Обговорення стосовно України вказують на те, що Європейський Союз поки що не готовий до розширення свого складу.
В Європейському Союзі розглядають нові стратегії щодо інтеграції нових держав у свої лави.
У Брюсселі спостерігається невизначеність щодо потенційного розширення Європейського Союзу та поповнення новими членами. Франція і Німеччина вже виступили з пропозиціями внести зміни у процес вступу для країн-кандидатів, аби повноправне членство набувалось поступово в обмін на прогрес у втіленні реформ.
Згідно зі статтею в Financial Times, країни, що прагнуть приєднатися до Європейського Союзу, очікують на позитивні зміни після тривалого періоду stagnації. Проте, деякі представники Брюсселя все ще залишаються невпевненими щодо можливого розширення блоку.
Невизначеність стосовно прийняття нових держав-учасниць у Брюсселі.
Протягом останніх 13 років Європейський Союз не розширювався, однак у зв'язку з геополітичною напругою та змаганнями між великими країнами зростає вимога відновити процес прийому нових держав.
"Проте, попри сильне прагнення сформувати відчуття спільної безпеки та цілеспрямованості на фоні провокацій з боку Дональда Трампа, Брюссель все ще залишається в стані невизначеності щодо можливого розширення", - зазначається в статті.
При цьому, хоча лідери держав-кандидатів вимагають швидшого прогресу щодо їхніх заявок на вступ, і це відбувається в умовах тиску від нетерплячих і неспокійних виборців, нинішні голови урядів країн-членів ЄС стурбовані тим, що "структура блоку та їхні власні скептично налаштовані виборці не можуть впоратися зі свіжою кров'ю".
Проте спочатку обставини виглядали обнадійливо. Зокрема, після шокуючого вторгнення Росії в Україну, розширення Європейського Союзу стало сприйматися як стратегія безпеки, а також як важливий політичний етап. "Прогрес активізувався після затишшя десятиліття, що викликало сподівання на приєднання нового члена в найближчі роки", - зазначається у статті.
Наприклад, Україна та Молдова, які стикаються з загрозами з боку Москви, ініціювали офіційні консультації стосовно своїх вимог для приєднання.
Чи не йдеться тут про безпідставні обіцянки для країн, що прагнуть до вступу?
Як відзначає аналітик Інституту гуманітарних наук у Відні Ілір Деда, геополітичний хаос "створив момент тиску, аби серйозно подумати якою є Європа, і зробити переконливо вигідну пропозицію країнам, які прагнуть приєднатися".
В прагненні підкреслити спільну рішучість у прийнятті нових учасників, президенти Європейської комісії та Європейської Ради в червні охарактеризували розширення як "одну з найяскравіших історій успіху Європейського Союзу".
"Пропозиція Європейського Союзу, що стосується миру, стабільності та шансів на розвиток, є неперевершеною. Розширення Союзу є стратегічним кроком," - зазначили в спільній заяві Урсула фон дер Ляєн та Антоніу Кошта.
Проте, можливі майбутні члени починають сумніватися, чи не є слова лідерів ЄС лише порожніми обіцянками.
Одночасно Брюссель розглядає комплексні реформування процесу прийому, які передбачатимуть поступове впровадження інтеграційних етапів в залежності від досягнень країн-кандидатів.
"Деякі країни-кандидати розглядають ці пропозиції як можливість для відповідального розвитку та посилення довіри, сприймаючи їх як шлях до багаторівневої системи членства, що може ускладнити процес ще більше", - зазначається у документі.
Стверджується, що багато країн-кандидатів вже уникають непопулярних або незручних реформ, бо не довіряють обіцянкам Брюсселя щодо винагород, водночас Брюссель дорікає їм за нездатність ухвалити необхідне законодавство.
Настав час прийняти нових членів "зараз або ніколи"
Аналітик Ілір Деда зазначає, що відчуття необхідності Європейського Союзу продемонструвати серйозні наміри щодо прийому нових членів стає дедалі сильнішим. Він вважає, що це питання стоїть "або зараз, або ніколи". Деда підкреслює, що бездіяльність може призвести до "катастрофічних наслідків не лише для країн-кандидатів, а й для самого ЄС", адже довіра до Євросоюзу може суттєво постраждати як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні. Аналітик наголошує на важливості уникнення такого сценарію "будь-якою ціною".
З грудня 2024 року країни-кандидати вже успішно завершили 18 переговорних розділів у процесі набуття членства, що свідчить про активний прогрес у їхніх процесах узгодження. Для порівняння, за попереднє десятиліття було закрито лише чотири розділи. Наприклад, Чорногорія вже пройшла більше половини свого переговорного процесу, що складається з 33 розділів. Україна та Молдова розпочали свої перші переговори у червні, а Албанія вже почала закривати свої перші розділи.
За словами комісарки ЄС з розширення Марти Кос, процес розширення - це "переформування європейської політичної та безпекової архітектури для створення Європи, здатної конкурувати з іншими великими світовими державами".
Як зауважує Financial Times, ситуація в Україні є особливо яскравою ілюстрацією цього явища: збройні сили країни входять до числа найбільших у Європі, володіють сучасним озброєнням і мають значний бойовий досвід. Тому країни Європейського Союзу прагнуть, щоб Київ з його потужною армією був їхнім союзником, а не залишався в ізоляції на окраїні.
Проте ці переваги мають суттєвий негативний аспект. Представники ЄС визнають, що масштаб занепокоєння щодо корупції, незалежності судової системи та інших основоположних цінностей блоку вказує на те, що країні не було б надано офіційного дозволу на вступ у разі, якби не вторгнення Росії, - зазначається у статті.
Суперечності на дорозі України до європейської інтеграції
Одночасно з цим, вимога української сторони про терміновий вступ "наступного року" в рамках потенційної мирної угоди з Росією спонукала Брюссель глибше розглянути можливість впровадження нового підходу до процесу розширення, щоб відповідати актуальним політичним умовам.
Високопрофільний представник Європейського Союзу, який бере участь у переговорах з Україною, акцентував увагу на тому, що ціль приєднання до 1 січня 2027 року була "криком про допомогу".
"Зеленський знав, що це було неможливим. Але йому потрібно було надіслати нам однозначний сигнал, а також українським громадянам, що звичайний підхід до вступу не буде достатнім", - відзначив посадовець.
Високопоставлений дипломат ЄС каже, що Україна представляє складну дилему.
"Ви не можете імплементувати в ЄС країну з населенням у 40 мільйонів, яка займає 104 місце в глобальному рейтингу корупції. Це було б насмішкою над усім проєктом. Але й залишати її без підтримки також недопустимо. Всім очевидно, що Україні необхідна наша допомога, щоб полегшити [тривале очікування на повноправне членство]", - підкреслює дипломат.
Дискусії про майбутнє України вказують на те, що Європейський Союз не готовий приймати нових учасників.
Разом з тим, як відзначає Financial Times, незважаючи на всі надії та очікування в країнах-кандидатах, залишається основне питання: "Чи готовий ЄС до нових членів, незалежно від того, чи готові нові члени до блоку?".
"Найбільший вплив України на дебати щодо розширення, безумовно, полягає в тому, що це чітко дає зрозуміти, наскільки ми не готові до нових членів. Нам також потрібні внутрішні зобов'язання щодо реформ", - каже високопосадовець ЄС
Крім того, в умовах зростаючої уваги до теми розширення, столиці держав-членів Європейського Союзу досліджують можливі варіанти коригування процесу прийняття нових членів або навіть остаточних наслідків цього процесу.
Для прикладу, Франція і Німеччина поширили початкові пропозиції, які би запропонували поетапну модель поступової інтеграції з розширенням переваг від членства в обмін на етапи втілення реформ. Таке бачення пропонується замість усталеної системи повного членства після завершення всього процесу.
Враховуючи ідеї, висловлені Францією та Німеччиною, які здобули загалом стриману реакцію з боку інших країн ЄС, Брюссель планує оприлюднити власні ініціативи щодо можливих змін у процесі розширення. Як зазначила комісарка Марта Кос, ця реформа може включати технічну оцінку впливу збільшення кількості держав-членів на діяльність та політику ЄС, а також пропозиції щодо поступової інтеграції нових членів.
У країнах-кандидатах ставлення до перспективи членства "на половину шляху" є суперечливим. Київ у цілому відкидає всі варіанти, що не забезпечують повноцінного членства, в той час як Белград демонструє готовність розглянути цю можливість.
Останні новини щодо участі України в Європейському Союзі.
Як повідомляв УНІАН, Марта Кос відзначає, що процес набуття членства не передбачає чіткого визначення конкретних дат, але за умови виконання Україною усіх необхідних зобов'язань і втілення реформ цілком можливо, що Україна стане готовою вступити до Євросоюзу до 2030 року.
Не всі держави-учасниці підтримують швидкий вступ України. Наприклад, Угорщина виступає проти цього процесу.
Вам можуть бути цікаві новини:
