Чи піднімуться ціни та знизиться гривня? Експерти з фінансів висловили свої думки щодо ключового рішення Національного банку України.

Ці дії можуть бути лише початковим сигналом від регулятора

Сьогодні правління Національного банку України ухвалило рішення знизити облікову ставку з 15,5% до 15%. Це може призвести до зменшення процентних ставок на депозитах для населення, але навряд чи сприятиме зниженню вартості кредитів. Для фізичних осіб ставки за картковими позиками залишаються на рівні 44-45% річних.

Таку позицію висловили економісти, які відповіли на запитання "Телеграфу" в оперативному режимі. Вони очікують від Національного банку України більш сміливих кроків щодо зміни облікової ставки.

Зниження облікової ставки до 15% можна розглядати як перший сигнал можливих змін у політиці банків стосовно депозитів та кредитів. На даний момент існує ймовірність незначного коригування ставок за гривневими депозитами, проте в середньому вони, швидше за все, залишаться в межах 13-14,5% річних. Схожа ситуація спостерігається й у сфері кредитування, де суттєві зміни поки що не прогнозуються, — зазначив у ексклюзивному інтерв'ю для "Телеграфу" директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку Дмитро Замотаєв.

Він також зазначив, що ставки за депозитами та кредитами для населення зможуть знижуватися більш активно, якщо облікова ставка продовжить знижуватися, що може відбутися відразу на 0,5-1% річних.

"Напрямок монетарної політики має вирішальне значення. Якщо макроекономічна ситуація стабілізується, облікова ставка зможе поступово знижуватися. Значні зміни у кредитуванні та заощадженнях стануть можливими, якщо облікова ставка впаде до 14-14,5%. В такому випадку банки зможуть знизити депозитні ставки на 0,5-1%, що, у свою чергу, відкриє шлях до зниження кредитних ставок в подібному діапазоні", -- зазначив Замотаєв.

Саме це анонсував у своїй публічній заяві голова Нацбанку Андрій Пишний: не одне зниження облікової ставки у січні, а кілька. Він назвав це "циклом зниження". Хоча фінансисти одразу помітили, що обіцяний цикл буде невеличким.

Згідно з попередніми прогнозами, очікувалося, що процентна ставка поступово знизиться до 12,5% до кінця 2026 року та до 11,0% у 2027-му. Однак новий прогноз, оприлюднений сьогодні, передбачає менш суттєве зниження ставок: до 14,5% наприкінці 2026 року та до 12,5% наприкінці 2027 року. Це свідчить про те, що Національний банк має намір зберігати жорсткий курс своєї монетарної політики, -- зазначив Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital, у коментарі для "Телеграфу".

Здається, що в Національному банку України стурбовані можливим зростанням офіційної інфляції, яка, згідно з даними Держстату, у грудні 2025 року становила 8% в річному обчисленні. Тому регулятор вирішив обережно коригувати свою облікову ставку. Під час сьогоднішнього брифінгу керівництво банку визнало, що інфляційні очікування залишаються на високому рівні, але водночас висловило впевненість, що вони поступово зменшаться, хоча без надання чітких обґрунтувань.

Проте фінансисти очікують на подальше підвищення цін на товари та послуги, враховуючи різноманітні об'єктивні чинники.

"Не виключено, що за підсумками січня 2026 року інфляція може перевищити 1% у місячному вимірі, що суттєво більше за попередні очікування на рівні 0,3-0,5%. Водночас можливий інерційний характер такого зростання, а його повне відображення в офіційній статистиці може відбутися наприкінці лютого -- на початку березня. Уже зараз спостерігається підвищення цін на пальне, окремі групи продовольчих товарів з високою енергоємністю виробництва, а також на частину побутових товарів, зокрема через зростання попиту. Додатковий тиск формує подорожчання послуг, у тому числі через ускладнення логістики. Водночас ключовим фактором залишається скорочення пропозиції, яке в умовах підвищеного попиту стимулює зростання цін", -- пояснив нам Дмитро Замотаєв.

Він особливо підкреслив енергетичні труднощі, які, мабуть, відчули практично всі українці.

"Поточний період є одним із найскладніших для економіки з початку повномасштабної війни. Основні економічні процеси зосереджені на підтримці базової життєздатності, тоді як питання розвитку та довгострокового планування тимчасово відходять на другий план. Наслідки масованих атак на енергетичну інфраструктуру суттєво обмежують економічну активність і стримують відновлювальні процеси", -- підкреслив Замотаєв.

Також він роз'яснив, як зниження валового внутрішнього продукту, через яке НБУ сьогодні знизив свій прогноз з 2% до 1,8%, пов'язане з нинішніми цінами.

"Економічна обстановка залишається напруженою через пошкодження в системі енергетики. Малі та середні підприємства стикаються з нестабільною роботою або вимушені тимчасово призупиняти свою діяльність, тоді як великі компанії зіштовхуються з серйознішими труднощами через обмежений доступ до електричної енергії. В результаті цього виникають ризики уповільнення економічної активності та загострення інфляційного тиску", -- зазначив Дмитро Замотаєв.

Класичні наслідки зниження ставок центробанком будь-якої країни такі (як кажуть, за підручником):

Серед експертів немає одностайності щодо можливого зниження вартості гривні: з одного боку, деякі вважають, що курс не опуститься нижче 43,5 грн за долар, тоді як інші прогнозують, що в першому кварталі 2026 року він може досягти рівня 44-45 грн за долар. Ці прогнози, як правило, обговорюються неформально.

"На думку Олександра Паращія, локальний пік по долару, виглядає, вже пройдений, тоді як з євро прогнози складно робити через ускладнену геополітичну ситуацію та інші чинники. Однак, варто зазначити, що золотовалютні резерви нашого Національного банку досить великі, тому ми не залежимо від термінової міжнародної допомоги."

Протягом останнього тижня НБУ незначно знизив курс гривні до долара. Сьогодні, 29 січня, офіційний курс зріс з 42,7689 грн/$ до 42,8483 грн/$ завдяки втручанню регулятора на міжбанку, який контролює курс вручну (минулого тижня він перевищував 43 грн/$). Крім того, НБУ був змушений підвищити курс у парі гривня/євро — з 51,2286 грн/€ до 51,2423 грн/€, що сталося переважно через зміни в парі євро/долар на світових ринках, де курс знизився з 1,1985 до 1,1967.

Нагадуємо, що віцепрезидент Асоціації українських банків та голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов зазначив, що в лютому в Україні можливе досягнення помірної стабільності валютного курсу. Проте, варто пам'ятати, що не лише міжнародні фактори можуть вплинути на цю ситуацію, а й внутрішні обставини.