Загроза виходить за межі України: як Росія змогла суттєво підвищити виробництво морських "камікадзе" та хто їй у цьому допомагає - Новини Весь Харків.

Під час масштабного вторгнення в Україну в 2022 році, російське військове командування не лише не передбачало повного краху свого агресивного плану, але й не могло уявити, що Чорне море стане для їхнього флоту пасткою. Росія виявилася абсолютно не готовою до викликів, які поставили українські безекіпажні катери, що суттєво знизили бойові можливості Чорноморського флоту рф. Цей досвід спонукав країну-агресора активізувати зусилля щодо створення власного флоту безпілотних кораблів.

На сьогодні в Росії реалізується ряд проєктів безпілотних катерів на різних етапах розробки, серед яких "Оркан", "Мурена-300С", "БЕК-1000", "Сардіна", "Візір", а також підводні апарати ММТ-300, Х-300, "Галтель" та інші. Проте, перш ніж аналізувати можливості російського військово-промислового комплексу у виробництві та загрози, які він може становити для країн Чорноморського регіону та інших морських територій, важливо ознайомитися з історією створення БЕК в Росії з самого початку.

До 2022 року Україна не мала репутації виробника безпілотних літальних комплексів. Більше того, Військово-Морські Сили України активно шукали можливості купівлі таких систем у своїх міжнародних партнерах.

Магура V5 та Sea baby стали відомими назвами українських безекіпажних катерів, які зараз на слуху у всіх. Проте навіть у 2021 році ніхто не міг уявити, що серійне виробництво цих суден та їхнє домінування у Чорному морі стануть реальністю. А яку ситуацію спостерігали росіяни в цей час?

В Росії ситуація з розробкою безпілотних катерів виявилася, як і очікувалося, досить складною. Брак необхідної інфраструктури, досвіду, а головне — технологічних знань, завадив російським виробникам досягти значних успіхів у реалізації власних проєктів. Тому вони змушені були активно співпрацювати з зарубіжними компаніями, зокрема з французькою ECA Group.

Ця компанія стала основою для російського БЕК-будівництва, оскільки її продукція використовувалася для оснащення мінних тральщиків проекту 12700 "Алєксандріт". Незважаючи на вторгнення Росії в Україну та введені проти неї санкції, французька компанія ECA Group не припинила постачання своїх БЕК Inspector Mk2 до Росії.

У 2015 році генеральний директор Середньо-Невського суднобудівного заводу Володимир Середохо, намагаючись відвести підозри, стверджував, що ECA Group припинила співпрацю з російською стороною. Проте, дивним чином, Росія продовжувала отримувати нові моделі Inspector Mk2 у 2015, 2017 та 2018 роках.

У 2017 році без зайвого галасу в росії відбувався процес локалізації виробництва безекіпажного катера Inspector Mk-2 та безпілотних підводних човнів протимінної оборони Seascan Mk2 для потреб ВМФ рф. Але жорстка санкційна політика США, мабуть, все ж таки налякала керівництво ECA Group і вони припинили співпрацю з росією, але після цього "розриву" стався неймовірний ривок у розвитку БЕК-проєктів рф.

У Кронштадті відбулася презентація безекіпажного катера "Іскатєль", розробленого АТ "Науково-виробниче підприємство "Авіаційна та морська електроніка". Катер викликав відчуття дивовижної знайомості, адже його дизайн, здається, було запозичено з французької моделі Inspector Mk 2.

У цей же період російський БЕК "Тайфун", який створювався на базі надувного швидкохідного човна БЛ-680, дуже швидко обзавівся цілісним, жорстким корпусом і також став дивним чином схожий на французький Inspector Mk2.

Відзначимо, що, виходячи з російського ринку, ECA Group не лише до останнього постачала безпілотні електронні комплекси (БЕКи) для російського військово-морського флоту, але й тихо передала технології Inspector Mk 2. Це дало можливість Росії здійснити значний прогрес у виробництві подібної продукції. Однак сама наявність технологій не гарантувала їх ефективного використання та правильного впровадження в Росії, що призвело до затримок у розвитку цієї сфери на кілька років. Ситуація змінилася лише тоді, коли російські окупанти зіткнулися з українськими БЕКами та новою концепцією ударного морського дрона - брандера.

російські сучасні альтернативні джерела енергії

Після того як російський флот зіткнувся з українськими брандерами, було поставлено завдання створити аналогічний ударний морський засіб.

Проте, як це часто трапляється у російській практиці, вони переважно адаптували загальну ідею українських безекіпажних катерів "Магура V5" та "Sea baby", не володіючи достатніми технологічними ресурсами для їх вдосконалення, поліпшення або налагодження серійного виробництва. Це ускладнювалося різноманіттям виробників та прагненням кожного з них отримати свою частку бюджету.

Станом на сьогоднішній день, російська лінія БЕК включає в себе кілька найуспішніших проектів, які досягли певного логічного завершення:

БЕК-1000 має довжину 7 метрів, здатен подолати відстань 400 км та переносити вантажі до 1 тонни.

- "Мурена-300С" - дальність плавання 250 км з можливістю комплектації додатковими баками з паливом, корисне навантаження 250-350 кг;

- "Візір" - довжина близько 7 метрів, дальність плавання 435 км, швидкість 45 вузлів;

"Оркан" має радіус дії 500 км та може розвивати швидкість до 40 вузлів.

Необхідно також звернути увагу на підводні апарати ММТ-300, Х-300 та "Галтель". Хоча вони офіційно класифікуються як дослідницькі та протимінні, не можна не згадати про вражаючу історію атомного підводного човна АС-12 "Лошарик". Його представляли як науковий апарат для проведення гідрографічних досліджень, але насправді це була диверсійна підводна лодка.

А тому будь-який російський підводний апарат, що позиціонується як науково-дослідний, завжди має подвійний функціонал і є інструментом для диверсій.

На сьогоднішній день Росія, отримавши технологічну базу від французької компанії ECA Group та проаналізувавши досвід українських брандерів, інтегрує в свою бойову концепцію елементи, які найкраще відповідають її вимогам. Це дозволяє їй створювати загрозу в акваторіях будь-якого моря з мінімальними витратами. Отже, найближчим часом жодна акваторія, де присутні російські військові кораблі чи флотилії, а також російські інтереси, не може вважатися безпечною.

Очевидно, що після Чорного моря до акваторій підвищених ризиків можна віднести Балтійське море. Особливо з урахуванням зростаючих гібридних ризиків у цьому регіоні та вже скоєних гібридних диверсій, виконаних російськими кораблями. Не виключено підвищених ризиків і для Каспійського моря.

Для України, яка не має повноцінного флоту і навіть флотилії, ризики можуть мати виключно терористичний характер біля узбережжя або у відкритому морі. Удари по узбережжю за допомогою реактивних систем залпового вогню, встановлення яких планується на російських БЕК, запуски рою дронів для терору цивільного населення, удари по цивільних суднах... Причому терористичні атаки по цивільних суднах у Чорному морі російська пропаганда може видавати за діяльність українських БЕК.

Наявність таких засобів у росії значно підвищує рівень терористичних загроз у морях.

Суттєво усвідомлювати, що без належної технологічної інфраструктури Росія не змогла б упродовж двох років досягти такої різноманітності бойових елементів, які відрізняються не лише тактико-технічними показниками, а й функціональними можливостями.

Цей випадок ще раз підкреслює, що збільшення ризиків у морських зонах тісно пов'язане з недбалістю європейських компаній, які постачали росії технології, що дозволяють їй оперативно впроваджувати та адаптувати подібні рішення, як-от БЕК.

Source: obozrevatel.com

Автор: Олексій Коваленко