Він залишив помітний слід в політичному житті на початку 90-х: як виглядає поховання Героя України Степана Хмари?
Степан Хмара -- відомий український політик, політв'язень, громадський діяч, народний депутат. Все життя чоловік був дисидентом: боровся проти комунізму та радянської влади. За це отримував ув'язнення та заслання у концтабори. Хмари не стало у лютому цього року.
Які ще моменти залишили слід у пам'яті про відомого громадського діяча та політика, дізнайтеся з матеріалів "Телеграфу".
Чоловік з'явився на світ у Львівській області в 1937 році. У підпільних умовах він займався редагуванням суспільно-політичного видання "Український вісник", яке до його арешту виходило під редакцією журналіста В'ячеслава Чорновола. Хмара висвітлював теми переслідувань та репресій в Радянському Союзі, зокрема, він опублікував статтю під назвою "Етноцид українців в СРСР".
Фігура Степана Хмари не могла залишитися непоміченою радянським керівництвом. У 1975 році активіста вперше заарештували за звинуваченням у "антирадянській пропаганді", однак незабаром його звільнили через брак доказів.
Проте вже у 1980 році у Радянському Союзі виявили свідчення його "української націоналістичної активності". КДБ висунуло обвинувачення проти Хмари у антирадянській пропаганді, призначивши йому 7 років ув'язнення в таборі суворого режиму, а також 5 років заслання.
Після семи років за ґратами чоловік повернувся до життя на свободі. Він став одним із лідерів Української гельсінської спілки, яка боролася з комуністичним режимом. На основі цієї організації була заснована Республіканська партія, де Хмара обійняв посаду заступника голови.
Брав участь у Революції на граніті, яку організували студенти. Вони вимагали владу не підписувати новий Союзний договір, повернути в Україні строковиків, які проходили військову службу поза межами Української республіки, націоналізувати майно комуністів та провести нові вибори на багатопартійній основі.
На початку дев’яностих років активіст отримав звинувачення у нападі на правоохоронця, через що опинився за гратами. Ця ситуація стала відомою як "справа Хмари". Врятувати чоловіка з в'язниці вдалося завдяки розслідуванню, яке виявило факти незаконного затримання політичного діяча.
Згодом Хмара отримав статус народного депутата. У стінах Верховної Ради він став одним із ініціаторів Декларації про державний суверенітет України, а також виступав із критикою на адресу Кравчука за рішення відмовитися від ядерного статусу. Крім того, він наполегливо вимагав виведення російських військ Чорноморського флоту з території України.
Взяав активну участь у акції "Україна без Кучми", Помаранчевій революції та Революції гідності. Після початку збройного конфлікту на Донбасі виступав за припинення мирних переговорів у Мінську та за необхідність боротьби з сепаратистами. Висловлював критику на адресу президентів України Леоніда Кравчука, Петра Порошенка та Володимира Зеленського. Нагороджений званням Героя України.
Степан Хмара відійшов у вічність у лютому 2024 року внаслідок онкологічної недуги. Дисиденту було 86 років. Прощання з ним відбулося в Церкві Святого Миколая, а поховання відбулося на Байковому кладовищі.
У жовтні на могилі Степана Хмари було пошкоджено фотографію. Вандали, які залишилися невідомими, вчинили цей акт. Конгрес Українських Націоналістів висловився про це, зазначивши, що Хмару бояться як у живому, так і в мертвому вигляді.
Нещодавно "Телеграф" повідомляв про те, як виглядає поховання знаменитого українського автора Івана Франка, що знаходиться у Львові.
