Бундесвер в Україні: обговорення можливості мирного врегулювання у Німеччині.
Європейські країни планують формування багатонаціональних військових підрозділів на випадок припинення вогню в Україні. Які заяви роблять німецькі політики щодо потенційної участі Бундесверу в цій місії?
Європейські союзники України за підсумками грудневих переговорів у Берліні запропонували створити "багатонаціональні сили" для забезпечення потенційної мирної угоди між Києвом і Москвою. Очолювані Європою сили можуть бути сформовані за рахунок "зацікавлених країн" у рамках "Коаліції охочих" за підтримки США, йдеться в заяві союзників.
Суть ідеї полягає в тому, щоб багатонаціональні військові сили сприяли "відновленню Збройних сил України, охороні українського повітряного простору та забезпеченню безпеки на морі, зокрема шляхом виконання операцій на території України". У документі не зазначено, скільки саме військових буде залучено і з яких країн вони прибудуть. Проте факт досягнення угоди вже викликав відновлення дискусій у Німеччині щодо можливого направлення до України підрозділів Бундесверу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) в інтерв'ю другому каналу німецького телебачення ZDF, яке вийшло 16 грудня, ухилився від прямої відповіді, чи означає досягнута домовленість також участь у місії в Україні солдатів Бундесверу. Мерц лише наголосив, що до "Коаліції охочих" входять не лише європейські країни, а й, наприклад, Австралія та Канада. "І коли справа дійде до цього (розміщення багатонаціональних сил. - Ред.), з Росією буде досягнуто угоду про припинення вогню", - сказав Мерц.
Відповідаючи на коментар ZDF щодо відмови Кремля від розміщення іноземних військових в Україні, Мерц зазначив: "Путін неодноразово говорив 'ні' багатьом пропозиціям. Проте, рано чи пізно, йому доведеться сказати 'так', коли мова зайде про завершення цієї війни. Саме цей період після її закінчення ми зараз обговорюємо, і Україні необхідний захист у цей час". Згодом, відповідаючи на питання в Бундестазі про можливу участь німецьких військових у місії, Мерц додав: "У сучасному світі існують питання, на які важко знайти відповіді, навіть якщо це здається простим. Це одне з таких питань".
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи нові угоди європейських країн щодо їх військових сил в Україні, дав зрозуміти про готовність до діалогу. "Щодо присутності іноземних військових контингентів на українській території наша позиція чітко відома. Вона була сформульована як президентом, так і на інших робочих рівнях. Це зрозуміла та послідовна позиція. Проте, це все ще залишається темою для обговорення", – зазначив він 17 грудня.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус охарактеризував ідеї щодо створення багатонаціональних сил в Україні як "в цілому позитивні", але підкреслив, що він особисто не був залучений до їх формування. Міністр висловив підтримку зобов'язанням європейських країн у питанні розподілу відповідальності та зазначив, що подальший розвиток ситуації та деталі залежать як від реакції Вашингтона, так і від позиції Москви.
Обговорювати деталі участі військових Бундесверу наразі передчасно, зазначив Пісторіус, оскільки залишається багато невизначеностей: під чиїм керівництвом можуть бути розміщені підрозділи, які дії планується здійснити на місці, а також в яких умовах це буде відбуватися.
Голова оборонного комітету Бундестагу Томас Ревекамп, який раніше висловлювався на підтримку можливої відправки німецьких військових до України, зберіг свою позицію навіть після досягнення угод у Берліні. Політик з Християнсько-демократичного союзу (ХДС), що є частиною правлячої коаліції Німеччини, зазначив, що участь німецьких солдатів у "багатонаціональних силах" є "можливим" сценарієм.
"Для досягнення стабільного миру в Україні необхідна чітка відданість політиці безпеки. Відтак, Німеччина повинна долучитися до багатонаціональної місії, направивши своїх військових і техніку", - зазначив Ревекамп. Він також підкреслив, що не передбачає постійної присутності великих підрозділів Бундесверу для моніторингу дотримання режиму припинення вогню або надання військової допомоги в разі відновлення російських агресивних дій.
Деталі можливої місії, як і внесок окремих країн, мають бути узгоджені з партнерами по НАТО, які братимуть участь у багатонаціональних силах, наголосив Ревекамп.
Будь-яка участь німецьких військових у багатонаціональних силах в Україні вимагатиме погодження Бундестагу. Тому позиція партій, які складають правлячу коаліцію в Німеччині, зокрема консервативного блоку ХДС/ХСС та Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), є вкрай важливою, зазначає видання Der Spiegel.
Голова парламентської фракції СДПН Маттіас Мірш (Matthias Miersch) не відкинув можливість участі Німеччини у цьому процесі. Він підкреслив, що декларація, ухвалена під час переговорів у Берліні, має досить загальний зміст, і результати її виконання стануть зрозумілими в найближчі тижні. "Ми не виключаємо жодних варіантів, але розгортання військових сил значною мірою залежить від ситуації, контексту та конкретних завдань", - зазначив Мірш.
Екс-глава Соціал-демократичної партії Німеччини та чинний віцеканцлер Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) висловив думку про доцільність обережного підходу у питанні можливої відправки Бундесверу в Україну. "Не варто поспішати з висновками, обговорення цього питання доцільно проводити лише тоді, коли виникне реальна потреба", - підкреслює Клінґбайль.
За його словами, ключовим залишається питання: "Чи готовий президент Росії Володимир Путін до компромісу?" "Тепер ініціатива за ним. Я все ще маю серйозні сумніви щодо його справжнього бажання досягти миру", - зазначив Клінґбайль. "Безумовно, одне: Німеччина завжди дотримуватиметься своїх зобов'язань. Ми вже є найбільшим партнером України", - додав віцеканцлер.
На підтримку участі Бундесверу в можливій місії в Україні висловилася Марі-Аґнес Штрак-Ціммерман (Marie-Agnes Strack-Zimmermann) - експертка Вільної демократичної партії (ВДП) з питань зовнішньої політики та голова комітету Європарламенту з безпеки й оборони. "Ми - одна з найбільших держав. Це означає, що працювати потрібно лише спільно. А обговорювати можна розміри збройних сил, дислокованих на українському кордоні або всередині України", - сказала вона в інтерв'ю DW.
Штрак-Ціммерман, слідуючи за своїми колегами, звернула увагу на численні питання, які залишаються нерозв'язаними в цій ситуації. Наприклад, вона порушила тему того, як реагувати на можливе відновлення російської агресії після укладення мирної угоди. "Хто візьме на себе захист України? Чи дійсно ці військові сили готові захистити країну? Сьогодні я не можу дати відповідь на це запитання. Однак важливо підкреслити, що Європа наразі розглядає можливість відправки військових до України для підтримки її в мирний період," - зазначила вона.
Однозначно проти можливої відправлення Бундесверу в Україну виступила ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка за останніми опитуваннями стала найпопулярнішою у ФРН. "Ми не хочемо, щоб німецькі солдати були розміщені в Україні. Водночас нам необхідно обговорити дієві гарантії безпеки", - заявив експерт із зовнішньої політики парламентської фракції АдН і заступник голови фракції в Бундестазі Маркус Фронмаєр (Markus Frohnmaier).
Обговорення потенційної ролі Бундесверу в місії в Україні в разі досягнення миру не є новим. Це питання активно розглядалося протягом минулого року в різних форматах. Німецькі аналітики та фахівці висловлюють єдину думку: якщо після завершення конфлікту європейські країни вирішать відправити своїх військових до України, Бундесвер не зможе залишитися осторонь і так чи інакше буде залучений.
"Малоймовірно, що Німеччина зможе залишитися осторонь, якщо прагне зайняти провідну позицію в Європі, враховуючи її розміри, адже вона є найбільшою країною за площею та населенням. Важливо зрозуміти, який саме обсяг допомоги буде надано і що закладатиметься у мандат", - зазначала експертка берлінського фонду "Наука та політика" (SWP) Марґарете Кляйн ще в серпні.
