Залізна леді Японії. Хто така Санае Такаїчі, що стане першою жінкою на посаді прем'єра країни?
Видатна особистість: баронеса Маргарет Тетчер. Ставлення до власної мети: стати "залізною леді" Японії.
Лише після двох невдалих спроб у суботу Санае Такаїчі, зрештою, здійснила свою давню мрію.
64-річну політикиню обрали на посаду лідерки правлячої Ліберально-демократичної партії Японії (ЛДП). Вона стане першою жінкою, яка займе посаду прем'єр-міністра в історії країни.
Екс-міністерка, телеведуча та в минулому барабанщиця в хеві-метал гурті, стане лідером політичної партії, що прагне відновити довіру виборців після черги скандалів та конфліктів з ультраправими. Вона також очолить країну, яка стикається з проблемами низької народжуваності та зростаючою геополітичною напругою.
Такаїчі з'явилася на світ у 1961 році в префектурі Нара. Її батько працював в офісі, а мати служила в поліції. Політичні питання не були частиною її дитинства.
Колись енергійна барабанщиця у стилі хеві-метал, вона славилася своїм звичним заняттям — постійно носити з собою величезну кількість паличок, адже під час запальних виступів нерідко ламала їх.
Вона була не лише аквалангісткою, а й захопленою автолюбителькою – її улюблена Toyota Supra тепер експонується в музеї Нари.
Вона вирішила зайнятись політичною діяльністю в 1980-х, коли торговельні суперечки між США та Японією досягли свого апогею. Бажаючи глибше зрозуміти, як американці сприймають Японію, вона стала працювати в офісі Патрісії Шредер, демократичної конгресвумен, яка славилася своїми критичними висловлюваннями щодо Японії.
Такаїчі спостерігала, як американці змішують японську, китайську та корейську мови й кулінарію, вважаючи Японію частиною Китаю та Південної Кореї.
"Якщо Японія не зможе захистити себе, її доля завжди буде залежати від поверхневої думки США", - дійшла висновку Такаїчі.
У 1992 році вона вперше спробувала свої сили на парламентських виборах як незалежна кандидатка, проте зазнала поразки.
Тоді вона невтомно трудилися й через рік здобула мандат, ставши частиною ЛДП у 1996 році.
З того часу її обирали до парламенту десять разів, і лише один раз вона зазнала поразки. Таким чином, вона зарекомендувала себе як один з найвідвертіших представників консервативного крила партії.
Вона також обіймала керівні урядові посади, у тому числі міністра економічної безпеки, державного міністра торгівлі та промисловості, а також рекордний термін перебувала на посаді міністра внутрішніх справ та зв'язку.
У 2021 році Такачі вперше брала участь у змаганні за лідерство в ЛДП, проте поступилася Фуміо Кісіді. У 2024 році вона знову вирішила спробувати свої сили і цього разу виграла в першому турі голосування, але зрештою зазнала поразки від Сігера Ісібі.
Цього року, з третьої спроби, вона нарешті досягла успіху, що відкриває шлях до того, щоб стати першою жінкою на посаді прем'єр-міністра Японії, за умови затвердження її призначення парламентом.
"Я прагну стати Залізною леді," - поділилася вона з учнями під час своєї недавньої кампанії.
Такаїчі - рішуча прихильниця традицій, яка вже давно заперечує законодавчі ініціативи, які дозволяють жінкам, що вступили в шлюб, зберігати свої дівочі прізвища. Вона вважає, що це загрожує усталеним звичаям. Крім того, вона виступає проти шлюбів між особами однієї статі.
Проте нещодавно її позиція стала більш м'якою. У ході своєї кампанії вона зобов'язалася ввести часткову податкову знижку на оплату послуг няні та запропонувала податкові пільги для підприємств, що пропонують послуги догляду за дітьми безпосередньо на місці.
Її особистий та родинний досвід є основою її політичних ініціатив: розширення медичних послуг для жінок, підвищення статусу працівників у сфері догляду та поліпшення умов для старіючого японського суспільства.
"Я особисто тричі в своєму житті стикалася з роботою доглядальниці", - зазначила вона.
Саме тому моя впевненість у необхідності зменшити число осіб, які змушені покидати роботу через потребу в догляді, вихованні дітей чи відмову дітей від навчання, лише посилилася.
"Я прагну побудувати таке суспільство, в якому кожен матиме можливість реалізувати свої кар'єрні амбіції, не жертвуючи ними", - зазначила вона.
Як протеже нещодавно покійного Сіндзо Абе, вона зобов'язалася відновити його економічний підхід, відомий як "Абеноміка", що передбачає значні державні витрати та доступне фінансування через запозичення.
Вона постійно навідує храм Ясукуні, який викликає багато суперечок, оскільки він вшановує пам'ять японських солдатів, що загинули у війнах, серед яких є й ті, хто був визнаний воєнними злочинцями.
Вона також виступила за зміну конституційних норм, що обмежують Сили самооборони країни, забороняючи їм мати наступальний потенціал.
З моменту свого утворення в 1955 році Ліберально-демократична партія (ЛДП) займала провідні позиції в японській політичній арені. Проте сьогодні вона стикається з труднощами, оскільки громадяни виявляють розчарування через повільний економічний розвиток, зменшення населення та зростаюче соціальне невдоволення.
Такайчі є представником правого крила ЛДП, і, вибравши її кандидатуру, партія сподівається залучити назад консервативних виборців, які раніше підтримували ультраправу партію Сансейто.
Сансейто, що виступає під девізом "Японія понад усе", нещодавно піднялася з одного до 15 місць, привернувши увагу консервативних виборців. Ліберально-демократична партія (ЛДП) втратила свою більшість у обох палатах парламенту.
Сама Такаїчі визнала проблему у своїй промові після перемоги в першому турі голосування: "Ми отримали особливо жорстку критику від наших основних прихильників, консерваторів та членів партії".
"Ліберально-демократична партія має адаптуватися до вимог сучасності та майбутніх викликів Японії. Нашим пріоритетом залишатимуться національні інтереси, і ми будемо вести країну, орієнтуючись на гармонійний підхід."
Прогнозується, що 15 жовтня парламент надасть затвердження її кандидатурі на пост прем'єр-міністра.
