Федеральна служба безпеки, захоплення та збройні сутички в Київській столиці. Які справжні події сталися між Головним управлінням розвідки та Службою безпеки України?
1 вересня 2026 року, 23:22. У столичних Березняках, після семи тривожних сигналів і першого навчального дня в школах, жителі спокійно готувалися до сну.
Несподівано, на вулиці Юрія Шумського, яка славиться своїми щільно розташованими радянськими "панельними" будівлями, неподалік від будинку № 10, починає лунати звук автоматної стрільби та крики.
Зрозуміло, що в місті, яке перебуває під майже безперервними атаками ракет і дронів, важко вразити когось звичайними пострілами. Проте здивувати і налякати цілком реально.
Адже Київ з 2022 року вже не можна вважати містом, що межує з фронтом. Хоча ракетні обстріли відбуваються регулярно, близький автоматний бій не повинен мати місця. Тож загальний дискомфорт мешканців прилеглих районів викликаний, в першу чергу, мовчазним запитанням: чи знову щось сталося поблизу столиці?
І тим більшим був шок, коли в кінці кінців стало відомо, що як стрільці, так і їхні мішені — всі вони є або українськими правоохоронцями з Служби безпеки, або військовими з підрозділу "Тимур" Головного управління розвідки Міністерства оборони.
Ця перестрілка стала фіналом досить складного, заплутаного, сповненого недомовок і "білих плям" екшену, де було місце викраденню людей, стеженню, засідкам, прямому протистоянню зі стрільбою з автоматів, оточенню цілого району і, зрештою, відкритому конфлікту керівників на найвищому політичному рівні.
Як так сталося? Чому напруга всередині системи переросла в перестрілку в мирному кварталі на Лівому березі столиці? Що стало причиною? Хто першим почав стріляти? Хто чий агент? І, нарешті, які політичні та кадрові наслідки може мати ця історія? На ці питання спробувала відповісти "Українська правда".
Розділ 1. Завершення прологу: терористичний акт, Федеральна служба безпеки, Ічкерія.
За кілька днів після Дня Незалежності один із бійців "Російського добровольчого корпусу" (РДК), який підпорядковується спецпідрозділу ГУР "Тимур", звернувся до "Української правди" з проханням висвітлити викрадення людини. Якщо конкретніше - бійця цього добровольчого корпусу, заступника командира РДК з бойової роботи Степана Каплунова.
Саме в цей момент його ім'я вперше з'явилося в об'єктиві УП. Проте єдиним джерелом відомостей залишався анонімний Telegram-канал. УП звернулася з проханням підтвердити цю інформацію через одного з офіційних представників підрозділу та була готова сприяти її розповсюдженню.
Проте на деякий час події в цій історії призупинилися.
Втім, відсутність публічної активності не означала, що нічого не відбулося. Як стало відомо пізніше, 23 серпня, напередодні Дня Незалежності, троє чоловіків атлетичної статури перестріли Каплунова біля його тепер дуже відомого будинку, без церемоній запакували його в стару BMW X5 та вивезли в невідомому напрямку.
Згодом на сайті Радіо NV було опубліковано відео, яке зафіксувало це "затримання".
Жодні офіційні заяви від правоохоронних органів не надійшли. У зв'язку з цим, товариші Каплунова терміново забили тривогу. Це не жарт - бійця ГУР викрадали просто вдень.
Згідно з інформацією "Української правди", командир підрозділу "Тимур", відомий під позивним Тимур (його справжнє ім'я залишається під секретом і не було оприлюднене - УП), у перші дні після події звернувся до керівника ГУР генерала Олега Іващенка з проханням вжити термінових заходів. Це було викликано тим, що доля одного з бійців залишалася невідомою. Варто зазначити, що особи, які проводили затримання, не мали жодних розпізнавальних знаків, а автомобіль, на якому вони пересувалися, також не був маркований.
Інакше кажучи, не було ясно, чи це затримання правоохоронцями, чи справжнє викрадення з наміром, наприклад, катувати чи навіть вбити.
На велике здивування Тимура, відповідь керівника ГУР виявилася доволі обтічною. Він натякнув, що вищі чини знають про ситуацію і займуться її вирішенням, а командиру слід заспокоїтися і "не втручатися", оскільки обставини є досить складними.
Така відповідь викликала обурення у Тимура. За законодавством та неофіційними нормами, які регулюють взаємодію спецслужб, якщо одне відомство затримує співробітника іншого, це має здійснюватися за участі представників внутрішньої безпеки того органу, де працює затриманий. Командир "Тимура" звернувся до служби внутрішньої безпеки ГУР, але й там не змогли надати ніякої інформації про затримання, що ще більше посилило його тривогу.
Згідно з інформацією УП, після проведення цієї бесіди та консультацій з командою попереднього керівника, Тимур ухвалив рішення співпрацювати через внутрішню безпеку ГУР. Він планує зафіксувати всі дії у вигляді рапортів та звернень, щоб забезпечити формальний документообіг, на який повинно буде реагувати керівництво.
Врешті-решт, після кількох днів блукань у рамках системи, коли з'ясувалося, що ніяких змін не відбувається, друзі та адвокати Каплунова, який став жертвою викрадення, вирішили звернутися до Національної поліції з офіційною заявою про інцидент. Цей документ зобов'язувалися зареєструвати у відповідних органах.
І з того моменту події почали розвиватися неймовірно швидко.
Після того як Національна поліція отримала заяву, було негайно ініційоване кримінальне провадження, а також розпочато розслідування з боку Головного слідчого управління СБУ. При цьому підставою для цього стало не викрадення, а підозра у підготовці терористичного акту.
Як з'ясується за кілька годин, Каплунова цей час утримували таки в СБУ. І вже ввечері того ж дня оперативна група Служби разом із самим "тимурівцем" несподівано приїхала за місцем його проживання на Шумського для проведення невідкладних (!) слідчих дій.
Згідно з відеозаписом, отриманим Українською Правдою з камери спостереження, встановленої на одному з будинків, близько 23-ї години Служба безпеки України разом із Каплуновим прибули на місце подій.
Ця поїздка принесла відповіді на кілька суттєвих питань.
По-перше, це довело, що Каплунов все ще живий.
По-друге, він таки був затриманий СБУ, а не викрадений росіянами.
По-третє, до слідчих дій приєдналися двоє представників внутрішньої безпеки (ВБ) ГУР разом із працівниками СБУ.
Незадовго до початку слідчих дій, за даними УП від високопоставленого джерела в СБУ, неподалік від місця збору двом співробітникам ВБ ГУР показали Каплунова та дали можливість поспілкуватися. Після цього вони всі разом із оперативною групою піднялися до помешкання бійця РДК для проведення обшуку.
Ця деталь є ключовою для повного сприйняття історії, оскільки вона чітко вказує на те, що керівництво ГУР було поінформоване про всі події. У той же час побратими Каплунова та його командири залишалися в повній невідомості, що стало однією з причин напруженої ситуації біля будівлі, яка ледь не закінчилася катастрофою. Люди, які воювали разом із Каплуновим, до останнього не знали, що насправді відбувається з ним.
Але навіщо у справі Каплунова взагалі згадувати про "невідкладні" слідчі дії з боку СБУ?
Співрозмовники УП в структурі Поклада переконують, що Каплунов зізнався їм у співпраці з ФСБ, і тому вони сподівались знайти в нього вдома інші телефони з переписками. На тому телефоні, який він мав при собі, спілкування із ФСБшниками закінчується тим, що подальші розмови домовляються перевести в інший месенджер - "Елемент". Але цього месенджера на телефоні не було.
У той же час, джерела в керівництві Генеральної прокуратури пояснюють, що "терміновий обшук", про який йдеться, був необхідний для легалізації телефону Каплунова. Вони наголошують, що докази або свідчення, отримані протягом тижня поза процесуальними нормами — фактично незаконно — не могли б бути прийняті як юридично обґрунтовані у судовому розгляді.
"Таким чином, вони повертаються додому і 'виявляють' свій телефон, який у них уже був. Тепер це все відбувається в межах легальної процедури, що дозволяє йому використовуватися", - роз'яснює співрозмовник з прокурорського оточення юридичні нюанси.
Однак, варто зазначити, що вже на порозі квартири Каплунова співробітники СБУ зіткнулися з несподіваними обставинами.
Розділ 2. Невідомі сюрпризи: нові укріплення та витягнуті стволи
Протягом тижня, поки Каплунова тримали в заручниках, його товариші з ГУР активно діяли і не гаяли часу.
Спочатку вони почали стежити за його житлом. Ідея полягала в тому, що якщо Каплунова викрали не представники російських спецслужб, а українські правоохоронці, то вони можуть спробувати щось залишити у квартирі. З огляду на численні резонансні скандали, такі як справа Ширшина, пов’язана з підкиданням наркотиків, ця думка виглядає цілком обґрунтованою.
Тому в квартирі Каплунова розмістили постійно діючу чоту з бійців "Тимура", щоб контролювати події. Вона стала особливо актуальною після того, як у їхньому розпорядженні опинилось відео з під'їзду, де видно кількох чоловіків з великими сумками.
В інтерв'ю УП командир РДК Денис Капустін поділився, що з самого початку разом із своїми побратимами запідозрили, що затримання Каплунова було здійснено представниками однієї з спецслужб, опираючись на характер дій затримуючих та інші непрямі ознаки. Він зазначив, що "таємних гостей", які навідалися до їх квартири, вони вважали співробітниками СБУ. Як результат, вони вирішили посилити свої заходи безпеки.
Поряд з черговими, які знаходились у самій квартирі, ймовірно, діяли "групи підтримки", здатні швидко відреагувати та дістатися до місця події всього за кілька хвилин.
Працівники СБУ не мали жодного уявлення про ці заходи контролю з боку представників ГУР до того моменту, коли 1 вересня близько 23:15 оперативна група разом із Каплуновим підійшла до дверей його житла.
Каплунов дістає свій ключ, намагається відчинити двері, і всі розуміють, що він цього зробити не може - хтось замінив замок.
В один момент група усвідомлює, що в квартирі хтось може бути. Розуміючи, де саме служить Каплунов, неважко припустити, що особи всередині можуть бути озброєними.
Каплунов натискає кнопку дзвінка на дверях. Ніхто не відчиняє, але чути, що всередині хтось є. Тож співробітники Служби вирішують вибити двері. У квартирі їх зустрічають двоє бійців "Тимура" з автоматами. Оперативна група була значно більшою - чотових швидко роззброїли.
Але ніхто ще не знає, що ГУРівці вже встигли просигналізувати своїм: хтось намагається вдертися до квартири.
Після того як двох бійців у квартирі було роззброєно, керівник слідчої групи віддає вказівку трьом агентам СБУ та двом представникам Військової розвідки спуститися на нижні поверхи і забезпечити контроль над територією.
Перед входом до під'їзду припаркувався мікроавтобус, в якому знаходяться водій та ще один працівник СБУ. Оскільки на верхніх поверхах слідчих зустріли з автоматичною зброєю, виникла необхідність контролювати ситуацію на нижньому рівні. Керівник групи виглядав, ніби знав, що станеться далі.
У той самий час, коли група "службістів" спускалася сходами з квартири Каплунова, до під'їзду тихенько підійшов боєць "Тимура" Сергій Іванов. Його ім'я стало відомим під час судового процесу, коли розглядали питання про запобіжний захід (УП). На ньому була темна куртка, шорти, бейсболка, а в руках він тримав автомат.
Іванов наблизився до дитячого майданчика, що розташований біля входу в під'їзд, оцінив ситуацію і виявив, що поруч немає цивільних осіб чи сторонніх. Проте, він помітив припарковане автомобіль. Зайшовши за іншу припарковану фуру, щоб оглянути територію, він помітив частину слідчої команди, яка саме виходила з під'їзду.
Іванов, очевидно, зразу ж здогадався, що це саме ті особи, які затримали його товариша. Під впливом емоцій і адреналіну він ухвалив рішення про напад і віддав наказ: "Руки вгору, лягайте!". У цей час співробітники СБУ почали ховатися в під'їзді, і саме тоді Іванов вистрілив чергу в повітря з автомата.
Тим часом на асфальті без руху залишається один представник ВБ ГУР, в той час як інша частина команди, зачиняючи за собою металеві двері під'їзду, повертається до квартири Каплунова.
Співробітники СБУ, які знаходяться в мікроавтобусі, припаркованому біля входу, усвідомлюють, що обстановка стає дедалі напруженішою. Керівник слідчої групи, що розташувався на верхньому поверсі, намагається зв’язатися з ними, але чомусь не вдається встановити зв'язок. Він приймає рішення, що залишати людей у мікроавтобусі без підтримки небезпечно, і віддає наказ бойовій групі спуститися для забезпечення захисту співробітників, які перебувають у транспортному засобі.
Поки група спускалася, Іванов зайшов глибше у двір, зняв куртку та кепку, залишивши автомат. Незабаром він повернеться вже в цивільному вбранні, маскуючись під звичайного "місцевого", щоб дізнатися, що насправді відбувається. Однак його впізнають за великим татуюванням на нозі, яке він не зміг приховати, в результаті чого його затримує СБУ.
Тим часом група згори спустилася до мікроавтобуса та з'ясувала, що водій і пасажир вибралися з машини й сховалися за нею, тримаючи під контролем вихід із під'їзду. Нападника на місці вже не було, тому співробітники СБУ об'єдналися біля автобуса.
У цей момент з-за будівлі на великій швидкості вилітає білий Land Cruiser, що мчить прямо до припаркованого мікроавтобуса і зупиняється всього за кілька кроків від нього. Водій, очевидно, не планував зіткнення, а лише хотів заблокувати виїзд.
Озброєні агенти СБУ швидко затримали водія автомобіля Land Cruiser і викликали додаткову оперативну групу для документування інциденту. Незабаром затримають і третього учасника, який просто спостерігав за подіями та ходив навколо.
Інформацію про інциденти негайно передали виконуючому обов'язки голови Служби безпеки України Олександру Покладу.
Той дав команду негайно залучити спецпідрозділ "Альфа" для захисту слідчих, які працювали на місці. Невдовзі під'їхали кілька мікроавтобусів "Альфи" та ще одна слідча група.
Поряд із під’їздом Каплунова почали незабаром з’являтися "тимурівці", по одному чи по двоє, і зрештою їх зібралося від півтора до двох десятків.
І тут, розсікаючи нічну тишу і темряву, до місця подій під'їжджає викликаний невідомо ким екіпаж патрульної поліції. Поліцейські бачать ситуацію і швидко сідають в авто та зникають в березняківській темряві.
Їх можна зрозуміти.
Проблема полягала навіть не в кількох десятках до зубів озброєних осіб біля входу в будинок Каплунова. Як стверджують джерела в Службі безпеки, загалом таких людей було кілька сотень. Побратими Каплунова та затриманих бійців у буквальному сенсі взяли під вогневий контроль увесь мікрорайон! На великих перехрестях встали патрулі з бійців "Тимура", які оточили периметр і нікого не пропускали.
"Коли наші співробітники СБУ прибули з проханням пропустити їх для виконання слідчих дій, їм відповіли: 'Вибачте, шановні, але у нас є чіткий наказ нікого не пропускати. І ми не можемо вас пустити'. Співробітники змушені були відступити. За інформацією оперативників, у сусідніх дворах знаходилося від 150 до 200 осіб, які контролювали всі входи, виходи, перехрестя та проїзди", - зазначають високопосадовці СБУ у розмові з УП.
Коли мікрорайон був взятий під контроль його військовими, на місце подій прибув командир підрозділу — Тимур. Він звернувся з проханням дозволити йому зустрітися з Каплуновим, щоб переконатися, що з ним все в порядку.
Невдовзі до місця події прибув командир "Альфи", щоб забезпечити Тимура співрозмовником, котрий мав відповідну посаду. Командири розпочали переговори. Спеціалісти з підрозділу пояснили, що в даний момент відбуваються офіційні слідчі процедури, тому доступ для сторонніх осіб всередину закритий.
Досягнуто угоди: після завершення усіх необхідних формальностей і слідчих процедур Каплунова буде звільнено.
Перед укладенням угоди стався кумедний інцидент: під час переговорів командир "Альфи" зателефонував Покладу, щоб обговорити можливість звільнення затриманих, і випадково увімкнув гучний зв'язок. Проте керівник СБУ не здогадувався, що динамік працює.
На запитання про можливість звільнення затриманих, Поклад рішуче висловив свою позицію, спираючись на всю свою лексичну арсенал генерала. Він дав зрозуміти, що категорично виступає проти цієї ідеї. Після цього йому нагадали, що він на зв'язку в режимі гучного зв'язку. Поклад зробив паузу, переключився на українську мову і порадив "діяти відповідно до чинного законодавства", після чого завершив розмову.
За словами співрозмовників УП у ГУРі, тоді ж уночі Тимур та командир "Альфи" домовилися про звільнення і Каплунова, і тих бійців, яких затримали під час блокування слідчої групи. Принаймні так домовленість сприйняли "тимурівці". Це важливий нюанс.
Зрештою, вночі вдалося трохи заспокоїти ситуацію. Тимур і керівник "Альфи" розійшлися, і здавалося, що все поступово налагоджується – принаймні, місцеві жителі покинули територію.
Цей спокій тривав до ранку, коли відбувалися слідчі процедури та огляд території події. Орієнтовно о 8:40 ранку СБУ вже була готова завершити свою діяльність на місці та покинути його.
Як переконують слідчі СБУ, які документували напад на оперативну групу, їхнє Головне слідче управління вимагало доставити затриманих, щоб зафіксувати їхні особи та встановити персональні дані. Тож усіх трьох нічних затриманих повели до мікроавтобуса.
Але присутні на місці "тимурівці", які стежили за ситуацією, сприйняли це як спробу порушити нічні домовленості командирів.
"Та СБшники вирішили просто показати себе, що от ми все одно переможці в цій історії, і байдуже, що ви там вночі собі домовились", - пояснює сприйняття дій СБУ один із лідерів ГУРівців.
Каплунову випустили на свободу раніше, а затриманих із квартири звільнили миттєво, оскільки вони не представляли загрозу. Тому бійці Тимура, які залишилися на місці без вогнепальної зброї, почали вимагати від співробітників СБУ звільнити і трьох останніх затриманих: Іванова, водія Land Cruiser та спостерігача.
Коли "службовці" проігнорували звернення "тимурівців", ті вирішили діяти рішуче: вони почали намагатися оточити конвой, щоб захистити своїх товаришів.
"Наші працівники вигукнули: 'Тихіше! Відійдіть!'. Це чутно на запису. Один з наших людей здійснив попереджувальний постріл із автомата у клумбу праворуч. Інший працівник відштовхнув бійця на прізвище 'Тимур' рукою. Тимур відхилився і миттєво зробив рух, діставши пістолет з-під одягу, та націлив його на голову співробітника СБУ," - розповідає деталі ситуації джерело УП в СБУ.
"Отже, наш, усвідомлюючи, що вночі по ним вели вогонь з автомата, помічає, що на нього направили пістолет, і реагує, застосовуючи зброю. Проте вистрілює в ногу," - зазначає інше джерело в Службі безпеки України.
Разом із бійцем, який витягнув пістолет, постраждав ще один "тимурівець", ймовірно, через рикошет.
А третій ГУРівець, що знаходився на землі і не намагався застосувати зброю, став жертвою свідомого вогню з боку співробітника СБУ Назара Верхоли. За це він постане перед судом.
Стрілянина раптово зупинилася, так само швидко, як і почалася. Проте в ту мить ніхто на місці не міг стверджувати, що це фінал подій. Повномасштабне збройне протистояння цілком могло розпочатися знову, адже в районі зібралося чимало людей, озброєних і з бойовим досвідом.
І ті, хто тримав в оточенні кількох ГУРівців, самі могли були оточені. Здавалось, трагедії не уникнути.
"На щастя, президент був на місці подій. Коли стало очевидно, що розпочалася стрілянина, що вийшла за межі звичайного загострення, президенту терміново зателефонували. Добре, що він був на зв'язку, а не у відрядженні чи на зустрічах за кордоном. Зеленський швидко зв'язався з керівництвом СБУ, а також з колишніми та чинними очільниками ГУР, наводячи порядок у ситуації, що склалася, і врешті-решт вдалося загасити конфлікт," - розповів співрозмовник УП, що займає високий пост в одному з правоохоронних органів.
Після всього на місце допустили ДБР для фіксації ситуації, підключили прокуратуру. Подіям - і викраденню Каплунова, і перестрілці під його будинком - надали належну правову оцінку і перевели в передбачувану процесуальну площину.
У результаті оперативних дій затримали "тимурівця" Сергія Іванова, який відкрив вогонь першим вночі, а також співробітника СБУ Назара Верхолу, котрий вистрілив у людину, що лежала на землі.
Дії Іванова розглядаються як замах на життя співробітника правоохоронних органів відповідно до статті 348 Кримінального кодексу України.
"Незважаючи на різні оцінки ситуації, на місці події проводилися офіційні слідчі заходи, про які було інформовано керівництво ГУР та спецслужб. Навіть якщо викрадення особи розглядається як окремий злочин, напад на офіційну групу з використанням зброї є явним правопорушенням, яке підлягає розслідуванню", - зазначив співрозмовник УП у керівництві ОГП.
Відносно Верхоли розпочато кримінальне провадження за перевищення службових обов'язків із використанням вогнепальної зброї (ч. 2 ст. 365 КК України). Офіційно це кваліфікується як перестрілка, і дійсно мали місце підстави для застосування зброї, але явно не щодо беззбройної особи, що знаходилася на землі.
Розділ 3. Спецслужби ФСБ у протистоянні з Будановим
На фоні цієї події практично всі начальники правоохоронних структур встигли серйозно посваритися один з одним.
Тодішній генеральний прокурор Руслан Кравченко, який незабаром опиниться в епіцентрі великого корупційного скандалу та подасть у відставку, спочатку висловив підтримку Службі безпеки України. Проте, коли він дізнався, що мова йде про викраденого військовослужбовця, якого тримали в полоні протягом тижня на невідомій території, він розлютився на Поклада та СБУ за те, що прокурорів не поінформували про важливі аспекти цієї ситуації.
Державне бюро розслідувань та правоохоронці висловили обурення діями Поклада, підкресливши, що викрадення людей є абсолютно неприпустимим у будь-яких обставинах. Існує безліч законних методів затримання осіб у рамках правового поля, які можуть запобігти подібним ситуаціям у столиці.
У цьому напруженому екшені однією з найцікавіших загадок є питання: чому саме цю особу викрали таким незвичайним способом?
Високопоставлені співрозмовники УП в керівництві Служби безпеки, які безпосередньо залучені до справи та в деталях знають історію з Каплуновим, пояснюють це наступним чином.
За кілька днів до святкування Дня Незалежності, Служба безпеки України через оперативні канали та від зарубіжних партнерів отримала дані про можливе замах на життя Ахмеда Закаєва, одного з керівників Чеченської Республіки Ічкерія, який планував відвідати Україну 24 серпня.
Тоді ж в оперативних даних виринуло прізвище Каплунова. Під час попередніх візитів Закаєва в Україну його охороняло ГУР. Відповідно, оскільки інформація про переміщення та зупинки політика є суворо секретною, єдина можливість його вистежити - працювати з кимось із Управління розвідки чи групи охорони.
Так СБУ вийшла на Каплунова: у ГУРі тисячі людей, але не тисячі Каплунових. І тут перед слідчими виникла дилема.
У службі зазначають, що росіяни діють досить продумано. Вони не залучають одну особу для виконання всього процесу: одна людина виготовляє вибухові речовини, інша - транспортує їх, а третя - займається встановленням вибухівки. При цьому учасники цього процесу, як правило, не мають особистих знайомств між собою.
"Отже, ми опинилися перед непростим вибором: вжити заходів заздалегідь чи дочекатися спроби замаху, сподіваючись, що вдасться відстежити всю схему. Ми вирішили не чекати вибуху (згідно з інформацією СБУ, Закаєва планували підірвати на одній з зупинок - УП) і затримати Каплунова. Далі, за допомогою тиску та нашої оперативної майстерності, ми спробуємо дізнатися про всю його мережу", - розповів наш співрозмовник в СБУ.
Він стверджує, що під час утримання Каплунова вдалося переконати взяти участь в оперативній грі. Той нібито відразу визнав, що мав контакт з ФСБ, надав доступ до свого телефону, продемонстрував переписку і підтвердив, що дав згоду на співпрацю. Однак він заперечував знання про те, хто ще може бути залучений у цю схему.
Йому, нібито, представили певний план: спецслужба має намір створити для нього алібі (наприклад, побутові причини затримання — проблеми з паспортом, слідчі дії, хуліганство тощо), звільнити його, а він, у свою чергу, повинен допомогти виявити через свої зв'язки з ФСБ, чи є в ГУР інші залучені особи. Кажуть, що Каплунов дав свою згоду.
"Як видно на відео, де розпочинаються слідчі заходи, група прямує до дому Каплунова, і він пересувається вільно, без наручників і не під загрозою зброї. Це пояснюється тим, що на той момент з ним були вже укладені певні угоди", - зазначає співрозмовник УП серед керівництва СБУ.
Каплунов також повідомив, що раніше інформував своє керівництво про пропозицію співпраці від ворожих розвідувальних служб. У той же день СБУ звернулася до керівництва ГУР та служби внутрішньої безпеки для перевірки цієї інформації. Однак виявилося, що керівництво ГУР нічого про це не знає. Це означає, що Каплунов або неправдиво заявив про доповідь, або ж інформація не дійшла до вищого керівництва. Чому так сталося? — повідомило джерело в СБУ.
Натомість сам Каплунов одразу після звільнення заявив діаметрально протилежне.
За його свідченнями, він перебував у крайніх умовах, зазнавав фізичного та психологічного тиску, внаслідок чого нібито визнав свою провину, погодившись на співпрацю з ФСБ.
Ба більше, за словами Каплунова, допитувати його приїжджав особисто генерал Поклад, який вимагав дати викривальні свідчення на командира РДК та колишнього главу ГУР генерала Буданова.
Яка з цих версій є істинною — чи це те, що Каплунов уклав угоду зі СБУ, чи те, що з нього силоміць вибивали свідчення для зв’язування Буданова з ФСБ, — наразі визначити практично неможливо. Принаймні, обом організаціям було дано вказівку не розвивати цю тему і завершити відкриті конфлікти.
У той же час, незважаючи на завершення активної вуличної стадії, справа щодо підготовки замаху продовжує розслідуватися Службою безпеки України. Як повідомляє УП, Володимирська не планує відмовлятися від своїх вимог до Каплунова.
На кого б не працював Каплунов - ФСБ, ГУР чи СБУ, - однозначним лишається факт, що справа проти нього стала частиною ширшого політичного протистояння між генералами Покладом і Будановим. Хоча наразі не так важливо, чи Каплунова затримали, щоб витиснути щось на Буданова, чи навпаки його заяви про допити Поклада є лише спробою прикритись авторитетом голови ОП.
Для держави на даний момент найважливішим є знайти спосіб, щоб приховані конфлікти між апаратами, зокрема між Будановим і Покладом, не перетворювалися на відкриті військові дії в мирних українських містах. На щастя, цього разу Зеленський мав можливість зв’язатися з усіма. Але що станеться і хто зможе діяти, коли наступного разу він опиниться в літаку без доступу до телефону?
Основним питанням залишається, які уроки потрібно винести, аби в майбутньому уникнути ризикованого зіткнення військового та цивільного права.
