Хто сприяв нападам на українців у Польщі і чи є шанси їх припинити?

Масштаб та зухвалість нападів на українців у Польщі справді досягли такого рівня, що ігнорувати цю проблему уряд більше не може.

Однак, заклики проти таких нападів мають свої корені в внутрішній політиці – це питання стало новим полем битви між урядовою коаліцією під керівництвом Дональда Туска і правою коаліцією, а також особисто президентом Каролем Навроцьким.

Про те, як зароджувалося насильство і чого очікувати далі - в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Від Туска до Брауна: як польські політики сприяли нападам на українців і чи зможуть це зупинити. Далі - стислий її виклад.

Численні заяви політиків правого табору, включно з президентом Каролем Навроцьким, про невдячність українців, про "українізацію Польщі", а також про необхідність спрощення депортації іноземців створили тло ненависті на національному ґрунті.

Ці настрої отримали істотне підживлення торік - після перемоги Кароля Навроцького на президентських виборах, а також навесні цього року - коли у партії "Право і справедливість" ("ПіС") вирішили висунути кандидатом у прем'єри відвертого українофоба Пшемислава Чарнека.

Такий фон повністю усунув всі перешкоди для польських радикалів.

Атаки на українців у значній мірі отримали легітимність.

А нинішня хвиля нападів відбулась на тлі безпрецедентного погіршення відносин між Варшавою та Києвом, викликаного рішенням президента Володимира Зеленського надати одній із військових частин почесне найменування героїв УПА.

Є всі підстави вважати, що ця політична криза й призвела до нового спалаху насильства щодо українців у Польщі.

Апогеєм цих атак стало жорстоке побиття української пари у Вроцлаві. При цьому градус напруги дійшов такого рівня, що заяви політиків вже не здатні зупинити нові й нові напади на українців. Хоча є надія на те, що показове покарання нападників здатне охолодити найгарячіші голови.

Сучасний стан справ наочно ілюструє, як безсоромно політики з усіх політичних фракцій в Польщі експлуатують питання нападів на українців для досягнення своїх політичних цілей.

Хоча сьогодні Дональд Туск та його партія роблять правильні заяви, варто зазначити, що раніше вони також експлуатували втомленість поляків від українських біженців. Яскравим прикладом є жорсткі рішення нинішнього польського уряду щодо депортації українців, коли зазвичай можна було обмежитися лише накладенням штрафу.

Попри всі заклики чинної коаліції, ані президент Навроцький, ані "ПіС" не засудили нинішні напади на українців. І якщо у президента поклали відповідальність за суспільний спокій на уряд, то у найбільшій опозиційній партії "Право і справедливість" взагалі прагнуть зосередитися на іншій темі - злочинах, вчинених українцями у Польщі.

Це тривожний знак, що вказує на те, що польські радикали не припинять свої атаки на українців.

Втім, навіть за таких розкладів нинішня ситуація є кроком уперед у порівнянні з минулим роком. У 2025 році всі провідні партії Польщі намагалися гратися з антиукраїнськими настроями виборців. Натомість зараз "українське питання" стає водорозділом між коаліцією та опозицією.

Нинішня реакція польської влади та головне - суспільства - на масові атаки проти українців дає й підстави для обережного оптимізму.

Ця антиукраїнська хвиля налякала багатьох поляків. Як наслідок, вперше за довгі часи чути голоси противників розпалювання антиукраїнських настроїв. І це матиме свій вплив на політиків.

Особливо варто зазначити, що в "Громадянській платформі" та інших партіях коаліції влади є низка проукраїнських діячів, які наполягатимуть на більш чіткій реалізації урядової політики.

Не все ще втрачено для правої опозиції. В партії "Право і справедливість" також були проукраїнські діячі, хоча значна частина з них вирішила приєднатися до нового політичного проєкту Матеуша Моравецького. Це відкриває можливість сподіватися, що нова права партія в Польщі не дотримуватиметься такого ж антиукраїнського курсу, як їхні колеги з правого спектра.

Якщо така стратегія виявиться популярною серед виборців, цілком ймовірно, що "Право і справедливість" буде змушене внести зміни у свою політику.

Детальніше у статті Юрія Панченка "Від Туска до Брауна: роль польських політиків у нападках на українців та можливості їхнього припинення".