Гроші, заховані "під матрацом", та розкішна нерухомість сина митника: які факти відомі про суддю-мільйонерку Бакуліну?

Суддя Світлана Бакуліна маскує свої справжні наміри під виглядом скромності, що служить їй щитом для мільйонів у готівці, розкішної нерухомості, рішень на користь суперечливих особистостей та незвичайних подарунків для свого дорослого сина, який має пристрасть до азартних ігор.

Цю інформацію висвітлено в статті "Хапуга.ua".

Журналісти зацікавились суддею Касаційного господарського суду, за сумісництвом -- мільйонеркою Світланою Бакуліною. Мільйонні статки судді Світлани Бакуліної привертали увагу журналістів-розслідувачів ще за часів її роботи у Вищому господарському суді України.

Тоді представники "Радіо Свобода" опублікували список суддів, які є офіційними мільйонерами, серед яких виявилася й Бакуліна.

Наступні 11 років Світлана Віталіївна, попри гучні скандали і офіційно виявлену недоброчесність, продовжувала носити мантію і збагачуватися. Ймовірно, не лише за рахунок суддівської зарплати.

Але перш ніж розповісти вам про стиль життя судді, варто згадати і про Комарницького, бо тут це виявляється дуже і дуже доречно. З публічних джерел відомо, що "смотрящий" за Києвом вирішував свої справи у Касаційному суді за участі саме Бакуліної.

Світлана Бакуліна разом зі своїми колегами опинилася в центрі гучних суперечок, що виникли між київським девелопером Максимом Микитасем та "куратором" Києва Денисом Комарницьким.

Лише в одному з випусків новин згадувалася справа, пов'язана з хабарем у розмірі 200 тисяч доларів, який нібито отримала Бакуліна разом із ще двома суддями.

За словами Микитася, "паршива вівця Комарницький винен йому майже 2 мільйони доларів". Це за долю у скандальній фірмі "Екобудтрейд", яка відмивала мільярди на сумнозвісному довгобуді -- Подільсько-Воскресенському мості, але Комарницький вирішив кинути свого товариша і через Бакуліну, тобто Касаційний господарський суд, визнати продаж частки компанії фіктивною. Мовляв, "рейдернули" бідолагу.

На жаль, обидва є підозрюваними в корупційних справах, і важко визначити, кого підтримувати або кому співчувати. Проте, варто зазначити, що принаймні Микитась не відправлявся до Австрії.

Крім того, Бакуліна, перебуваючи в тій самій суддівській колегії, ухвалила кілька рішень на користь скандально відомого бізнесмена і політика Володимира Продівуса. Цей персонаж колись прославився участю в перестрілці в лісах Полісся, де бандитськими методами розподіляли бурштин.

Колегія, в якій брала участь Бакуліна, відновила пану Продівусу контрольний пакет акцій "Вінницького Універмагу". Це призвело до того, що компанія заробила 43 мільйони гривень лише за 2024 рік.

Існує ймовірність, що жоден з розглядів справи Бакуліної не є випадковим, подібно до ситуації з конфліктом між Микитасем та Комарницьким, а також випадком Продівуса.

Бакуліна входила в групу суддів Вищого господарського суду, на яких здійснювався розподіл справ із порушенням авторозподілу, що підтверджується матеріалами розслідування Генеральної прокуратури України.

У судовій системі існує концепція спеціалізації. Це означає, що певні судді мають глибші знання в окремих сферах, наприклад, у питаннях інтелектуальної власності, тоді як інші — в галузі цінних паперів. "Цей суд ухвалив рішення про запровадження 45 спеціалізацій, які насправді виявилися дуже схожими одна на одну", — зауважує Вероніка Крейденкова, колишня координаторка Громадської ради доброчесності.

Коли справа потрапляє в суд, вона має попадати до судді абсолютно випадково. Але за такої схеми, судді точно знали, яка справа кому попаде на стіл.

"Приблизно 20 тисяч справ потрапили на розгляд суддів от в порушення цього розподілу, в порушення загальноприйнятих норм. І, власне, Світлана Бакуліна, як стверджувало слідство, була одна з суддів, на кого в такий спосіб розподілялися справи. По перше, судді за такі спеціалізації голосували, по друге, вони всі мали прекрасну компетенцію зрозуміти, а для чого це робиться, навіть якщо вони безпосередньо не стояли за тим, що умовно брали гроші за справу", -- каже Вероніка Крейденкова, екскоординаторка Громадської ради доброчесності.

Попри всі ці обставини, Бакуліна змогла успішно скласти кваліфікаційний іспит і отримати посаду судді в новоствореному Касаційному господарському суді.

"Свічку, звісно, не утримували, але де ще, окрім як під матрацом, Бакуліна може зберігати 8 мільйонів гривень готівкою? Хіба що у банках, як її скандально відомий колега Микола Чаус," -- зазначається в матеріалах розслідування.

8 мільйонів — це сума, яку вона вказала у своїй декларації за 2024 рік. Безумовно, при таких великих доходах, "втратити" хабар у звіті зовсім не є складним завданням.

Як насправді, не важко повернути те, що держава надала тобі в користування.

Однією із претензій Громадської ради доброчесності було користування Бакуліною державною квартирою в 106 квадратних метрів, хоча вона і свої квадратні метри має.

Згідно з даними розслідування, Бакуліна й далі користувалася службовою квартирою, яка була у власності Київської міської ради. Водночас у 2013 році суддя мала на депозитних рахунках і в готівці кошти, що перевищують 1 600 000 грн.

У 2018 році ця квартира раптом зникає з декларації, разом із синами, проте вже через чотири роки вона з’являється на ім’я старшого сина Олександра, який отримує її у спільну власність з братом В'ячеславом, вже вказаною на них з того ж 2018 року.

Олександр Бакулін -- теж державний службовець. Як писали колеги з видання "Наші гроші", син судді працював під крилом матусі у Вищому господарському суді.

Сьогодні, під час перерв на ставках у казино, Бакулін виконує обов'язки головного державного інспектора в Державній митній службі. У своїй декларації новопризначений митник із гордістю повідомляє, що йому вдалося виграти понад 200 тисяч гривень у "ДжіДжібет" та в букмекерській компанії "ФАВБЕТ".

Оголошення доходів у формі виграшу в казино, кредиту від двоюрідної тітки, або подарунка від матері, яка є пенсіонеркою, – це досить поширена ситуація.

Це відбувається тому, що часто ті, хто робить такі декларації, не можуть зрозуміло пояснити походження своїх фінансів і намагаються вигадати різні варіанти, щоб обґрунтувати, звідки у них з'явилися гроші, -- зазначає Вероніка Крейденкова, екскоординаторка Громадської ради доброчесності.

А також у 2020-му, під час паузи у своїй кар'єрі на державних посадах, Олександр Бакулін несподівано став заможним.

У березні того ж року інвестував близько трьох мільйонів гривень, а в серпні — ще приблизно два мільйони, в розвиток будівництва, купивши деривативи у компанії "Альянс Новобуд".

Скоріш за все, мова йде про житловий комплекс Illinsky House, що відноситься до бізнес-класу. Сьогодні ціни на квартири тут починаються з 3500 доларів за квадратний метр. За тодішнім курсом, Бакулін інвестував приблизно 190 тисяч доларів, ймовірно, придбавши 5 об'єктів: дві квартири та три паркомісця. На сайті ЛУН зазначається, що перше внесення становить від 20 до 50 відсотків. Таким чином, Бакуліну знадобиться знайти ще щонайменше таку ж суму, що він вже вніс — близько 200 тисяч доларів.

На даний момент будівлю вже зведено, однак у декларації чиновника не вказано жодних об'єктів нерухомості або незавершених проектів.

Це може відбуватися з різних причин, зокрема через податкові аспекти, і подібні ситуації трапляються досить часто. У процесі декларування судді або інші державні службовці можуть іноді враховувати лише вартість, що визначена за деривативом, і при цьому ігнорувати вартість другого договору, який також подається одночасно. Таким чином, це може призводити до штучного зниження оцінки майна.

Але тим не менше, потім однозначно, коли об'єкт нерухомості вже буде введений в експлуатацію, і суддя, чи вона сім'ї, набудуть право власності, треба дивитися так само і на вартість, тому що тут можуть теж бути маніпуляції з її заниженням", -- каже Вероніка Крейденкова, екскоординаторка Громадської ради доброчесності.

Фінансову підтримку для покупки нерухомості надала, як ви могли здогадатися, мама. На жаль, ми не змогли поспілкуватися з сином судді. В ході перевірки з'ясувалося, що він не проживає у своїй зареєстрованій квартирі.

За адресою ж прописки мешкає його бабуся. Телефоном головний державний інспектор Митниці розмовляти не захотів.

Він не захотів відповісти на наші запитання стосовно несподіваної роботи в митниці, фінансів матері та успіху у віртуальних іграх, навіть у повідомленнях, які ми надіслали синові судді.

За інформацією з наших джерел у правоохоронних органах, можна сказати, що суддівський син і митник Олександр Бакулін -- людина-пригода. Його постійно спіткає якась невдача: то втратив документи на відпочинку в Іспанії, то потрапив в ДТП на маминій машині, то попав в шахрайську схему, де його хотіли розвести на гроші, то вкрали з картки 50 тисяч гривень.

Таке поводження сина судді, яка має мільйонні статки, не викликає подиву.

Згідно з витоками інформації, у 2021 році Бакулін вже здійснював ставки в букмекерській конторі 1Win, яка, до речі, функціонує нелегально як в Україні, так і в Росії.

Громадська рада доброчесності висловила підозри щодо судді Світлани Бакуліної в організації фіктивного розлучення. На основі даних, отриманих під час перевірки кваліфікаційної комісії, було виявлено, що після розлучення Світлана Бакуліна разом із колишнім чоловіком здійснила подорожі до Італії та Грузії.

Безумовно, суддя Бакуліна — не єдина захоплююча особа в юридичній системі країни. Куди не глянь, завжди можна натрапити на якусь розкіш, яка може бути задекларована або й ні. Наприклад, суддя Північного Апеляційного господарського суду України, Людмила Кропивна. Пані Кропивна, як і її колега Бакуліна, має багаторічний досвід роботи в судовій системі. Проте, на відміну від судді Верховного суду, Кропивна більше цінує елітну нерухомість, ніж готівку, заховану під матрацом. У 2021 році вона стала власницею розкішного заміського маєтку в Козині, при цьому трохи зменшивши реальну вартість об’єкта — майже в п’ять разів.

Очевидно, що пані суддя має навички в торгівлі: лише трохи більше 5 мільйонів гривень, замість 27 мільйонів. Такі неймовірні знижки викликали підозри у правоохоронців щодо можливого незаконного збагачення судді Кропивної.

Справи проти суддів були ініційовані давно, проте до цього часу не було досягнуто жодних результатів або ухвалених рішень.