Як намагання Фіцо привернути увагу молоді спричинило "крейдову революцію" в Словаччині.
Нещодавно українські медіа та соціальні мережі заполонило відео, на якому словацькі учні демонстративно покидають зустріч з прем'єр-міністром Робертом Фіцо в місті Попрад на півночі Словаччини. Один із хлопців тримає в руках український прапор. Цей ролик став джерелом натхнення для багатьох, адже відображає позицію молоді Словаччини щодо лідера, відомого своєю проросійською політикою.
Словацька молодь організувала флешмоб під назвою "Крейдяна революція" напередодні важливої дати - 17 листопада, що відзначає День боротьби за свободу та демократію в Чехії та Словаччині. Раніше цей день був вихідним у Словаччині, проте уряд Фіцо, у рамках заходів з економії бюджету, вирішив зробити його робочим.
Ці ситуації вже негативно впливають на рейтинги правлячої партії і, ймовірно, з часом їхній вплив зросте, роблячи перспективи її повторного обрання все більш туманними.
Досліджуючи події, що відбуваються в сусідній Словаччині та можливі наслідки, читайте статтю редактора "Європейської правди" Юрія Панченка під назвою "Революція починається у школі: Як словацька влада вступила в конфлікт з молоддю". Пропонуємо короткий виклад її основних моментів.
Коли прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зібрався до школи у місті Попрад у п'ятницю 7 листопада, він навряд чи чекав, що цей візит запустить ланцюжок подій з болючими для нього та його партії наслідками.
Конфлікт розпочався завдяки 19-річному студенту Міхалу Муро, який залишив на асфальті неподалік школи, куди планував завітати прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, малюнок серця в кольорах українського прапора разом із написами, зробленими крейдою.
Серед іншого, на асфальті було залишено запитання, адресоване прем'єру, а саме: "Який на смак член Путіна?".
Останній коментар вказує на зустрічі Роберта Фіцо з російським диктатором. Варто зазначити, що він став єдиним лідером ЄС, який відвідав Москву на параді 9 травня.
Попри те, що поведінка учня була провокаційною, відповідь з боку влади виявилася абсолютно непропорційною.
Спочатку Роберт Фіцо вирішив скасувати свій візит до навчального закладу в Попраді, тоді як художника, який створював ілюстрації, затримала поліція прямо під час уроку і відвезла на допит. Хоча його швидко відпустили, такі невиправдані дії викликали ще більший інтерес до цієї ситуації.
Однопартійці Фіцо старанно намагалися подати малюнки на шкільному подвір'ї як спробу нападу на прем'єра, проводячи аналогії між Міхалом Муро і Юраєм Цинтулою - чоловіком, який рік тому вистрілив у Фіцо.
Абсурдність порівняння посилила прагнення багатьох словаків підтримати молодого чоловіка.
У Попраді та в інших куточках країни почали з'являтися малюнки й написані крейдою повідомлення на асфальті, що висловлюють незадоволення діяльністю прем'єр-міністра Словаччини. Цей grassroots-рух швидко став відомим у ЗМІ під назвою "Крейдова революція".
14 листопада Фіцо все ж завітав до учнів у Попраді. У своїй новій лекції словацький прем'єр наголосив на тому, що молоді людям не слід долучатися до антивладних акцій протесту, оскільки їх неодмінно можуть обдурити.
Як приклад він згадав події Оксамитової революції 1989 року, назвавши їх "звичайним комуністичним переворотом".
У відповідь частина присутніх почала гудіти та дзвеніти зв'язками ключів - жест, що асоціюються зі студентським протестом 1989 року.
Проте кульмінацією конфлікту стали слова прем'єр-міністра про те, що Європейський Союз має намір виділити 140 мільярдів євро "для підтримки війни" в Україні.
У відповідь на ці слова близько тридцяти учнів піднялися з місць, продовжуючи трясти ключами, і залишили зал. Серед них один хлопець ніс український прапор.
Цинічна коментар Фіцо про Оксамитову революцію викликав хвилю обурення серед словаків. Тому не дивно, що численні словацькі підприємства, незважаючи на рішення уряду проголосити 17 листопада робочим днем, оголосили цей день вихідним для своїх працівників.
Громадські святкові заходи, присвячені 17 листопада, перетворилися на великі акції протесту проти Фіцо.
Конфлікт з молодим поколінням є надзвичайно невигідним курсом для будь-якого політика, що прагне зберегти свою владу.
Імовірність успіху його політичної сили на майбутніх виборах виглядає ще більш туманною.
