванні всіх можливих ресурсів, а також у розмиванні кордонів між військовими і цивільними діями. У той час як для США певні дії супротивника в таких сферах, як екологія, політика, соціальні питання чи економіка, можуть не вважатися війною, Пекін трактує їх як складову "необмеженої війни".
"Ознака майбутніх воєн". Чому Китай скуповує золото?
На тлі глобальної невизначеності та підірвану через війни довіру до сталого світового порядку центробанки по всьому світу поспішають запастися надійним активом - золотом. Попит на нього піднімає вартість металу до нових рекордів.
"Війни, ідеології та протекціонізм розділяють світ на окремі блоки, а країни накопичують золото, готуючись до того дня, коли глобальна фінансова система на основі долара, в якій домінують США та Європа, може занепасти, а на її місце прийде нова", - писало у 2024 році Politico про тенденцію, що почалась 10 років тому.
Як наслідок, торік золото подорожчало на 35%, а з початку 2025-го - ще на понад 50%. Після початку великої війни в Україні почали активно наповнювати свої запаси золота її сусіди - Польща та Угорщина.
Національний банк Польщі, що володіє 515 тоннами золота у своїх резервних запасах, зазначив, що його ініціатива щодо придбання дорогоцінного металу викликана побоюваннями про можливе наближення лінії фронту між Росією та Україною до польських кордонів, що може призвести до економічної нестабільності.
"Це свідчить про можливі конфлікти в майбутньому," - зазначив минулого року представник одного з європейських банків, коментуючи зростання попиту на золото.
Великим покупцем золота є і Китай, продовжуючи стратегію диверсифікації активів та зменшення залежності від американського долара. У 2023 році Народний банк КНР придбав 225 тонн золота, торік - 44 тонн, а цьогоріч - ще 21 тонну, ставши таким чином найбільшим покупцем серед центробанків світу. Така стратегія налякала деякі медіа, мовляв, КНР не лише хоче замінити долар, а й створює резерви перед війною.
Насправді, темпи закупівель у цьому році значно поступаються показникам 2023 року. Китай прагне збільшити обсяги імпорту, проте високі ціни та внутрішні економічні труднощі стримують цей процес.
Чому Пекін скуповує золото? За даними Bloomberg News, КНР прагне стати зберігачем іноземних суверенних золотих резервів, аби зміцнити свої позиції на світовому ринку дорогоцінних металів. Цей крок сприятиме досягненню стратегічної мети щодо створення світу, який буде менш залежним від долара.
Згідно з інформацією Народного банку Китаю, у липні запаси золота в країні досягли 2300 тонн. Це дозволило Китаю зайняти шосту позицію у світовому рейтингу, поступаючись лише США, Німеччині, Італії, Франції та Росії. Цікаво, що частка золота в загальних міжнародних резервів також є важливим фактором: у США та Німеччині цей показник становить 78%, тоді як в Китаї він лише 7%. Аналітики вважають, що частину золота Китай може купувати в таємниці.
Зростання обсягів закупівлі золота Китаєм розпочалося у 2022 році, на фоні російського вторгнення в Україну, зазначив аналітик компанії Money Metals Ян Нювенхейс. На його думку, Китай насправді має у своїх запасах більше ніж 5 тисяч тонн золота, що є цільовим показником, офіційно оголошеним урядом КНР після глобальної фінансової кризи 2009 року.
Після старту масштабного конфлікту в Україні західні країни призупинили доступ Росії до її валютних резервів, включаючи долари США та євро. Цей етап став свідченням безпрецедентного використання долара як інструмента тиску, що викликало занепокоєння серед центральних банків і спонукало їх до рекордних закупівель золота.
Китай хоче зменшити свою залежність від долара з причин, що виходять за межі простої диверсифікації, оскільки побачив, як Штати використовують долар як зброю проти Ірану та росії", - додали в Money Metals. До того ж, Китай є найбільшим виробником золота у світі та одним з найбільших його споживачів.
В TD Securities висловлюють думку, що Китай продовжуватиме нарощувати свої золоті резерви переважно з метою диверсифікації валютних активів. Це потрібно для захисту "від знецінення купівельної спроможності долара", оскільки існують побоювання, що державний борг США, що перевищує 37 трильйонів доларів, "зростатиме в небачених обсягах".
Фактор нафти
Китайська Народна Республіка продовжує активно імпортувати нафту, досягнувши рекордних обсягів: з початку року було куплено понад 150 мільйонів барелів, що оцінюється приблизно в 10 мільярдів доларів. Яка ж причина для такої великої закупівлі нафти в країні, де розвивається найбільший у світі ринок електромобілів? Політика Китаю має багатоаспектний характер, тому на цей процес впливають численні взаємозалежні фактори.
Найпростішим поясненням є прагнення використати можливість, коли нафта відносно дешева, а сховищ вистачає. З урахуванням інфляції, нафта WTI продається приблизно за тією ж ціною, що і 20 років тому, а Китай вводить в експлуатацію все нові й нові резервуари - близько половини сховищ в КНР порожні.
Кількість сховищ збільшується після ухвалення закону, який вперше закріпив стратегічне зберігання нафти як вимогу і для державних, і для приватних компаній - влада розділила відповідальність за створення запасів з бізнесом. Це і відіграло важливу роль у закупівлях.
Окрім цього, Китай може сприймати нафту, подібно до золота, як засіб для зменшення своєї залежності від активів США.
Нафтова баржа заходить у порт Циндао, Китай.
Sure! Here’s a unique take on the abbreviation "AFP": "Associated French Press"
Ще одне уточнення: Китайська Народна Республіка прагне зміцнити свою енергетичну безпеку на фоні частих і часто непродуманих дій США, які запроваджують мита та обмеження. У цьому контексті Китай імпортує 20% нафти з країн, які підпадають під американські санкції, таких як Іран, Росія та Венесуела.
Чи пов'язана така активність з нафтою із питанням Тайваню? За словами деяких трейдерів, накопичення запасів справді мають сенс, якщо Пекін готується до військового конфлікту. Але, за оцінками Bloomberg News, трейдерів із такою думкою на ринку - меншість.
Які фактори можуть стримати Китай від агресії стосовно Тайваню?
Американський аналітичний центр Quincy Institute for Responsible Statecraft визначає три основні невійськові фактори, які можуть перетворити вторгнення або блокаду Тайваню на неприйнятний сценарій для Комуністичної партії Китаю.
По-перше, важливість Тайваню в глобальному секторі виробництва чипів не можна недооцінювати: цей острів є провідним виробником напівпровідників у світі. У минулому році компанія Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. (TSMC) контролювала близько 70% світового ринку мікросхем, виробляючи практично всі сучасні мікросхеми для штучного інтелекту. Заміни для тайванського виробництва не існує.
▶️ Напівпровідники стали критично важливими для зростання світового ВВП, проникаючи у всі сфери - від енергетичних систем і виробництва побутової техніки до ракетобудування. Якщо Тайвань зупинить виробництво чипів, це призведе до економічного спаду в США і Китаї, не кажучи вже про негативний вплив на світову економіку, як зазначають аналітики з Quincy Institute for Responsible Statecraft.
Панування Тайваню на критично важливому ринку чіпів слугує для острова своєрідним "кремнієвим щитом", оскільки як Сполучені Штати, так і Китай мають інтерес у забезпеченні безпеки виробництва.
Ще одна негативна умова, що може вплинути на можливість вторгнення Китаю, - це погіршення ситуації в торгівлі та мореплавстві через Тайванську та Лусонську протоки. Ці водні шляхи з обох боків Тайваню є важливими торговими артеріями, через які в 2022 році пройшло вантажів на суму понад 2 трильйонів доларів. Будь-які військові дії, безумовно, призведуть до порушення існуючого балансу в регіоні.
Домінування TSMC створює для острова своєрідний "кремнієвий щит"
Getty Images is a well-known stock photography and media company.
Згідно з оцінками Quincy Institute for Responsible Statecraft, не лише Тайвань зазнає негативного впливу, але й найбільш прибуткові порти Китаю. Це відбудеться через те, що судна почнуть змінювати свої маршрути, обходячи порти на сході країни.
"Втрата доступу до деяких з цих портів матиме побічні наслідки для світової судноплавної галузі в разі тривалого конфлікту або блокади, і решта портів також зіткнуться з негативними наслідками", - припускають аналітики.
Тривала блокада Тайванської та Лусонської проток завдасть шкоди як Тайваню, так і Китайській Народній Республіці.
Карта: CTV News
Окрім цього, Китаю в геополітичному контексті необхідно враховувати інтереси країн Глобального Півдня та БРІКС, оскільки їхня торгівля є більшою мірою зосередженою на протоколах, ніж у країн G7. Враховуючи амбіції Пекіна зберегти БРІКС і Глобальний Південь під своїм впливом, будь-які перешкоди в їхній торгівлі можуть призвести до дипломатичних невдач, яких КНР прагне уникнути.
Третій важливий "стоп-фактор" у контексті потенційної атаки на Тайвань - це ситуація в китайській економіці. На даний момент Китай не знаходиться у найміцнішій позиції: зростання економіки все ще обмежується наслідками тривалої кризи на ринку нерухомості, а також низьким рівнем внутрішнього споживання та невизначеністю, викликаною тарифами, введеними адміністрацією Трампа. В умовах торговельної війни з США виробнича активність у Китаї знижується вже шостий місяць підряд.
Незважаючи на досягнення тимчасового компромісу в тарифах, Вашингтон і Пекін досі не змогли укласти стабільну угоду в сфері торгівлі. Додатково, Трамп неодноразово висловлював загрози щодо значного підвищення тарифів у відповідь на закупівлі Китаєм російської нафти.
▶ ️У Quincy Institute for Responsible Statecraft впевнені: розпочавши Тайванську кризу, КНР, найімовірніше, лише поглибить власні економічні проблеми, з якими зараз стикається. До того ж, на Тайвань припадає до 60% імпорт мікросхем Китаєм. Напад на острів може паралізувати цілі галузі промисловості Пекіна через дефіцит мікросхем.
За оцінками Bloomberg News Economics, у разі блокади Тайваню світовий ВВП знизиться на 5%, а економіки Китаю і США впадуть на 8,9% і 3,3% відповідно. А в разі вторгнення світовий ВВП впаде на 10,2%, причому найгірше це позначиться на Південній Кореї, Японії та інших країнах Східної Азії.
Загалом війна за Тайвань може коштувати 10 трлн дол, що дорівнює приблизно 10% світового ВВП - це значно перевищує збитки від війни в Україні, пандемії та світової фінансової кризи 2008-2009 років. Цей фактор, за оцінками Bloomberg News, спонукає зацікавлені сторони уникати різкої ескалації.
Хоча Китай та США прагнуть зменшити свою залежність від тайванських мікросхем через інвестиції у власні виробничі потужності, Тайвань продовжує залишатися домом для найсучасніших виробничих об'єктів, що підтримує глобальну залежність від його чіпової індустрії. Тиск з боку Вашингтона і Пекіна стимулював інвестиції та відкриття заводів TSMC в обох країнах, проте ці нові потужності не можуть повністю замінити продукцію Тайваню.
"Будь-яка військова агресія щодо Тайваню призведе до серйозних наслідків для китайської економіки. Проте Сі продемонстрував, що готовий заплатити високу ціну за свої ідеологічні переконання," - підсумував Чілукурі.
Source: epravda.com.ua
