Берлін виступив із закликом направити миротворчі сили ООН до Сектора Гази.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) під час поїздки на Близький Схід повторив свій заклик про надання мандату ООН для розміщення міжнародних стабілізаційних сил у Секторі Гази. Такий мандат "має особливо велике значення для країн, які можуть бути готові направити війська в Сектор Гази, а також палестинців", - заявив глава МЗС ФРН на конференції з питань безпеки в Бахрейні в суботу, 1 листопада.
На його думку, Берлін також "підтримав би ясний мандат для цієї місії", що ґрунтувався б на нормах міжнародного права.
Вадефуль також закликав ізраїльтян та палестинців, а також арабські та європейські країни до спільних зусиль щодо реалізації мирного плану на Близькому Сході. "Головне зараз - дати надію людям на Близькому Сході", - наголосив він. За словами німецького політика, це можливо, якщо дії політиків відповідатимуть положенням великих угод та декларацій.
Берлін висловлює готовність сприяти мирним переговорам на Близькому Сході, оскільки стабільність і мир у сусідніх територіях є важливими для Німеччини та Європи, зауважив він.
Дислокація міжнародних військових контингентів у Секторі Гази стала одним із основних аспектів угоди про припинення вогню, укладеної між палестинським ісламістським рухом ХАМАС та Ізраїлем. Ця угода, що була досягнута за сприяння США, вступила в силу 10 жовтня. Очікується, що ці міжнародні сили допомагатимуть місцевим правоохоронним органам.
Глава Міністерства закордонних справ Йорданії Айман ас-Сафаді також висловив підтримку ініціативі про розміщення військових під егідою ООН. "Ми всі згодні, що ці стабілізаційні підрозділи можуть бути ефективними лише за умови наявності мандату Ради Безпеки," – підкреслив він. Він також додав, що Йорданія не відправить свої війська до Сектора Гази, враховуючи близькість країни до зони конфлікту, проте готова до співпраці з міжнародними силами.
Під час свого турне на Близькому Сході Вадефуль також завітав до Йорданії, Сирії та Лівану.
Напад терористів ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 став відправною точкою загострення близькосхідного конфлікту. Тоді бойовики завдали ракетного удару по Ізраїлю, вторглися на його територію та влаштували наймасовішу розправу над мирним населенням в історії сучасної ізраїльської держави, вбивши близько 1200 людей. Вони також захопили близько 250 заручників та вивезли їх до Сектору Гази. Пізніше заручників обміняли, частина з них загинула.
Відповідаючи на дії ХАМАСу, який визнаний терористичною організацією США, ЄС та багатьма іншими державами, зокрема Німеччиною, Ізраїль оголосив війну. За даними міністерства охорони здоров'я, яке контролюється ХАМАСом, внаслідок наземної операції та авіаударів по Сектору Гази загинуло понад 68 тисяч палестинців, а більше 170 тисяч отримали поранення. Однак, ця статистика викликає питання, оскільки не розкривається, скільки з загиблих були бойовиками, і чи враховуються в ній випадки смерті палестинців у лікарнях від природних причин.
На міжнародному саміті, що відбувся у Шарм-еш-Шейху 13 жовтня, була підписана угода про припинення вогню в Секторі Гази. У результаті цієї угоди вступило в силу перемир'я, і ЦАХАЛ вивів свої війська з приблизно половини території, де нещодавно проходили бойові дії. Ізраїль також звільнив близько 2000 палестинських ув'язнених. Бойовики ХАМАС повернули останніх живих заручників, але все ще утримують частину тіл загиблих.
Згідно з умовами перемир'я, угруповання ХАМАС має роззброїтися і зректися влади в Секторі Гази. Проте бойовики поки що не складають зброю та влаштовують позасудові страти політичних опонентів.
