Фіскальний тиск без стабільності в оподаткуванні: як нова податкова система впливає на легальний ринок пального.
На початку 2025 року український ринок роздрібної торгівлі пальним пережив суттєві трансформації. Введення обов'язкового авансового внеску на прибуток стало причиною фіксованого фінансового тиску на автозаправні станції, з щомісячними витратами в межах від 30 до 60 тис. грн, незалежно від обсягів реалізації, прибутковості чи сезонних коливань. Як наслідок, лише за перший квартал року було скасовано понад 270 ліцензій, а загальні втрати за чотири місяці досягли майже 300. З ринку вийшли десятки операторів, а фіскальні надходження стали непередбачуваними. Про вплив нової податкової системи на ринок пального детальніше розповіла Тетяна Думенкова, заступниця голови Асоціації "Паливно-енергетичного бізнесу", у розмові з Mind.
З початку 2025 року Асоціація "Паливно-енергетичного бізнесу" зафіксувала численні звернення від малих і середніх підприємств, які функціонують у різних регіонах. Вони повідомляють, що податок фактично став "щомісячним внеском за право на існування". Для компаній з обмеженим фінансовим обігом і відсутністю можливостей для швидкої оптимізації своєї фінансової моделі це призводить до ризику втрати стабільності або навіть закриття бізнесу.
У січні та лютому 2025 року, згідно з інформацією Державної податкової служби, було скасовано 247 ліцензій на роздрібну реалізацію пального. Протягом березня та квітня ця тенденція продовжилася, і загальна кількість анульованих ліцензій за чотири місяці досягла 294. Варто зазначити, що одна компанія (оператор) може володіти кількома ліцензіями, наприклад, на кожну автозаправну станцію або газовий модуль. Тому втрата близько 300 ліцензій зазвичай відповідає приблизно 60-70 підприємствам, які залишили ринок або призупинили свою діяльність. Цей тренд чітко відображений на графіку, що демонструє зменшення кількості активних операторів з 455 у грудні 2024 року до 390 у квітні 2025 року.
Це означає, що вже на початку року понад 10% учасників ринку зупинили діяльність або відмовились від ліцензії, що особливо болісно для регіонального сегменту, де великі мережі часто не мають присутності. Водночас держава отримувала стабільні, але нерівномірні надходження від авансових платежів:
Зростання фіскального навантаження не супроводжується зростанням ринку, а навпаки - призводить до його звуження. Відтік компаній також зменшує податкову базу в довгостроковій перспективі: йдеться не лише про прибутковий податок, а й про ПДВ, ПДФО, ЄСВ і акцизи.
У більшості країн Європейського Союзу функціонують адаптивні системи оподаткування для малих операторів нафтотрейдингу. Наприклад, відповідно до дослідження Tax Foundation 2024, у Польщі, Чехії та Угорщині запроваджено податкові пільги для автозаправних станцій, розташованих у сільських місцевостях, а також механізми розстрочки та спрощення податкових процедур для місцевих підприємців. Головна мета цих ініціатив полягає в підтримці легального бізнесу як основи паливної інфраструктури, а не в його витісненні з ринку.
В Україні, згідно з інформацією, що надходить з медіа та звітів спеціалізованих організацій, в окремих регіонах частка нелегального роздрібного ринку може сягати 30%. Це явище викликане не лише недостатнім контролем, а й нерівними умовами для ведення бізнесу: легальні підприємства змушені сплачувати фіксовані авансові податки, тоді як тіньові структури взагалі не підлягають обліку. У таких умовах фіскальний тягар лише підсилює конкурентну позицію нелегального сегмента.
Асоціація підтримує розвиток української економіки та вважає, що фіскальна політика має стимулювати бізнес, а не гальмувати його роботу. Саме тому спільнота виступає за перегляд чинної моделі оподаткування в паливному секторі - з урахуванням реальних економічних умов, обсягів реалізації, сезонності та регіональних особливостей.
Актуальність цієї проблеми підтверджується результатами опитування, проведеного серед підприємств паливно-енергетичного сектору, яке виявило, що питання авансових внесків є суттєвим бар'єром для їхньої роботи. Виходячи з отриманих даних, АПЕБ вирішила ініціювати підписання відкритого меморандуму про співпрацю з представниками малого та середнього бізнесу у паливній сфері. Крім того, в червні запланована професійна зустріч з учасниками ринку, на якій будуть розроблені рекомендації для урядової політики, зокрема:
* налаштувати систему оподаткування відповідно до розмірів бізнесу.
* підвищити рівень цифрового нагляду для протидії тіньовій економіці;
* вести постійний діалог між державою й ринком на професійних платформах.
Нова модель оподаткування, яка базується на фіксованих зобов'язаннях незалежно від бізнес-динаміки, створює критичне навантаження насамперед для малого та середнього бізнесу - тих, хто забезпечує доступність пального у громадах, особливо в регіонах. Це загрожує не лише податковим надходженням, а й інфраструктурній спроможності паливного сектору.
Перехід до економічно обґрунтованої та гнучкої фіскальної моделі є стратегічно обґрунтованим кроком. Це забезпечить підтримку легальних учасників ринку, сприятиме прозорості в сфері, а також створить сприятливі умови для розвитку малих і середніх підприємств у енергетичному секторі.
