Економічна ситуація в Росії наближається до критичної точки: чи вистачить сил Путіну для продовження конфлікту?
Президент Російської Федерації Володимир Путін продовжує заявляти про "перемоги" та намагатися переконати міжнародну спільноту в успіхах як на фронті в Україні, так і в російській економіці. Однак справжня ситуація є значно більш складною.
Цю інформацію повідомляє газета The Guardian.
Російська економіка входить у найважчий період від початку повномасштабної війни. За останній рік доходи від нафти й газу впали на 22%.
Збільшення витрат на оборону вже не сприяє економічному розвитку, тоді як бюджетний дефіцит досягає 3% від валового внутрішнього продукту. Хоча ця цифра є невеликою в порівнянні з європейськими стандартами, вона стає вагомою в умовах браку іноземних інвестицій та кредитування.
"Щоб фінансувати війну, Кремль змушений підвищувати податки та нарощувати внутрішні запозичення, що підживлює інфляцію. Половина бюджету йде на армію, військово-промисловий комплекс, внутрішню безпеку та обслуговування боргу", -- зазначають журналісти.
Західні санкції також мають своє значення, попри спроби Росії знайти нових споживачів.
Китай, Індія та, в меншій мірі, Туреччина значно підвищили свої імпортні обсяги після початку військових дій в Україні, оскільки постачання до Європи суттєво зменшилось. Проте, до 2026 року їх загальні комерційні показники виглядають значно скромніше в порівнянні з обсягами закупівель, які здійснювали країни, що ввели санкції, перед початком конфлікту.
Ісаак Леві, політичний аналітик з Центру досліджень енергетики та чистого повітря, зазначив: "У 2025 році доходи Росії від експорту викопного пального знизилися на 13% у порівнянні з довоєнними показниками. Це сталося через посилення санкцій, удари українських безпілотників по енергетичній інфраструктурі, труднощі у пошуку нових ринків для газового експорту та падіння світових цін на нафту. Цей тиск невпинно зменшує доходи, на які сподівається Москва".
Ще до запровадження нових санкцій російська економіка прямувала до рецесії. Центральний банк був змушений підвищити процентні ставки до рекордно високих показників понад 20%, щоб стримати шалену інфляцію після перших трьох років війни з величезними військовими витратами.
Зниження високих процентних ставок до 16% стало першим кроком у боротьбі з інфляцією, проте це призвело до значних втрат для бізнесу та зменшення фінансових резервів. Як наслідок, інвестиційні потоки значно зменшилися, виробництво у певних галузях зазнало різкого скорочення, а кількість неплатежів стрімко зросла в усій економіці.
Економічні аналітики стверджують, що масштабне збільшення корпоративного кредитування в Росії протягом перших трьох років конфлікту, разом з тривалим часом високих процентних ставок, стало причиною серйозних труднощів у банківській системі.
Росія в значній мірі залежала від податкових надходжень від своїх провідних енергетичних компаній для підтримки своєї військової інфраструктури. Однак цього місяця Путін вирішив розширити податкові пільги для двох найбільших гравців у галузі – "Газпрому" та "Роснєфті", які наразі відчувають посилення фінансового тиску.
І чи не найголовніше -- економічні проблеми Росії починають проникати в широкі кола населення. Попри репресивну систему, суспільне невдоволення в Росії зростає. За даними соціологів, кількість росіян, які повідомляють про погіршення свого добробуту, утричі перевищує тих, хто відчуває покращення.
Раніше Центр протидії дезінформації інформував, що в Росії триває підготовка до значного закриття малих і середніх підприємств через бюджетну кризу, викликану війною. Фахівці Центру підкреслюють, що в умовах зростаючих витрат на військові дії та економічної стагнації Кремль знову обирає легкий шлях — перекласти фінансове навантаження на плечі громадян і бізнесу.
