Федоров розмірковує про картонні протести, неймовірні таланти Драпатого та дипломатичний майстер-клас від Білецького. Аналіз контенту YouTube за період з 27 липня по 1 серпня 2026 року.

А ще приховані журналістські таланти Лори Лумер та інші захопливі історії.

Скільки разів можна вбити людину? Колись давно найпоширенішою у соцмережах відповіддю було п'ять разів -- якщо у людини є чоловік чи дружина, двоє дітей і собака. Для українців кількість власних смертей вже обчислюється десятками тисяч. Обставини більшості з них ми навіть не знаємо, але деякі такі болючі, що будуть згадуватися до нашого останнього разу.

Цього тижня в селищі Радушне, неподалік Кривого Рогу, російська ракета вдарила по житловому будинку, в якому проживала багатодітна сім'я. Внаслідок цього трагічного інциденту загинули вісім дітей та двоє дорослих. Частина родини безслідно зникла разом із зруйнованою будівлею, адже пряме попадання балістичної ракети не залишає можливостей навіть для виявлення залишків тіл.

На наступний день Росія завдала удару по Києву, внаслідок чого загинули щонайменше дев'ять осіб. Багато з них не встигли дістатися до укриття. Російське чудовисько намагається зрозуміти, скільки разів потрібно знищити країну, аби вона капітулювала.

Не знайдеться. А якщо у вас є сумніви, загляньте на український YouTube. Жартую, звичайно — YouTube тут ні до чого. Але все ж варто переглянути, адже це цікаво та пізнавально. Особливо цього тижня, коли вперше за довгий час в суспільно-політичному просторі з'явилося відео, яке набрало мільйон переглядів.

Інтерв'ю з екс-міністром оборони Михайлом Федоровим, яке було опубліковано на каналі "Української правди" в четвер, за два дні зібрало більше мільйона переглядів. Поряд із масовими протестами за реформи в оборонному секторі, що відбулися 31 липня в Києві та інших містах, це стало яскравим свідченням того, що "урядово-кадрова" криза, яка призвела до вуличних акцій, не вирішується сама по собі.

Проблема полягає в тому, що півторагодинне інтерв'ю колишнього міністра, яке він дав головній редакторці "УП" Севгіль Мусаєвій та керівнику команди розслідувань "УП" Михайлу Ткачу, містить чимало корисної інформації для розуміння причин кризи. Переважно мова йде про спроби Федорова реформувати систему закупівель зброї та про відсутність зацікавленості з боку виробників, що стало темою обговорення і минулого тижня. Проте це інтерв'ю не надає чітких вказівок щодо подальших дій. Схоже, що Федоров не готовий очолити протести.

-- Ви не очікували, що люди вийдуть? -- спитала Севгіль.

Ні, я насправді планував пресбрифінг і навіть не уявляв, що можуть виникнути протести.

-- Чи було у вас бажання вийти на площу біля театру Франка? -- уточнив Михайло Ткач.

— Та ну, я ж вам говорив... У мене було одне єдине прагнення — висловити свою подяку людям. Чесно кажучи, я не зовсім знаю, як поводитися в таких ситуаціях. Я щиро хотів подякувати всім цим людям — і тим, хто прийшов, і тим, хто залишився вдома. Хочу сказати, що, принаймні там, де звучало моє прізвище, я ніколи не підведу вас і не змушу шкодувати, що ви коли-небудь згадували моє ім'я або назву нашої команди, незалежно від того, де я перебуватиму і чим займатимуся. Але ці мітинги — це не лише про мене. Це про продовження руху до реформ, проти корупції, про взаємодію з суспільством. Зараз важливо, щоб парламент, уряд і президент добре попрацювали над цими питаннями, зробили потрібні висновки і не допустили повторення подібних ситуацій, а також створили різноманітні платформи для комунікації з громадськістю, — зазначив Федоров.

За словами екс-міністра оборони, він не має наміру займатися політичною діяльністю, не зберігає образ на когось і не вказує на людей чи організації, які створювали йому труднощі під час його роботи в Міноборони. Він також не бажає ділитися деталями своїх приватних бесід із Зеленським, проте загалом продовжує відчувати себе частиною президентської команди.

-- Я думаю, поки в нас немає крапки в цій історії, вона не поставлена. Мені важко сказати, що я вже в якійсь іншій команді чи поза командою. Я думаю, що, можливо, вона поставлена, я про це не знаю, але так не відчуваю поки, -- підбив підсумки гість "Української правди".

Він підтвердив свою готовність повернутися на колишню посаду і продовжити реалізацію розпочатих реформ.

Отже, виглядає так, що українці з нетерпінням очікуватим 18 серпня, коли народні депутати повернуться з відпустки -- вибачте, з перерви у пленарних засіданнях -- щоб дізнатися, кого Володимир Зеленський висуне на посаду міністра оборони. Лише після цього вони визначать свої подальші дії, якщо кандидатура не виявиться Федоровим. Ось такий, виходить, сценарій.

Проте, в будь-якому випадку, інтерв'ю з Федоровим, як я вже зазначав, містить безліч тем для роздумів. Деякі блогери навіть присвятили окремі відео аналізу розмови "УП" з колишнім міністром оборони. Наприклад, народний депутат Ярослав Железняк на своєму каналі "Залізний нардеп" детально розглянув факти та емоції, оцінюючи ситуацію з політичної точки зору.

Частина, що не стосувалася політики, а зосереджувалася на питаннях тендерів, штучного інтелекту та дронів, справила на мене набагато більше враження. Можливо, це пов'язано з тим, що я вже втомився від політичних дискусій, або просто тому, що, чесно кажучи, не почув жодних конкретних імен чи звинувачень, — зауважив Железняк.

Але в цілому аналіз вийшов позитивний. За добу відео подивилися вже 19 тисяч разів.

У інтерв'ю для Liga.net український військовий та банкір Андрій Оністрат намагався прояснити незрозумілу позицію Федорова стосовно протестів.

Звертатися до людей з проханням залишити приміщення — це фактично шкодити собі. Просити їх розійтися не зовсім коректно, адже він сам не закликав їх виходити. Тому я повністю розумію його точку зору і вважаю, що його слова були абсолютно влучними, — поділився своєю думкою Оністрат.

Обкладинка цього відео виглядає досить інтригуюче завдяки напису "Бійка за 90 мільярдів". Я вже зраділа, що, нарешті, хтось почне піднімати питання про чутки, пов'язані з розподілом 90-мільярдного європейського пакету допомоги для української армії та про участь у цьому Федорова — чи то як перешкода для недобросовісних постачальників, чи, можливо, навпаки. Було б чудово почути конкретні імена. Проте наш гість обрав абстрактний підхід.

"Велику кількість людей зібралося навколо Міністерства оборони, і мене як міністра, оскільки ми розпочали реформування багатьох внутрішніх процесів," -- цитував ведучий Дмитро Глєбов Михайла Федорова з відео "Української правди". Він додав, що хоча Федоров і не вказав конкретних осіб, очевидно, це питання потребує більш широкого обговорення. Хто ж саме оточує Міністерство оборони та його керівництво?

-- Уявіть собі, що ми відкриваємо супермаркет "Сільпо" або там "Гудвайн" на перехресті Банкової і Інститутської. І там ставимо приховану камеру, хто туди заходить. Там буде багато різних людей, але ви там з якоюсь періодичністю зустрінете абсолютно весь склад Верховної Ради, Кабміну, Нацбанку і всього, що там відбувається навколо. Приблизно така ситуація з Міністерством оборони. Зараз вже п'ята хвиля заходу в цей грошовий потік, -- відповів Оністрат.

-- 90 мільярдів або навіть більше? -- намагався уточнити Дмитро Глєбов.

Він насправді розширюється. Щороку його масштаби зростають, зростають, зростають. Це своєрідний гіпермаркет, який закуповує абсолютно все.

Журналіст зробив ще одну спробу отримати конкретні відповіді та нагадав, що Сєвгіль Мусаєва і Михайло Ткач під час інтерв'ю прямо згадували народних депутатів Давіда Арахамію та Данила Гетьманцева як можливих лобістів інтересів окремих компаній.

-- За вашими інсайдами, вони якось пов'язані з оборонними компаніями і інтересами, які б могли бути представлені в Міністерстві оборони?

— Що стосується Гетьманцева, то тут я не в курсі. А от про Арахамію чув, що він може бути причетний до певних справ, але не хочу робити висновки, адже це лише плітки, — завершив розмову гість.

Ну, трохи так, трохи інакше. Рано чи пізно їхня кількість перетвориться на якість, тобто стане новинною подією. Це закон журналістики.

За пів дня інтерв'ю подивилися вже 19 тисяч разів.

Обурене суспільство зосередило свою увагу на тому, що президент не надав чітких пояснень щодо причин звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Тим часом головний редактор "Цензор.нет" і військовослужбовець Юрій Бутусов у своєму інтерв'ю для Liga.net відзначив, що також несподівано відбулася відставка Головнокомандувача Олександра Сирського.

Розпочався "картонковий" Майдан, і всього за три дні головнокомандувача несподівано звільнили без жодного попередження. Це не було заплановане рішення. Жодних підготовок до передачі обов'язків або поступової інтеграції нового головнокомандувача не проводилось. Жодних зауважень чи вимог до Сирського не було висловлено. Можу вас запевнити, що відсутні не лише публічні, але й закриті службові документи, які б містили критику його роботи. Наприклад, жодних конкретних запитів щодо його діяльності не існує. Завдання для нового головнокомандувача сформульовані вкрай формально. Немає жодного ретельного аналізу стратегічних цілей чи висновків щодо того, що має бути змінено. Наразі в систему, яку протягом п'яти років будував Сирський і за яку він відповідав, введено нового головкома з абсолютно іншим стилем та підходом до управління. В даний момент тривають запеклі бої за Костянтинівку, ворог намагається закріпитися на околицях Дружківки, повністю контролює Покровськ та Мирноград, і перебуває всього за кілька кілометрів від Слов'янська. Ситуація критична, — зазначив Бутусов.

Гість Liga.net зазначив, що для збереження стратегічно важливих міст Донеччини, а також Козачої Лопані на Харківщині, де ситуація також критична, необхідний головнокомандувач, що володіє "екстраординарними не лише моральними та професійними якостями, але й організаторськими та адміністративними здібностями". Важливо, щоб він мав під своїм керівництвом велику команду компетентних і відповідальних фахівців з різних сфер. І, звісно, удача буде не зайвою.

Чи вистачить сил Драпатому впоратися з цим завданням? Керувати Силами оборони, що налічують мільйон двісті осіб і мають річний бюджет близько 70 мільярдів доларів, вимагає неабиякої майстерності. Лише небагато людей у світі можуть впоратися з такою відповідальністю. Подивимося, як впорається Михайло Васильович, -- зазначив Бутусов.

В його голосі не було чути особливого оптимізму. Протягом чотирьох днів відео зібрало майже 31 тисячу переглядів.

Повернемося до лідерів українського YouTube. Досягнення мільйона переглядів є досить рідкісним, але цього тижня в українському суспільно-політичному сегменті YouTube можуть виникнути не один, а два нові рекорди. Інтерв'ю командира Третього армійського корпусу, бригадного генерала Андрія Білецького з американською блогеркою Лорою Лумер стає серйозним конкурентом для відео "Української правди". Лора розмістила розмову на своїй платформі Rumble, а на YouTube інтерв'ю опублікували на каналі "Трійки". Лише за день бесіда зібрала близько 627 тисяч переглядів.

Назагал вояж Лумер в Україну -- точно тема для окремої розлогої бесіди. Вона прогостювала у нас днів десять: приїхала, за її словами, 18 липня, а перший допис про перетин польського кордону у зворотному напрямку з'явився у її соцмережах 30 липня. За цей час, окрім Білецького, вона взяла інтерв'ю у президента Володимира Зеленського, тимчасового виконувача обов'язків Міністра оборони України Євгена Хмари, голови Київського безпекового форуму, колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка й у заступника голови Національної поліції України та начальника кримінальної поліції Андрія Небитова.

Основною метою Лумера, здається, було спростувати негативні стереотипи про Україну, її президента та армію, які поширені серед американських консерваторів і підживлюються російською пропагандою. Крім того, він прагнув пояснити українському суспільству причини, чому США не надасть фінансову підтримку у боротьбі з російською агресією.

Лумер планує згодом опублікувати частину бесід з українськими діячами на своєму ресурсі. Наразі Яценюк поділився в ефірі "Еспресо" основними темами інтерв'ю, тоді як пресслужба Міноборони надала коментарі щодо Хмари.

Розмова з президентом Зеленським стала доступною минулого тижня, а з генералом Білецьким – щойно. У соціальних мережах вже з'явилися порівняння інтерв'ю блогерки з цими двома особами, які виявилися не на користь першого. Комунікаційниця Ярина Ключковська зазначила, що відповіді Зеленського могли бути обмежені через його знання англійської мови, тоді як Білецький вільно спілкувався українською. Крім того, на її думку, командир "Трійки" був краще готовий до складних запитань блогерки. Варто зазначити, що засновник "Азова", якого з 2014 року звинувачують у нацизмі, расизмі та інших -ізмах, напевно, міг би навести безліч аргументів, чому ці звинувачення є наклепом. А ось Зеленський, ймовірно, не часто обговорює, чи є Дональд Трамп найкращим президентом усіх часів.

Хай там як, але інтерв'ю з Білецьким справді вийшло зразковим. Не лише тому, що генерал мав спокійні аргументовані відповіді на всі питання авторки, а й через саму Лумер. Вона здивувала обізнаністю і назагал поводилася як притомна журналістка, а не екзальтована блогерка, чого в принципі також можна було очікувати. Вона, до речі, заради розмови з Білецьким приїхала до Харкова, що варто окремої поваги.

Однак, ближче до завершення інтерв'ю американська гостя висловила досить неоднозначну думку про "глобальну загрозу ісламу та мусульманських мігрантів". Проте співрозмовник майстерно перевів розмову на тему того, як російська пропаганда використовує на Заході питання боротьби з "ісламським джихадом" і злочини кадирівців.

Проте в іншому розмова виявилася захопливою та інформативною, і це стосувалося не лише американських фоловерів Лумер.

Нашивки "Азову" нагадують ті, що використовували есесівці, оскільки мають форму блискавок і дуже схожі на символіку, яку застосовували члени СС у нацистській Німеччині..., -- відзначила вона.

— На старому азовському шевроні ви можете побачити монограму, що символізує "ідею нації". Вона складається з перших літер двох слів — "ідея" і "нація". Ця символіка використовується в Україні з XVI століття і є характерною для багатьох аристократичних та козацьких родин певних регіонів, — пояснив співрозмовник.

На мою думку, якщо людина не бажає, щоб її асоціювали з нацизмом, їй слід уникати використання символіки, що нагадує про нацистські емблеми, такі як блискавки, які використовувалися у логотипі СС. У зв'язку з цим, мене цікавить, чи вважаєте ви, що в майбутньому шеврон "Азову" буде змінено для покращення його іміджу?

Я цілком усвідомлюю, що існує певна контроверсійність через подібність символів. Проте, ця історія має глибоке коріння в Україні, де вона триває вже понад три століття. "Ідея нації" є одним з основних гасел українських патріотів і націоналістів, і як концепція вона має більше ста років. Тож, коли для неформального шеврона "Азову" було обрано саме "ідею нації", яка згодом зазнала значних змін, це було свідоме рішення, а не спроба створити ілюзію схожості з СС, СА або ще чимось.

Така сама символіка є гербом кількох міст Бельгії та Північної Німеччини. Чи варто було, можливо, підійти до символіки обережніше? Можливо. Чи варто в усьому бачити не те, що воно символізує, а якісь тригери? Я не певен. Те, що Гітлер їв виделкою або був вегетаріанцем, не робить виделку чи вегетаріанство поганою річчю.

Наостанок Білецький продемонстрував майстер-клас дипломатії.

Яке послання ви хотіли б донести до народу Сполучених Штатів?

— Навіть якщо США не нададуть жодної підтримки, ми залишимося вдячними й продовжимо нашу боротьбу, — зазначив генерал.

Можливо, Білецький дійсно більш ретельно підготувався до інтерв'ю, ніж Зеленський. Лише не згадуйте про це президенту на всякий випадок.