Жордан Барделла: портрет правого політика, який завоював симпатії французького народу.
Жордан Барделла, изображение: gettyimages
Народжений у Дрансі (11 км на північний схід від Парижа), в житловому комплексі для малозабезпечених 13 вересня 1995 року, Жордан Барделла має італійське коріння. Його мама походить із містечка Нікеліно, розташованого на околицях Турину. Тим часом походження батька майбутнього політика описують, як змішане - італійсько-ельзасько-франко-алжирське.
Основну роль у вихованні Жордана відіграла його мати, що працювала вихователькою в дитячому садку. Вони жили в тому ж районі, який вважався незаможним і не дуже комфортним. Водночас, його батько, бізнесмен, мешкав у більш заможному Монморансі, розташованому в північному передмісті Парижа, де юний Барделла проводив вихідні та один додатковий день тижня.
Сам Барделла в своїх розповідях часто підкреслює, що виріс у малозабезпеченому районі, де його мати ледь могла звести кінці з кінцями. Він змальовує себе як людину, яка подолала труднощі життя в неблагополучному передмісті, що страждає від наркотичної залежності та радикальних ісламських ідей.
Однак він трохи упускає з виду ті привілеї, які отримав завдяки приватній школі, можливістю користуватися автомобілем та квартирою в Монморансі, а також тривалій подорожі до США з батьком. Власне, його дитинство пройшло між домом матері та батька. І хоча він частково жив у такому особливому районі, йому все ж відкривалися значно більші можливості.
Залишивши осторонь суперечливі моменти свого дитинства, варто зазначити, що Жордан Барделла розпочав свою політичну кар'єру досить рано - у 16 років. Саме в цьому віці він став членом Rassemblement national, раніше відомого як Front National, або Національний фронт. Цю французьку праворадикальну націоналістичну партію заснував Жан-Марі Ле Пен, батько Марін Ле Пен. Юний політик зазначав, що його вступ до партії був більше пов'язаний із підтримкою Марін Ле Пен, ніж з ідеями Національного фронту.
У той час він ще навчався у приватній католицькій школі, і не лише навчався, але й сам давав уроки французької. Власне викладати французьку мову мігрантам і паралельно бути членом контроверсійного Національного фронту - це викликало здивування серед тих, хто знав його тоді, друзів та однокласників у цій приватній середній школі.
У 2013 році він отримав бакалаврський диплом у галузі економіки та соціальних наук, після чого здобув ще один бакалавр з географії, а також з історії та іспанської мови. Проте незабаром він вирішив призупинити навчання і зосередитися на політичній діяльності, ставши активним учасником Національного фронту (тепер відомого як Національне об'єднання).
Цікаво, що його кар'єра в політичній партії розвивалася дуже швидко: після вступу у 16 років, вже у 19 він отримав посаду секретаря департаменту Сена-Сен-Дені, ставши наймолодшим чиновником у партії. У 20 років його обрали регіональним радником О-де-Франс, а у 22 роки він став речником партії. Крім того, він очолив молодіжне крило організації.
У січні 2019 року 23-річний Жордан Барделла був обраний лідером списку Національного об'єднання для виборів до Європейського парламенту. Його популярність зросла завдяки підтримці Марін Ле Пен, яка реалізувала стратегічний підхід, що поєднує енергію молодого покоління з досвідом зрілого керівництва.
У той момент партія отримала необхідну кількість голосів і навіть обігнала політичну силу теперішнього президента Франції Емманюеля Макрона, вигравши 23 мандати у Європейському парламенті.
Як депутат, Барделла висловлював прагнення змінити сприйняття правих у Європейському парламенті. Він також звернув увагу на ультраправу групу "Ідентичність і демократія" (Identity and Democracy), до якої активно приєднався з моменту її заснування. Барделла обіймав одну з віцепрезидентських посад у цій групі. У своїх голосуваннях він чітко дотримувався політики свого Національного об'єднання, виступаючи проти міграційних реформ, санкцій та ініціатив у сфері клімату.
Власне під час тієї каденції Жордан таки отримав престижні позиції в парламенті та передовсім партії, що стало стартовим майданчиком для подальшого політичного зростання. І вже 2024 року вдруге був обраний до Європарламенту. Тоді ж таки, після того, як після того, як низка правих партій вийшла з групи "Ідентичність і демократія", її місце зайняла "Партія за Європу", президентом якої став Жордан Барделла.
Марін Ле Пен і Жордан Барделла, зображення: публічні джерела.
Французькі медіа часто називають Марін Ле Пен та Жордана Барделлу непорушним тандемом, а дехто й приписує йому приналежність до клану Ле Пен. Тому не дивно, що саме його головна ультраправа політикиня поставила на роль голови своєї партії у 2023 році - Барделла стає першим лідером поза родиною.
Цей вибір мав свої підстави. Ле Пен докладала зусиль, щоб змінити радикальний імідж RN, який існував раніше, а Барделла, завдяки своїй молодості, актуальному стилю та відкритості, став уособленням помірного праворадикалізму, здатного залучити нові групи підтримки.
Творець контенту на TikTok та інших соціальних платформах, який здобув мільйони шанувальників, майстерно спілкується з молоддю. Його стратегія полягає в тому, щоб використовувати свій медіа-імідж для залучення нових поколінь виборців. Ле Пен також впевнена, що Барделла продовжить дотримуватися її курсу і буде прислухатися до її порад у майбутньому.
Отже, якщо Марін Ле Пен не зможе оскаржити судове рішення, яке визнало її винною у розкраданні державних коштів і заборонило їй брати участь у виборах на державні посади впродовж наступних 5 років, то висунення Жордана Барделлі на пост президента виглядає цілком ймовірним.
У французьких ЗМІ дану тематику активно аналізують, зокрема вже реалізовано ряд опитувань громадської думки. За їхніми результатами як Марін Ле Пен, так і Жордан Барделла отримали значну підтримку з боку населення країни.
І хоча вибори президента у Франції заплановані аж на 2027 рік, політичні сили вже з помітною методичністю взялися за роботу над електоратом. І тут медійність Барделли може цілком зіграти йому на руку. Не відходячи від лінії Ле Пен, політик вибудовує нову упаковку для старої ідеології: менш агресивну, більш популістську, орієнтовану на молодь та цифрову епоху. А його популярність - це не лише результат політичної стратегії, але й добре продуманий медіаобраз "хлопця з району, який зробив себе сам".
Жордан Барделла займає помірну, але не відокремлену позицію щодо конфлікту в Україні. Він прагне знайти баланс між підтримкою незалежності України і обережністю, щоб "не допустити загострення відносин з Росією".
Зокрема, Барделла підтримує військову допомогу Україні, але з певними обмеженнями. Він виступає за постачання боєприпасів і оборонного обладнання, необхідного для стабілізації фронту, однак проти передачі далекобійних ракет та іншого озброєння, яке здатне завдавати ударів по території Росії. Крім того, він не вважає можливим відправлення французьких військових до України.
Він також висловлює заперечення щодо можливого приєднання України до Європейського Союзу чи НАТО, стверджуючи, що це може призвести до ескалації конфлікту та поставити Францію в залежність. Водночас лідер французької ультраправої партії запевняє, що Україна не опиниться під впливом "російського імперіалізму".
Таким чином, він намагається задовольнити одразу два запити французького суспільства: потребу в безпеці та підтримку України. Насправді, Барделла вже діє в двох напрямках: для внутрішніх слухачів - "я не хочу, щоб Франція була в центрі війни", і одночасно для зовнішніх партнерів - "я не є прихильником Путіна, я за мир і підтримку, але в рамках розумного".
Але куди повіє передвиборчий вітер далі та як можуть змінюватись позиції Жордана Барделли у майбутньому, найімовірніше, залежатиме від кількох чинників - позицій інших партій, подій на фронті, а також рівня довіри до Макрона в часі його проукраїнського курсу. Проте абсолютна зміна риторики на прокремлівську малоймовірна, оскільки Барделла активно працює в Європарламенті і наслідувати Орбана не планує.
