Кір Стармер ризикує втратити свою посаду прем'єра. Які наслідки це матиме для підтримки України з боку Великої Британії?
Найближчий партнер Кіра Стармера пішов у відставку, що викликало занепокоєння щодо стабільності британського прем'єра на посаді. Які наслідки це може призвести для України, аналізує Gazeta.ua.
8 лютого керівник апарату британського прем'єра Морган Максвіні оголосив про свою відставку. Він мав відношення до призначення Пітера Мендельсона на посаду посла в США, незважаючи на підозри щодо його зв'язків з Джеффрі Епштейном. У вересні 2025 року лідер партії Стармер ухвалив рішення звільнити Мендельсона.
Після того як 30 січня 2026 року Міністерство юстиції США опублікувало нову серію документів у справі Епштейна, підозри стали реальністю. Виявилося, що Мендельсон за винагороду передавав урядові документи Епштейну в період фінансової кризи 2008-2010 років.
Формально зв'язок Мендельсона з Епштейном треба доводити через суд. Водночас публічний резонанс набув загрозливого масштабу вже для прем'єра Кіра Стармера.
Політичні супротивники Стармера використовують кризу, котру вже називають найбільшою за його каденції, для спроби повалити лідера лейбористів.
Максвіні взяв усю відповідальність за призначення Мендельсона на себе. "Помилкове рішення, котре завдало багато шкоди", - визнав він.
Непевне прикриття, оскільки без погодження Стармера цього б не відбулося.
Лідерка британських консерваторів Кемі Баденох закликала Стармера взяти на себе відповідальність за свої невдалi рішення.
Час його правління добігає кінця, заявляє лідер правопопулістської партії "Реформи UK" Найджел Фарадж, посилаючись на результати опитувань. У січні 2026 року його партія набрала 30%, що вивело її на перше місце, тоді як лейбористи відстають на 8%, а консерватори - лише на 1% від лейбористів.
А Стармер стрімко втрачає популярність. Не лише через Мендельсона. Однак цей скандал може стати "останньою краплею". За даними The Times, 51% респондентів вважають уряд лейбористів "бруднішим" за уряд консерваторів Бориса Джонсона. Найприкріше для соратників Стармера те, що серед цих 51% понад 25% голосували у 2024 році за лейбористів.
Тривожним сигналом для Стармера стало також звільнення його директора з комунікацій Тіма Аллана. Наступного тижня можуть з'явитися нові шокуючі факти. Чи не вчасно Тім вирішив залишити урядовий корабель?
На початку лютого Кір Стармер оголосив: "Мендельсон обманював мене". В той же час, під тиском консерваторів, він вирішив опублікувати всю переписку між членами уряду, починаючи з моменту призначення Мендельсона. Перші матеріали можуть з'явитися вже на цьому тижні. Очікується, що вони проллють світло на те, як складалися стосунки Стармера з Трампом. Витік цієї інформації може спричинити негативну реакцію з боку Білого дому. Це також стане чудовою можливістю для Фараджа, щоб використати свої зв'язки з діючим президентом США, про які він часто говорить, і спробувати домогтися дострокових парламентських виборів.
Відставки Максвіні та Аллана становлять останню можливість для Стармера зберегти свою позицію на посаді прем'єра, вважає експерт з Австралійського національного університету Чарльз Міллер.
"Максвіні відігравав ключову роль, виступаючи основним стратегом Стармера, і саме його вплив суттєво визначав політичний курс нинішнього прем'єра," - зазначив експерт.
Демарш Максвіні може свідчити про політичний поворот самого Стармера, який орієнтувався на залучення іноземних інвестицій, що призвело до непопулярних кроків, таких як зменшення "зимової субсидії" на опалення. Але куди ж це може привести?
Лейбористська партія зазнає зниження популярності серед британських виборців, що може суттєво вплинути на їхні шанси на місцевих виборах у травні 2026 року. За інформацією агентства Bloomberg, ймовірність того, що прем'єр зможе залишитися на своїй посаді до кінця тижня, становить 50 на 50%.
Проте сам прем'єр не має наміру залишати свою посаду. "Наша місія полягає в тому, щоб показати, що політична діяльність може бути чинником позитивних змін. З цієї перспективи ми рухатимемося далі", - прокоментував Стармер 9 лютого.
Це може означати домовленості з впливовими лейбористами або навіть їхнє входження до уряду. Зокрема, мера Манчестера Енді Бернхема, котрий у соцопитуваннях випереджає не лише Стармера, а й Фараджа. Або колишню заступницю прем'єра і впливову лейбористку Анжелу Рейнер.
Для України нестабільність у Британії є яскравим свідченням того, що харизматичні партнери слугують перевагою, але не є основою, зазначила доктор політичних наук Андріана Костенко. Відносини з Британією ґрунтуються на інституційній основі, яка не підлягає змінам внаслідок зміни урядів.
Британські політики зберігають стійкість у своїй стратегії протидії Російській Федерації та підтримки України. Протягом чотирьох років війни ця позиція залишалася незмінною, незважаючи на зміни на посаді прем’єр-міністра. Тож нам немає причин для занепокоєння, зазначив політолог Олексій Якубін у коментарі для Gazeta.ua. "Не бачу жодних ознак чи передумов для можливих змін у цій політиці", - підкреслив він.
Ситуація у лейбористів дійсно є досить ускладненою. Навіть заява Стармера про "силу добра" не забезпечує йому автоматичного збереження посади.
Це всього лише ознака того, що йому вдалося на певний час налагодити обстановку в партії. "Ситуація під контролем", - підкреслив фахівець.
Тривогу слід викликати, якщо до керівництва прийде Фарадж, який, скажімо, виступає проти британських військових сил в Україні.
