Канада: Які наслідки нового політичного сезону для підтримки України?
Марк Карні виконуватиме свої обов'язки в умовах уряду меншості, що є незвичним для цієї країни.
Минулого року для Канади, як і для багатьох інших країн, стало справжнім випробуванням, наповненим несподіваними подіями, значна частина яких була викликана політикою США. У зв'язку з географічною близькістю та глибокою економічною інтеграцією з американським сусідом, Канада залишалася під значним впливом з боку Сполучених Штатів. Незважаючи на це, прем'єр-міністр Марк Карні прагне реалізувати незалежну політичну стратегію, що базується на потребі зміцнення суверенітету країни. Це передбачає активний міжнародний курс, в якому Україна традиційно займає ключову позицію.
На фоні зростаючої напруженості, яка іноді перетворюється на явну ворожість між колишніми близькими партнерами, в Оттаві відновила свою діяльність нова сесія федерального парламенту після різдвяних свят. Враховуючи, що Канада виступає одним із основних союзників України, Укрінформ вирішив дослідити, які перспективи чекають на Київ у цьому новому політичному сезоні.
МІГРАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДТРИМКИ БЕЗ РІЗКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
Початок Нового року для українців у Канаді приніс радісні новини: федеральний уряд ухвалив рішення продовжити програму возз'єднання українських родин. Це відкриває можливість для близьких родичів українських громадян у Канаді отримати дозволи на постійне проживання. Цей крок є надзвичайно важливим для багатьох сімей, які зазнали розлуки після 24 лютого 2022 року.
Проте на загальному фоні міграційних процесів позитивних змін не спостерігається. Після тривалого періоду ліберальної міграційної політики, минулого року Канада значно зменшила квоти на імміграцію. В результаті, вперше за багато років у країні прогнозується, хоч і невелике, але зменшення чисельності населення. Незважаючи на кілька петицій у парламенті та активну діяльність Конгресу українців Канади, уряд не оголосив про започаткування окремої програми, яка б дозволила українцям, що отримали тимчасовий притулок у Канаді, отримати статус постійного резидента.
Науковий співробітник Інституту вивчення міграції Джеремі Паркер підкреслює, що наразі в Канаді відсутня політична воля для запровадження спеціальної імміграційної програми для українців. Він зазначає, що канадські чиновники уважно стежать за думкою виборців, які стають все більш критичними щодо великої імміграції, навіть у випадках, коли мова йде про біженців з війни.
ВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА: ГАРАНТІЯ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ПРОГНОЗОВАНОСТІ
Військова допомога Україні залишається одним із головних напрямів канадської зовнішньої політики. Від початку повномасштабної війни Канада надала Україні військової допомоги на понад 5 млрд доларів США, однак протягом останніх місяців темп передавання нового обладнання суттєво знизився. Це повʼязано передусім із вичерпанням власних запасів і переорієнтацією оборонної політики Канади на захист власного суверенітету. Проте важливо зауважити, що у федеральному бюджеті Канади передбачене безпрецедентне нарощування видатків на оборону, тож можна очікувати, що частина цих коштів буде спрямована й на підтримку обороноздатності України.
Оцінки експертів вказують на те, що в 2023 році Канада, скоріш за все, не зробить значних заяв щодо військової підтримки. Проте країна продовжить дотримуватись послідовної стратегії у забезпеченні українських військових обладнанням, боєприпасами та тренуваннями.
ОПЕРАЦІЯ UNIFIER: НЕМАЄ ПЕРЕШКОД ДЛЯ ПРОДОВЖЕННЯ
Однією з найзначніших складових канадської військової підтримки України є місія UNIFIER — програма військового навчання, що з 2015 року сприяє вдосконаленню бойових навичок українських військовослужбовців. За весь час функціонування цієї місії канадські інструктори підготували близько 50 тисяч українських бійців.
Хоча термін дії поточної місії завершується в березні цього року, експерти впевнені, що уряд вирішить її продовжити. "Операцію UNIFIER, ймовірно, буде продовжено. Вона є одним з пріоритетів Канади з 2015 року, тому навряд чи щось зміниться", - зазначив директор Школи міжнародних відносин Нормана Патерсона в Оттаві Стівен Сайдеман. Він підкреслив, що підтримка України відповідає національним інтересам Канади і навіть нестача особового складу в Збройних силах не стане перешкодою для подальшої реалізації місії.
Санкції та вилучення російських активів: поступовий, але рішучий процес.
Канада була однією з перших країн, яка запровадила законодавчі механізми для конфіскації російських активів з метою подальшого фінансування відновлення України. Проте на практиці цей механізм використовується досить обережно. Уряд намагається уникнути ризикованих судових прецедентів, які можуть бути використані проти нього в міжнародних арбітражах, а також прагне координувати свої дії з партнерами з G7.
"Канада принципово готова йти далі, ніж більшість союзників, але не хоче робити це самотужки", - зазначає експерт з міжнародного права та санкційної політики, старший дослідник університету Торонто Девід Кларк. За його словами, для Оттави важливо, щоб конфіскація російських активів стала не окремим рішенням однієї країни, а частиною колективного підходу Заходу.
Водночас Канада активно займається розширенням санкційних пакетів, включаючи індивідуальні обмеження проти російських чиновників та структур, пов'язаних із Кремлем. Хоча ці заходи не завжди викликають миттєву реакцію, у перспективі вони залишаються важливим інструментом політичного та економічного тиску на Москву.
"Санкції - це марафон, а не спринт, - наголошує Кларк. - І в цьому марафоні Канада, хоч і рухається повільніше, ніж очікує Україна, залишається серед лідерів за принциповістю позиції".
ПЕРЕДБАЧУВАНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА: СТАВКА НА ДОВГОСТРОКОВІ ІНСТРУМЕНТИ
Канада поступово зосереджує свою фінансову підтримку Україні на макрофінансових аспектах, кредитах і гарантіях, що мають на меті забезпечення стабільності державного бюджету та функціонування інститутів у часи тривалої війни. Це охоплює не лише безпосередні грошові вливання, але й активну участь Канади у багатосторонніх фінансових ініціативах разом із партнерами з G7 та міжнародними фінансовими організаціями.
Канадські урядовці неодноразово наголошували, що ключовим пріоритетом для них залишається передбачуваність допомоги, адже саме вона дозволяє Києву планувати як поточні витрати, так і майбутню відбудову.
"Канада прагне не лише 'вкласти кошти', а й підтримати Україну у збереженні фінансової системи", - зазначає економістка та колишня радниця міністра фінансів Канади Емілі Бержерон. Вона підкреслює, що Оттава все більше сприймає фінансову допомогу як інвестицію у стабільність Європи та міжнародний порядок в цілому.
Експерти погоджуються, що обсяги безпосередньої фінансової підтримки з Канади навряд чи зазнають різкого зростання. Обмеження федерального бюджету, а також внутрішні соціально-економічні труднощі змушують уряд діяти з обережністю, зосереджуючи увагу на довгострокових рішеннях, а не на ефектних одноразових заходах.
ПОЛІТИЧНА ПІДТРИМКА: НІ ЯКИМ КОМПРОМІСАМ!
На політичному фронті Канада демонструє одну з найбільш рішучих підтримок України серед західних демократичних країн. Цей курс активно підтримується не лише урядовими інституціями, а й усіма політичними фракціями парламенту. Це створює надійний базис для розвитку канадсько-українських відносин. Експерти впевнені, що навіть під тиском з боку сучасної адміністрації США, Канада зберігатиме свою проукраїнську позицію. "Навіть якщо Дональд Трамп здійснюватиме тиск на Канаду, вона не змінить своєї позиції щодо України. Це підтверджує недавня промова прем'єр-міністра Канади Карні на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Крім того, ця позиція має широку підтримку всередині країни," - зазначає професор Сайдеман.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА: ВПЛИВ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ УГОД НА РІШЕННЯ
Прогнозуючи майбутні політичні зміни в Канаді, важливо врахувати, що цього політичного сезону Марк Карні, ймовірно, опиниться в умовах уряду меншості, що є нетиповим для країни. Це значно ускладнює його можливість ухвалювати великі рішення. В світлі цього, прем'єр активно намагається створити парламентську більшість, залучаючи депутатів з інших політичних сил. Проте, незважаючи на всі його зусилля, досягти бажаного результату поки що не вдалося.
Ця політична гра має прямий вплив і на питання зовнішньої політики: будь-які вагомі кроки для підтримки України можуть залежати не лише від дипломатичних пріоритетів, а й від домовленостей усередині парламенту.
ХРИСТЯ ФРІЛАНД: ПАРЛАМЕНТ БЕЗ "ГОЛОВНОЇ УКРАЇНКИ"
Насамкінець варто згадати про важливий персональний чинник: уперше з 2013 року в парламенті не буде Христі Фріланд - однієї з ключових фігур у формуванні канадської політики щодо України. Її відхід створює вакуум, і наразі ще не відомо, хто саме з парламентаріїв чи урядовців візьме на себе місію головного адвоката українських інтересів в Оттаві.
Нині головним кандидатом на цю посаду вважається Іван Бейкер, депутат українського походження, який очолює парламентську групу дружби між Україною та Канадою. Він активно підтримує проукраїнські ініціативи, проте його популярність та вплив значно нижчі в порівнянні з Фріланд.
Таким чином, новий політичний сезон у Канаді, хоча й не обіцяє драматичних змін, все ж надає стабільність та певність у підтримці України. Ця передбачуваність, незважаючи на зовнішні виклики, парламентські зміни чи внутрішні труднощі, може виявитися одним із найважливіших ресурсів для Києва в 2026 році.
