Два кроки до європейської інтеграції: які зміни необхідні Україні в економічній сфері?
Європейська Комісія (ЄК) випустила свій щорічний звіт у межах Пакету розширення Європейського Союзу, що містить аналіз реформ та заходів, які здійснює Україна на своєму шляху до інтеграції в ЄС.
Документ виявився досить оптимістичним. Важливо зазначити для тих, хто уважно аналізує, що його опублікували напередодні спалаху корупційного скандалу, пов’язаного з Тимуром Міндічем та Енергоатомом. Однак малоймовірно, що Європейська комісія змінила б висновки аудиту у світлі цих подій, оскільки її увага зосереджена на юридичних і регуляторних аспектах процесу, а саме на відповідності нормативної бази практикам ЄС.
Зокрема, Європейська комісія підкреслила досягнення в галузі державних закупівель, а також у певних аспектах податкової та митної політики, а також у регулюванні фінансових ринків.
Водночас Україна все ще не забезпечила повноцінний контроль за витрачанням державних коштів, затягує впровадження регулювання ринку віртуальних активів, не може подолати масштабні схеми ухилення від сплати податків, має проблеми з достовірністю макроекономічних показників і бюджетним плануванням (які проблеми виникають із виконанням маяків МВФ - див. тут).
Mind розбирався, що необхідно зробити Україні у фінансовій і фіскальній сферах, щоб прискорити вступ до ЄС.
Публічні закупівлі. Міністерство економіки повідомило, що наразі ведеться робота над поліпшенням законодавства в галузі публічних закупівель. Фінальна версія законопроєкту №11520 "Про публічні закупівлі", який отримав схвалення в першому читанні у 2024 році, була надіслана до Європейської комісії.
Його норми полегшують процес кваліфікації учасників, трансформують методи оцінки вартості закупівель та встановлюють нові правила для проведення тендерів поза електронними платформами. Додатково, контроль за державними закупівлями став більш жорстким, а також впроваджено систему "е-аудитор" для забезпечення більшої прозорості витрат держави.
Ринки капіталу. В рамках виконання завдань, пов'язаних із ринками капіталу та які підпадають під юрисдикцію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), було досягнуто кількох важливих цілей.
У березні була затверджена Дорожня карта сталого фінансування на період 2025-2030 років. У квітні в парламенті зареєстрували законопроєкт №12376, який має на меті наблизити корпоративне управління в українських компаніях до європейських стандартів, включаючи дотримання гендерного балансу в керівництві та зміну правил проведення зборів акціонерів. У травні до Верховної Ради був поданий законопроєкт №13246, що стосується інвестиційних фондів, спрямований на розширення можливостей залучення інвестицій, підвищення ефективності управління інвестфондами та захист прав інвесторів.
Оподаткування. Ухвалені поправки до Податкового кодексу, які передбачають поступове підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до європейського рівня. У Раді зареєстровано законопроєкт №14025 про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, затверджено план диджиталізації ДПС до 2030 року та створено окремий департамент для запобігання корупції в податкових органах.
Митна система. У 2025 році набули чинності нові зміни в митному законодавстві, які узгоджують його з правилами митниці Європейського Союзу. Крім того, Кабінет Міністрів України передав європейським партнерам на розгляд новий проект Митного кодексу. Цей документ є важливим елементом для досягнення митної євроінтеграції України.
Бюджетна культура. Відзначаються позитивні зміни в області фінансового нагляду та бюджетної політики. У грудні 2024 року були внесені зміни до закону про Рахункову палату, які посилили незалежність та адміністративні повноваження цього органу.
У січні 2025 року були прийняті поправки до Бюджетного кодексу, що спрямовані на зміцнення функцій внутрішнього аудиту для розпорядників бюджетних коштів. А в вересні уряд створив Міжвідомчу робочу групу, яка має на меті оцінку розробки законодавчих ініціатив для впровадження системи власних ресурсів ЄС — набору правил і механізмів, що визначають джерела фінансування державного бюджету.
Держзакупівлі. У сфері державних закупівель, як і раніше, існують зловживання. У 2024 році до Антимонопольного комітету (АМКУ) надійшло 10 535 скарг, пов'язаних із порушеннями процедур та умов державних закупівель. АМКУ підтвердив обґрунтованість близько 71% цих скарг.
Потребують доопрацювання критерії оцінки сумлінності учасників тендерів разом із моніторингом дотримання цих критеріїв.
У цілому, механізми контролю за державними закупівлями, як внутрішні, так і зовнішні, демонструють свою слабкість. Спостерігаються випадки політичного втручання в процеси проведення тендерів. Це особливо стосується закупівель у сфері оборони, незважаючи на те, що в військових частинах були запроваджені посади спеціалістів, відповідальних за забезпечення прозорості тендерних процесів.
Фінансовий сектор. Необхідно прискорити імплементацію норм закону №3585-IX, ухваленого ще в лютому 2024 року. Він передбачає інституційну незалежність НКЦПФР і розширення її повноважень, зміну системи нагляду на ринку капіталів та товарних ринках.
Україна має докласти додаткових зусиль для узгодження сектору цінних паперів та інвестиційних послуг з європейськими правилами.
Єврокомісія також підкреслює, що НКЦПФР має проблеми з браком ресурсів, що негативно позначається на її можливостях здійснювати ефективний нагляд за учасниками ринку та забезпечувати відповідність міжнародним стандартам.
Окрім того, необхідно провести реформу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), що включає забезпечення його автономності та поліпшення механізмів передачі активів банків, які втратили платоспроможність.
Європейська комісія також звернула увагу на криптовалютний сектор, підкресливши, що Україні необхідно в терміновому порядку вирішити питання регулювання ринку віртуальних активів.
Оподаткування. Основні проблеми пов'язані з корупційними проявами в податкових органах, незважаючи на те, що в Державній податковій службі (ДПС) було створено антикорупційний департамент.
Згідно зі звітом, у 2024 році 21 співробітник ДПС потрапив під дисциплінарне стягнення. А за даними Національного агентства із запобігання корупції, у 2024 році 15,8% платників податків стикалися з корупцією у податковій системі.
У той же час, податкова служба так і не змогла подолати значні схеми ухилення від сплати податків. Згідно з інформацією аналітичного центру "CASE Україна", через ці схеми щорічно державний бюджет недоотримує близько 340 мільярдів гривень.
Грошово-кредитна та бюджетна стратегія. Відповідно до діючих правових норм, Національний банк має гарантовану незалежність та захищений від втручання з боку державних установ. Однак Єврокомісія вважає, що автономність НБУ слід удосконалити до стандартів, прийнятих у Європейському Союзі. Це, на думку експертів, сприятиме підвищенню ефективності його роботи в галузі грошово-кредитної політики.
В цілому, Національному банку варто зосередити увагу на забезпеченні цінової стабільності, поступовому скасуванні обмежень на валютні операції, введених під час воєнного стану у лютому 2024 року. Також необхідно прагнути до більшої гнучкості обмінного курсу та активізувати співпрацю з Міністерством фінансів та Державною службою фінансового моніторингу у боротьбі з відмиванням коштів.
У сфері бюджетного планування Єврокомісія звертає увагу на труднощі з розробкою детальних середньострокових прогнозів, що ускладнює встановлення ясних бюджетних цілей, таких як дефіцит і державний борг, а також викликає проблеми зі збором макроекономічної та фінансової статистики.
Це пов'язано як з війною, що ускладнює доступ до важливої інформації та уповільнює процес формування бюджету, так і з відсутністю в Україні незалежного фіскального інституту, який би здійснював аналіз прогнозів уряду, закладених у державний бюджет, а також контролював би їх виконання.
Звіт Єврокомісії є підтвердженням того, що Україна продовжує виконувати вимоги й умови для вступу до ЄС.
Після того як улітку 2022 року Україна офіційно набула статусу кандидата в члени Євросоюзу, вона зобов'язалася виконати умови 35 переговорних пунктів, які стосуються соціальної сфери, правосуддя, умов ведення бізнесу, оподаткування, держфінансів тощо.
Невіддільною частиною євроінтеграції є гармонізація українського законодавства з європейським. У 2023 році уряд оцінив національну нормативно-правову базу й дійшов висновку, що Україні доведеться імплементувати близько 2800 правових актів ЄС. На початок 2025 року, як повідомляли депутати, необхідно було адаптувати близько 700 законів і підзаконних актів.
Це поганий прогрес у протидії ухиленню від сплати податків та узгодженні правил оподаткування з європейськими. Водночас введення таких правил може призвести до зростання податкових ставок і ліквідації спрощеної системи оподаткування в її нинішній формі. Нагадаємо: восени 2023 року депутати озвучили можливу концепцію реформування єдиного податку за "польською моделлю", яка, зокрема, передбачає суттєве розширення податкової шкали для підприємців і підвищення ставок.
Досі існує безліч скарг з боку Європейської комісії щодо діяльності податкових і митних органів. Проблеми полягають не лише в корупційних випадках, а й у надмірному тиску на бізнес з боку податківців та у складних митних процедурах. Однак реформи цих органів постійно затягуються. Наприклад, конкурс на заміщення посади голови Державної митної служби (ДМС) було оголошено з майже річним запізненням — у серпні 2025 року. Єврокомісія згадує про це в своєму звіті, підкреслюючи, що вже сам факт просування процесу є позитивним досягненням.
Не все добре в Україні з наглядом на фінансових ринках. Потрібно виконати ще багато роботи щодо банківського регулювання (підвищення стійкості банківського сектору до економічних шоків), на фондовому ринку та щодо створення повноцінної системи накопичувального пенсійного забезпечення (НКЦПФР презентувала концепцію пенсійної реформи у січні 2025 року).
Втім зауваження та рекомендації Єврокомісії - це не лише про вступ до ЄС, вони впливають і на зовнішнє фінансування України. Такі пункти, як прозорість держзакупівель і контроль за витрачанням бюджетних коштів, є умовами і програми Ukraine Facility, а оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи, та призначення голови ДМС - структурними маяками програми МВФ (два останніх, до речі, ще не виконані).
У 2026-2027 роках Україна зіткнеться з незакритим дефіцитом державного бюджету, що становить $60 млрд. Це створює нагальну необхідність не тільки дотримуватись вимог фінансових донорів, але й активізувати процеси євроінтеграції, які можуть мати позитивний вплив на економічну підтримку країни.
