Канада між столицями США та Європи.
Про стратегічні альянси, вигоди від адаптивних коаліцій та їхнє значення для України.
Традиційно Канада вважається найближчим союзником США у політичному, економічному, безпековому та інших аспектах. Проте останній рік засвідчив помітну трансформацію цієї парадигми. На тлі все більшого напруження у відносинах із Вашингтоном Оттава дедалі активніше шукає нових партнерів у світі, насамперед, у Європейському Союзі. Йдеться не просто про дипломатичну "страховку", а про системну диверсифікацію зовнішньої політики. Канада укладає нові торговельні угоди, поглиблює оборонну співпрацю з європейськими партнерами і навіть обережно торкається теми, яка ще нещодавно здавалася фантастичною: потенційного набуття членства в ЄС. Цей курс формує нову геополітичну реальність і має безпосередні наслідки для України.
БЕЗУМОВНЕ ПАРТНЕРСТВО З УМОВАМИ
Протягом багатьох років співпраця між Канадою та США ґрунтувалася на стабільності та взаємній довірі. Проте нещодавні політичні події в Америці змусили Канаду переосмислити цю модель. Зміни в торгівельних стратегіях, постійні напруження у висловлюваннях та загальна непередбачуваність американської адміністрації створили відчуття стратегічної незахищеності. У відповідь Канада почала активно шукати нові можливості для співпраці в інших напрямках.
"Канада більше не має можливості продовжувати залежати від єдиного партнера, навіть якщо це США, - підкреслює фахівець з глобальної безпеки, професор Торонто Майкл Гаррісон."
Цей метод не передбачає абсолютного відокремлення від США, а скоріше прагматичну адаптацію до нових реалій, де ключем до стабільності виступає стратегічна диверсифікація.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР: ВІД ТОРГІВЛІ ДО БЕЗПЕКИ
На цьому тлі Європейський Союз природно постає як ключовий партнер Канади. Якщо раніше основу відносин становила торгівля, зокрема Угода про всеосяжну економічну і торговельну співпрацю, то сьогодні співпраця стрімко розвивається у безпековому напрямі.
Переломним моментом став саміт Канада-ЄС у червні 2025 року, під час якого сторони підписали угоду про масштабне партнерство у сфері безпеки й оборони. Документ фактично створює спільну рамку для координації політики, регулярного діалогу та розвитку співпраці у широкому спектрі напрямів. Ця угода дає змогу інституціоналізувати відносини, адже Канада і ЄС домовилися про регулярні консультації, обмін інформацією та координацію дій у сфері глобальної безпеки.
"Це вже не лише співпраця однодумців, а поступовий процес створення спільного простору безпеки," - зазначає професор Гаррісон.
Ще більш показовим є інший крок: цього року Канада приєдналася до європейської оборонної ініціативи SAFE - масштабної програми ЄС обсягом близько €150 млрд, спрямованої на спільні закупівлі озброєння та зміцнення оборонної промисловості.
Це рішення має кілька суттєвих наслідків. По-перше, канадські компанії отримують можливість виходу на європейський оборонний ринок і участі у спільних проєктах. По-друге, Канада активно інтегрується у формування нової оборонної архітектури Європи. По-третє, це сприяє швидшому розвитку військових спроможностей обох сторін у контексті зростаючих загроз. Крім того, Канада стала першою країною за межами Європи, яка отримала доступ до такого рівня оборонної інтеграції з Європейським Союзом.
"Участь у SAFE є важливим стратегічним сигналом: Канада більше не сприймає себе лише як складову північноамериканської оборонної структури", - підкреслює професор Жан-Франсуа Леблан з Королівського військового інституту Канади.
Також варто зазначити, що нове співробітництво тісно пов'язане з війною в Україні, оскільки Канада та Європейський Союз постійно акцентують на важливості узгоджених дій у підтримці Києва і спільного реагування на російську агресію.
НОВІ УГОДИ - НОВА СТРАТЕГІЯ
Крім співпраці з Європейським Союзом, Канада активно працює над розширенням своїх торгових та політичних зв'язків з іншими державами. Підписання нових угод, особливо в Індо-Тихоокеанському регіоні, є складовою частиною більшої стратегії, спрямованої на зменшення залежності від американського ринку. Цей процес має як економічний, так і політичний аспекти.
"Диверсифікація торгівлі - це водночас і диверсифікація впливу. Канада прагне мати більше важелів у глобальній політиці", - зазначає аналітик Інституту глобальних справ Джеф Лоран.
У даному контексті Європейський Союз постає не лише як один з партнерів, а як стратегічна альтернатива, що характеризується стабільністю, передбачуваністю та спільними цінностями.
Чи стане Канада частиною Європейського Союзу?
Окремі дискусії останніх тижнів додали цьому процесу ще більшого резонансу. Під час візиту до Оттави президент Фінляндії Александр Стубб згадав можливість глибшої інтеграції Канади з Європейським Союзом.
"Як на мене, за своїм ставленням та основоположними цінностями Канада настільки близька до Європейського Союзу, що найменше, що ми можемо зробити, - це налагодити справді тісне стратегічне партнерство", - сказав Стубб. Він додав, що "може уявити собі набагато ширший Євросоюз, але чи буде Канада його частиною - вирішувати їй".
Концепція має складний характер з огляду на юридичні та політичні аспекти. Тим не менш, вона акцентує на важливій істині: Канада все більше усвідомлює своє майбутнє не лише в межах Північної Америки, а й у більш широкій західній перспективі.
Гаррісон вважає, що це більше схоже на інтелектуальний експеримент, ніж на справжній політичний проект. Проте він втілює сутність глибоких змін у міжнародному порядку.
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ УКРАЇНИ
Цей процес є стратегічно важливим для України. По-перше, зміцнення зв'язків між Канадою та Європейським Союзом посилює загальний трансатлантичний фронт на підтримку України: чим більше партнери координують свої дії, тим більш ефективною є допомога, що надається Києву.
"Лоран підкреслює, що Канада має потенціал стати своєрідним зв’язком між Європою та Північною Америкою у контексті підтримки України."
По-друге, це відкриває нові горизонти для багатосторонньої співпраці. Україна вже активно партнерить як з Канадою, так і з Європейським Союзом, і зміцнення цих зв'язків створює синергійний ефект. По-третє, укріплення економічних взаємин між Канадою та ЄС може відкрити нові перспективи для української економіки, зокрема в галузях відновлення та оборонної промисловості.
"На думку Лорана, Україна має потенціал стати важливим мостом між Канадою та Європейським Союзом, зокрема в галузі відновлення інфраструктури та вдосконалення оборонних технологій."
ЦІНА БАГАТОВЕКТОРНОСТІ
Попри очевидні переваги новий курс Канади не позбавлений викликів. Зважаючи на запальний характер чинного господаря Білого дому, не можна нехтувати ризиком ускладнення відносин зі США. Надмірне віддалення від Вашингтона може мати економічні та безпекові наслідки, зважаючи на глибину чинної інтеграції між двома країнами. Свою роль відіграють і обмеження самої Європи, адже ЄС не завжди демонструє єдність у зовнішній політиці, що може ускладнювати реалізацію амбітних ініціатив. Нарешті, існують також й інституційні бар'єри: поглиблення співпраці між Канадою та ЄС потребує складних політичних і юридичних рішень, які можуть затягнутися на роки.
"Диверсифікація є вірною стратегією, але не здатна повністю замінити відносини між Канадою та США", – акцентує увагу професор Гаррісон.
БАЛАНСУВАННЯ МІЖ ЦЕНТРАМИ СИЛИ
Зовнішня політика Канади дедалі більше нагадує спробу балансування між кількома центрами сили, на противагу руху до одного "маяка". Попри активне зближення з Європейським Союзом, Оттава не відмовляється від стратегічного партнерства зі США, та й навряд чи зможе це зробити в осяжному майбутньому. Натомість уряд Карні намагається розвивати гнучкий підхід, мінімізуючи ризики, пов'язані з надмірною концентрацією політичних та економічних зв'язків. У цьому сенсі ЄС виступає не заміною США, а додатковим полюсом тяжіння. Паралельно Канада розвиває відносини з країнами Індо-Тихоокеанського регіону, укладає нові торговельні угоди та намагається зміцнити власну роль у глобальних ланцюгах постачання.
"Канада прагне змінити свою стратегію з орієнтації на 'одного стратегічного партнера' до формування мережі партнерств. Хоча це є більш складним процесом, така модель є значно більш стабільною в умовах глобальної нестабільності", - коментує експерт з міжнародних відносин, професор Макгіллського університету Даніель Рош.
Для України така зміна має важливе практичне значення, оскільки розширення міжнародних зв'язків Канади створює більше можливостей для координації підтримки Києва, як в рамках двосторонніх відносин, так і через багатосторонні платформи. Канада зараз знаходиться на етапі не лише переосмислення географії своїх альянсів, а й вдосконалення їхньої якості — від жорстких блоків до більш гнучких коаліцій. У сучасних умовах саме такі формати все частіше визначають ефективність міжнародної підтримки.
