Цікава оповідь про введення обмежувальних заходів стосовно Порошенка.
Науковець, викладач, філософ та політичний консультант
Історія запровадження санкцій проти Петра Порошенка виглядає досить дивно. Минуло вже майже півроку, але Національний банк під керівництвом Андрія Пишного досі не вжив жодних заходів щодо Міжнародного Інвестиційного Банку, що належить цьому суперечливому політику. Складається враження, що через особисту близькість між Порошенком та Пишним регулятор навмисно затримує виконання санкційного рішення.
У порівнянні з іншими особами, які потрапили під санкції, НБУ виявився набагато активнішим та оперативнішим у своїх діях.
В'ячеслав Богуслаєв, колишній власник "Мотор Січі" та Мотор-Банку, позбувся контролю над фінансовою установою ще в листопаді 2022 року, коли Національний банк визнав його ділову репутацію ненадійною та позбавив його права голосу. Варто зазначити, що президент Зеленський наклав санкції на Богуслаєва лише 1 квітня 2023 року, що свідчить про проактивні дії з боку Пишного.
У ситуації з PIN Банком Національний банк України не затягував: вже в жовтні 2022 року, практично одночасно із запровадженням санкцій, Євгеній Гінер втратив право голосу, а згодом банк було вилучено у нього і передано державі.
З Альфа-Банком, що належав Михайлу Фрідману, ситуація була дещо іншою. Санкції проти Фрідмана були введені 19 жовтня 2022 року, але Нацбанк позбавив олігарха права голосу одразу після початку повномасштабного вторгнення, ще за каденції Кирила Шевченка, попередника Пишного на посту очільника НБУ.
А от у випадку Петра Порошенка Нацбанк демонструє незрозумілу повільність.
Більше того, з'являються підстави вважати, що Андрій Пишний навмисно уникає участі в ухваленні санкційного рішення.
Існують чутки, що Пишний не тільки фізично відсутній на засіданні РНБО, яке відбулося 12 лютого, але й не приєднався до нього в онлайн-форматі, фактично дистанціювавшись від прийнятого рішення.
Дивно спостерігати за реакцією НБУ щодо МІБу. Регулятор не вживає жодних заходів, навіть коли з банку починають суттєво виводити гроші. Наприклад, якщо на 1 лютого 2025 року клієнтські кошти становили 9.4 млрд грн, то до 1 червня ця сума знизилася до 6.5 млрд грн. Таким чином, відтік коштів склав 2.8 млрд грн, що перевищує 30%.
Чи може бути, що Пишний, який підтримує Порошенка, насправді дає можливість виводити кошти з банку, незважаючи на тиск санкцій?
Враховуючи оперативність Національного банку України у подібних ситуаціях, проявлена вибіркова обережність стосовно банку Порошенка викликає певні сумніви. Що ж лежить в основі такої незвичайної прихильності до політичного діяча, якого сама держава занесла до санкційного переліку?
