Які зміни принесуть вибори в Німеччині та які наслідки це матиме для України?
Як проходять вибори до Бундестагу в Німеччині
Згідно з традицією, Бундестаг складався з 733 депутатів, що робило німецький парламент одним з найбільших у світі. Однак після реформування виборчого законодавства в Німеччині кількість депутатських мандатів була зменшена до 630. Ця цифра залишиться незмінною для всіх наступних виборів, включаючи ті, що заплановані на 23 лютого.
На виборах до Бундестагу кожен громадянин має можливість віддати два голоси. Перший голос призначений для обрання кандидата, який представляє його виборчий округ, а другий - для підтримки певної політичної партії. Кожна з 16 федеральних земель країни висуває свої партійні списки, в той час як в країні існує 299 одномандатних округів, що повинно забезпечити представництво кожного з них у парламенті.
Щоб потрапити у парламент партіям-претендентам потрібно перестрибнути мінімальний бар'єр у 5%. Ця норма була запроваджена для того, аби уникнути представництва великої кількості дрібних партій, які не зможуть дійти до консенсусу. Ще один варіант все ж потрапити до Бундестагу - це здобути три прямі мандати. У цьому варіанті здобуття трьох мандатів за мажоритарною системою також дозволяє партії пройти до німецького парламенту і формувати фракцію.
Тим часом, новий канцлер, що є ключовою особою в сучасному політичному ландшафті Німеччини, буде обраний новоствореним Бундестагом.
У цілому на виборах 23 лютого громадяни Німеччини матимуть можливість обрати своїх представників з-поміж 29 партій, які отримали офіційне визнання від Федеральної виборчої комісії. Однак реальна кількість потенційних нових партій, які можуть стати членами Бундестагу, є значно меншою.
Згідно з опитуваннями, блок ХДС/ХСС, АдФ, СДПН та "Зелені" легко долають 5-відсотковий бар'єр. Водночас Ліві, BSW та ВДП знаходяться на межі прохідності.
ХДС, тобто Християнсько-демократичний союз, традиційно йде на вибори разом із Християнсько-соціальним союзом. Це та партія, яка наразі посідає найвище місце у рейтингу із 32% підтримки і яка є позитивним сценарієм як для України, так і для Євросоюзу. ХДС виступає за продовження допомоги Україні та говорить про необхідність збільшення витрат на оборону і обов'язковість військової служби.
Попередньо ця політична сила займає друге місце з 21% підтримки. Ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини", яка відома своїми проросійськими позиціями та зв'язками, а також радикальними висловлюваннями своїх членів, привертає увагу спецслужб через деякі екстремістські заяви. У той же час, партія обіцяє своїм прихильникам зниження податків, активно виступає проти мігрантів і підтримує ідею зняття санкцій з Кремля.
СДПН, або Соціал-демократична партія Німеччини, займає третє місце з 14% голосів. Партія обіцяє своїм виборцям підвищення мінімальної заробітної плати та планує запровадити більш жорсткі заходи щодо мігрантів, проте підкреслює, що це не торкнеться кваліфікованих працівників. Крім того, СДПН залишається активною у питанні підтримки України, обіцяючи продовжувати надавати допомогу.
Тим часом "Зелені" маючи аналогічний рівень підтримки із СДПН, готові відступити від деяких своїх жорстких моментів кліматичної політики та пропонують знизити податки на електроенергію в ЄС. Окрім того, вони також хочуть сприяти збільшенню спільних закупівель озброєнь в ЄС і підтримують вступ України до НАТО.
Перед виборами партія Ліві (Die Linke) за останніми опитуваннями демонструє показники, що незначно перевищують критичну 5-відсоткову межу. Вони традиційно виступають за законодавчі ініціативи, які мають на меті обмежити зростання орендної плати, підвищити мінімальну заробітну плату та, в результаті, збільшити податки на багатство.
BSW, або Альянс Сари Ваґенкнехт, знаходиться у нестабільному становищі, оскільки результати опитувань свідчать про підтримку на рівні від 4 до 6%. Ця політична сила виступає проти збільшення військових витрат та проти постачання зброї до конфліктних зон, включаючи збройну допомогу Україні. Крім того, партія прагне забезпечити доступ до дешевих енергоресурсів, зокрема з Росії, і виступає за зняття санкцій з Кремля.
ВДП - Вільна демократична партія Німеччини - скоріше сповзає до 4% підтримки, тому, ймовірно, залишиться за бундестагівським бортом. Проте тут говорять про необхідність посилення правила виплати допомоги із безробіття і скорочення виплати тим, хто не може довести, що активно шукає роботу. Поряд із внутрішньополітичними моментами, партія виступає за надання Україні ракет дальнього радіуса дії.
На посаду канцлера претендує чотири кандидати. Серед них - лідер блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц, діючий канцлер Олаф Шольц від СДПН, голова "Союзу 90/Зелених" Роберт Габек та лідерка ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель. Всі вони взяли участь у теледебатах напередодні виборів, що стало першим випадком в історії Німеччини, коли дебатували одразу чотири кандидати. Проте не обійшлося без скандалів, які, як і очікувалося, виникли завдяки кандидатці від АдН.
Отож, найімовірнішим кандидатом на перемогу наразі є Фрідріх Мерц, зважаючи на рейтинги його партії. Проте не втратив бажання залишитись у цій ролі також Олаф Шольц. Власне між цими двома кандидатами й розгортається головна боротьба. Поряд з ними залишається з меншою ймовірністю успіху Роберт Габек. Тим часом найскандальнішою та найбільш суперечливою претенденткою стала Аліса Вайдель, чия партія також має помітно високий рівень підтримки.
69-річний Фрідріх Мерц, який має юридичну освіту, вже понад три десятиліття займає активну позицію в політиці. Він вважає, що Німеччина повинна взяти на себе провідну роль у Європі та виступає за зміцнення військових можливостей країни для забезпечення безпеки в умовах війни в Україні та з огляду на майбутні виклики. Мерц неодноразово відвідував Київ під час повномасштабного вторгнення, зустрічався з президентом Зеленським і особисто став свідком наслідків окупації Київської області. Він переконаний, що Україна повинна стати членом НАТО та має всі шанси на вступ до Європейського Союзу. Політик також підтримує надання гуманітарної та військової допомоги Україні. Під час Мюнхенської конференції з безпеки він висловив свою підтримку передачі Україні далекобійних ракет Taurus.
Фрідріх Мерц, зображення: gettyimages
Чинний канцлер Олаф Шольц дуже хоче зберегти посаду за собою. Проте рейтинг має низький напередодні виборів. Він також переймається проблемами міграції, хоче підвищити мінімальну зарплату та пропонує оподатковувати надбагатих. Разом із тим він вкотре запевнив Зеленського у підтримці України. Хоч Шольц і виступає проти надання Taurus, але все ж переконаний у потребі Україні мати сильну армію. Тут варто відзначити, що за час його лідерства, Німеччина посідає друге місце за рівнем підтримки України фінансово та збройно. Також він переконаний у важливості озброєння власної країни.
55-річний Роберт Габек розпочав свою політичну кар'єру 20 років тому, перейшовши з абсолютно іншої професії, де займався написанням дитячих книг та детективних романів. Займаючи посаду віцеканцлера, він неодноразово наголошував на важливості пошуку нових джерел енергії та активізації використання відновлювальних ресурсів. Його головною метою є кліматична політика, для якої він має амбітні ініціативи, зокрема зниження податків на електроенергію в межах ЄС. Як і його попередники, "зелений" міністр економіки також підтримує підвищення витрат на оборону. Він виступає за підтримку вступу України до НАТО, що сприятиме подальшій допомозі.
Кандидатка від найбільш спірної політичної сили АдН, 45-річна економістка Аліса Вейдель, зосередила свою увагу на питаннях енергетики та міграційної політики. Вона обіцяє ліквідувати вітрові електростанції, закрити німецькі кордони та вийти зі спільної системи надання притулку в рамках ЄС. Окрім цього, вона також звернулася до теми України, неодноразово закликаючи до припинення постачання зброї українській армії та до скасування санкцій проти Кремля. Більш того, Вейдель висловила думку про необхідність відновлення торговельних і економічних зв’язків з Росією. Тим часом Ілон Маск нещодавно висловив їй свою підтримку, заявивши, що і партія, і канцлерка Вейдель є найкращими для Німеччини.
Аліса Вайдель, зображення: gettyimages
Після численних висловлювань президента США Дональда Трампа, Україні надзвичайно важливо отримувати підтримку з боку Європи. Від початку повномасштабного вторгнення Росії Німеччина стала одним з найактивніших західних партнерів України, поступаючись лише США за обсягами військової допомоги, яка склала приблизно 44 мільярди євро. Отже, політична ситуація у верхах має суттєве значення.
Слід підкреслити, що основні політичні сили виявляють єдність у питанні термінової необхідності підтримки України, як військовими ресурсами, так і фінансовою допомогою. Принаймні три партії, які, згідно з прогнозами, можуть потрапити до Бундестагу, усвідомлюють актуальні безпекові виклики, що виникають перед Європою сьогодні.
Отже, виникає запитання, якою буде коаліція в новому бундестазі. Після виборів партія, що здобула перемогу, має розпочати переговори з іншими політичними силами для створення нової урядової коаліції.
На сьогодні вже очевидно, що найбільшу кількість мандатів отримає ХДС/ХСС під проводом Фрідріха Мерца. Відповідно, йому потрібно буде знаходити спільні інтереси з іншими політичними силами. Він уже дав завчасну обіцянку не співпрацювати з ультраправими групами.
"Співпраця з АдН абсолютно виключена для нас," - підкреслив Мерц напередодні виборів.
Складність ситуації полягає в тому, що між усіма прохідними партіями існують суттєві розбіжності, які впливають на їхні позиції щодо окремих питань програми. Незважаючи на це, виходячи з попередніх зобов'язань, можна виділити три потенційні конфігурації для коаліції: ХДС/ХСС+СДПН, ХДС/ХСС+"Зелені", або ж ХДС/ХСС+СДПН+"Зелені". Проте остання комбінація є, мабуть, найскладнішою, оскільки вимагатиме подолання подвійних розбіжностей у поглядах.
У будь-якому разі, перед Мерцем постане складне завдання. Це стосується як подальшої підтримки України, так і безпекових процесів в самій Німеччині, а також потреби в здійсненні кроків для зміцнення єдності Європи.
