Які наслідки війни: Кулеба визначив два потенційні варіанти розвитку подій.
Головний аспект цього сценарію полягає в тому, що Україна закінчує війну, залишаючи за собою частину своїх територій, але без офіційного визнання їх втрати. На думку ексміністра, подальший розвиток подій може піти у двох напрямках.
Перший шлях, який Кулеба назвав умовно фінським або данським, передбачає важке, але рішуче рішення еліт і народу.
Дипломат навів приклад Данії, що в XIX столітті втратила Шлезвіг та Гольштейн, а також Фінляндії, яка зазнала поразки у війні з СРСР. Обидві країни прийняли свої нові реалії, сказавши: "Добре, давайте використовувати те, що маємо", і в результаті зуміли створити успішні держави в межах своїх актуальних кордонів.
Водночас Кулеба наголосив, що він не є прихильником цього сценарію, але визнав його як історичний приклад можливого рішення.
Другий сценарій, названий "азербайджано-вірменським алгоритмом", передбачає готовність до тривалої боротьби за відновлення територіальної цілісності.
Цим маршрутом Україна планує підготуватися до повернення цих територій—як через військові дії, так і шляхом дипломатії—протягом багатьох років, чекаючи слушної нагоди для реалізації своїх намірів.
"Ми набагато сильніші, ніж здається... тому питання буде тільки в тому, хто ефективніше використає час після припинення вогню", -- резюмував Кулеба.
Колишній міністр наголосив, що незалежно від вибраного напрямку, Україні слід відстоювати кордон 1991 року, отриманий у спадок від Радянського Союзу, як єдино можливий державний кордон.
Кулеба підкреслив, що в суспільстві не існує суттєвого інтересу до концепції "Великої України" з межами УНР, які охоплювали частини Росії, Польщі та Білорусі. Відповідно, політикам не слід зосереджуватися на цих аспектах.
Нагадаємо, за матеріалами The Economist, незважаючи на те, що Росія продовжує боротьбу за Донбас, обидві країни наближаються до межі своїх військових можливостей. Про це свідчать як високий рівень дезертирства, так і громадські настрої.
59% українців, які брали участь в опитуванні, висловили готовність прийняти компроміс, що передбачає визнання фактичної втрати територій, якщо це допоможе зупинити бойові дії. Водночас, 58% респондентів з російського поля висловили підтримку ідеї припинення вогню без жодних попередніх умов.
