Замороження конфлікту для України: чи є це компромісом чи поступкою? Думки експертів.
За даними Reuters, путін пом'якшив свої вимоги
Чи готова Україна заморозити війну? Чи не вперше пролунала ідея - зупинитися там, де зараз проходить лінія фронту, а повернення окупованих територій відкласти на майбутнє. Про це натякнув радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк в інтерв'ю виданню La Repubblica. У Києві говорять про ризики, тим часом Москва намагається видати себе за миротворця: пропонує віддати частину захопленого, щоб натомість закріпити за собою більше. Чи може замороження фронту стати для України компромісом - чи це буде капітуляція? Думки зібрала журналістка "5 каналу" Марта Шикула.
На столі з'явився новий план завершення конфлікту - замороження ситуації на фронті. Тема, яку раніше в Києві не сприймали серйозно, несподівано знову стала актуальною. Президент Зеленський, зокрема під час своїх переговорів з американським лідером Дональдом Трампом, натякав на можливість територіальних компромісів. Про це повідомляє The Wall Street Journal. Наразі радник президента Михайло Подоляк в інтерв'ю італійському виданню La Repubblica зазначив, що Україна розглядає варіант зупинити конфлікт у точках, де проходить нинішня лінія зіткнення. Після цього планується працювати над поверненням окупованих територій за допомогою економічних механізмів, дипломатичних зусиль та міжнародного тиску.
"Сполучені Штати Америки змінили свій підхід. Вони говорять про необхідність обміну територіями, про поступки - і ми постійно чуємо цю фразу. Ми змушені коригувати свою позицію, відходити від того, від чого раніше категорично відмовлялися. Йдеться про можливість замороження конфлікту по лінії фронту чи навіть інші подібні кроки - через тиск: "зупиняйте війну". Складається враження, що ми усвідомили: залежність від партнерів надто велика, і ми не можемо дозволити собі сказати Сполученим Штатам і Європі: "Ми будемо воювати до кінця". Адже існує ризик, що у відповідь нам скажуть: "Добре, воюйте, але без нашої зброї, без наших розвідданих - ми не з вами". Для України така ситуація була б надзвичайно болісною", - пояснив головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус
Своєю чергою, політолог Ігор Рейтерович сказав:
Якщо Україна має чітку офіційну позицію, її необхідно активно просувати, комунікуючи та пояснюючи всім зацікавленим. Це не повинні робити лише поодинокі радники, як, наприклад, пан Подоляк, а повинні бути представлені офіційні особи — міністр закордонних справ, секретар РНБО та, перш за все, президент. Ці заяви мають пролунати на найвищому рівні держави. Саме цей наратив повинен змагатися з версією, яку просуває росія. Наприклад, Лавров постійно повторює свої меседжі: "Ми ж говорили про гарантії безпеки, ми ж домовлялися". Його слова отримують широкий резонанс у світі, тоді як про Подоляка відомо не всім. Тому важливо, щоб наша офіційна позиція звучала з вуст тих осіб, яких не лише чують, але й визнають як ключових представників держави. Це стосується не лише спілкування з партнерами — їм все вже пояснено на закритому рівні. Важливо також сформувати широке інформаційне поле для європейської та американської аудиторії. Там також потрібно активно просувати український наратив.
Проте, як зазначають фахівці, подібний підхід є ризикованим. Це може фактично означати відмову від певних територій України.
Україна має можливість визнати де-факто окупацію, яку здійснила Росія, як частину своєї території, проте визнавати відторгнення цих земель вона не зобов'язана. З юридичної точки зору, конституційні принципи України повністю забороняють відчуження територій. За конституцією, неможливо легально позбавити Україну частини її території без порушення цих основоположних норм. Будь-який уряд, який вирішить піти на таке юридичне визнання, ризикує стикнутися з наслідками, адже таке рішення може бути визнане абсолютно незаконним, а його автори можуть бути піддані судовому переслідуванню з високою ймовірністю серйозних покарань у майбутньому. Водночас визнання де-факто окупації є зовсім іншим процесом. Це не суперечить основам конституції, оскільки не означає відмову від територій, а лише підтверджує факт їхньої окупації, що відкриває можливість для реалізації альтернативної політики щодо цих земель.
На цьому фоні Кремль намагається виступити в ролі "миротворця". Як повідомляє Reuters, Путін зменшив свої вимоги. Тепер він нібито готовий призупинити бойові дії в Запорізькій та Херсонській областях, а також "повернути" Сумську, Харківську і частину Дніпропетровської областей.
Росія, висуваючи свої вимоги щодо Донеччини, фактично прагне отримати від України набагато більші території. В обмін на це вона пропонує "повернути" частини Сумської, Харківської областей та невелику ділянку Дніпропетровщини. Таким чином, мова йде про торгівлю квадратними кілометрами, але на користь Москви, адже Донбас, який Росія хоче залишити під своїм контролем, є однією з найбільш укріплених та захищених територій України. У разі такого "обміну" Росія без бою здобуває стратегічну перевагу, - зазначив Іван Ус.
Зупинка сьогодні означає дати Кремлю можливість підготувати нову атаку завтра. Саме тому для Києва термін "замороження" сприймається більше як пастка, аніж як шлях до миру. Росія зможе без опору зміцнити свої позиції в Донеччині та спокійно готуватися до наступних дій.
Марта Шикула, "Пятый канал"
Читайте також: Лавров підкреслив, що Росія ніколи не ставила за мету анексію Криму та Донбасу.
Перегляньте також наше відео:
Шановні друзі, приєднуйтеся до нашого каналу "5 канал" у Telegram! Лише за хвилину ви будете в курсі всіх важливих новин. Не забудьте також слідкувати за нами в WhatsApp. Для тих, хто говорить англійською, у нас є окремий WhatsApp канал!
