Як Путін прагне відібрати у України підтримку Європи - аналіз західних медіа.
Одразу кілька міжнародних медіа відзначають значне загострення гібридної війни, яку Росія веде проти Європи. Володимир Путін сподівається, що це допоможе знизити рівень підтримки України з боку європейських партнерів.
Згідно з повідомленням The Washington Post, глава Кремля сподівається, що впродовж найближчих місяців внутрішні виклики європейських держав — політичні суперечки, економічні труднощі, енергетична криза та зростання впливу правих рухів — зменшать рівень підтримки України.
Німеччина заявляє, що "прихована війна" Росії проти Європи переходить у новий етап, повідомляє Financial Times.
Керівники німецьких спецслужб заявляють, що Москва планує більш смертоносні та провокативні атаки на території НАТО, ніж будь-коли від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Економіка Росії страждає від наслідків міжнародних санкцій, тоді як Кремль намагається подолати значний бюджетний дефіцит. Тим часом Володимир Путін не виявляє жодної готовності зменшити свої жорсткі вимоги в обмін на мир, зазначає WP.
Натомість, на думку посадовців та експертів, Путін явно вважає, що володіє перевагою у війні на виснаження не тільки щодо України, а й стосовно Європи.
У Кремлі дедалі більше вважають саме Європу головною перешкодою на шляху до перемоги.
У неділю канцлер Німеччини Фрідріх Мерц раптово відвідав Київ, де анонсував новий пакет фінансової підтримки Україні на суму 1,5 мільярда доларів. Водночас його політичне майбутнє залишається під питанням через вражаючі результати ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD) на регіональних виборах, яка виступає проти допомоги Україні.
Атакуючи цивільну інфраструктуру Києва, Путін, на думку аналітиків, прагне зробити столицю непридатною для життя взимку та дестабілізувати країну.
Отже, він прогнозує, що до весни в Європи не залишиться ані бажання, ані ресурсів для підтримки України.
Водночас Росія активізує свою "гібридну війну" проти європейських країн. Це включає в себе поширення дезінформації, кібератаки, акти саботажу, спроби атак за допомогою безпілотників та ядерні загрози.
Голова Федеральної розвідувальної служби Німеччини Мартін Єгер повідомив членам Бундестагу, що Москва "тестує нас і ретельно спостерігає за нашими реакціями".
"Ми оберемо шлях ескалації, аби стримати Європу", повідомив один з російських посадовців у The Washington Post.
Як зазначив він, Росія планує здійснювати атаки на Україну, аби "максимально використати відсутність ефективної системи протиповітряної оборони".
Спроби відновити мирні переговори "нікуди не ведуть", сказав чиновник на умовах анонімності, оскільки не мав повноважень публічно обговорювати це питання.
Путін дав зрозуміти, що він готовий відновити переговори після завершення виборів до Державної думи. Проте минулого тижня він оголосив, що українські дронові удари під час виборів 19 і 20 вересня, нібито, зруйнували всі можливості для відновлення діалогу.
На минулому тижні Мерц висловив думку, що вчинки Москви свідчать про "безвихідь Росії через провал її військової кампанії проти України".
Деякі аналітики в Москві також вважають, що посилення атак на Європу та ядерна риторика є чи не єдиним варіантом, який залишився Кремлю, оскільки російські фінанси зазнають дедалі більшого тиску.
Проєкт федерального бюджету на наступний рік передбачає суттєве збільшення податкових ставок для покриття зростаючих витрат на російську армію, які сягнуть рекордних 202 мільярдів доларів, повідомляє видання.
Одночасно, згідно зі словами російського посадовця, котрого цитує видання The Washington Post, економічний "механізм" Росії "працює".
У той час як у Європі зростають політичні течії, що виявляють більшу симпатію до Москви, можна сказати, що "стратегічне очікування та терпіння – це, безумовно, свого роду тактика".
На нещодавньому щорічному форумі "Валдай" Путін висловив думку, що обговорення європейськими лідерами питання про посилення гібридних атак з боку Росії нібито має на меті відволікти увагу населення від актуальних внутрішніх проблем.
На запитання про можливість того, що Росія намагатиметься знищити Європейський Союз, Путін зазначив, що це не є необхідним: "Вони самі розпадуться".
Як зазначає аналітикиня Тетяна Станова, підхід Кремля до Європи виглядає "шизофренічно", як повідомляє WP.
Путін намагається донести, що не прагне конфлікту з Європою, водночас підкреслюючи наявність ядерної зброї у Росії, якщо країни Європи продовжать надавати військову підтримку Україні.
За словами експертки, Москва має намір, щоб Європа стала більш "прагматичною" і обрала курс, схожий на той, який визначив Дональд Трамп.
Тим часом німецька розвідка заявляє, що "тіньова війна" Росії проти Європи вступила в нову, небезпечнішу фазу, пише Financial Times.
У понеділок керівники трьох німецьких спецслужб виступили перед парламентом і розповіли про ескалацію з боку Кремля. За їхніми словами, вона пов'язана з розчаруванням Володимира Путіна відсутністю прогресу у війні проти України.
За інформацією, наданою керівництвом німецьких розвідувальних служб, агентура Кремля готова до дій, не рахуючи можливих втрат серед мирних жителів.
Росія намагається зменшити підтримку України в Європі, нападаючи на інфраструктуру, транспортні системи, а також військові установки і промислові підприємства в державах Європейського Союзу.
Керівник Федерального відомства із захисту конституції Німеччини (BfV) Сінан Селен заявив, що інцидент із дроном в аеропорту Лейпцига був лише "верхівкою айсберга".
"У прицілі - транспорт і комунікації, оборонна промисловість та військова інфраструктура", - цитує чиновника видання.
Згідно з висловлюваннями Селена, його агенція докладає зусиль для протидії цим намірам, проте в той же час Кремль значно активізує свої дії і вдосконалює способи залучення нових агентів.
Німеччина, яка виступає провідним європейським союзником України, стала основною мішенню для Росії поза межами бойових дій, зазначив Мартін Єгер, голова німецької зовнішньої розвідки (BND).
Єгер не виключає ризик російських провокацій, які можуть призвести до повномасштабного конфлікту з НАТО.
"Він зазначив, що Німеччина може опинитися в небезпечній ситуації, коли існує загроза збройного конфлікту з Росією."
За спільними оцінками НАТО, російська армія може бути готова до великомасштабного протистояння з Альянсом до 2029 року, хоча, найімовірніше, це не станеться раніше. Це особливо вірогідно, якщо Росія продовжить залишатися залученою у військовий конфлікт в Україні.
Проте це не виключає можливості, що Кремль у найближчі роки може спробувати здійснити менш значну провокацію, яка могла б поставити під сумнів єдність НАТО.
"Згадайте "зелених чоловічків", - сказав Єгер, маючи на увазі російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків, яких Росія направила до Криму у 2014 році. Тоді Москва намагалася представити захоплення півострова як доконаний факт, перш ніж Україна чи Європа встигнуть відреагувати.
Згідно з висловлюваннями керівника BND, основною метою цієї операції було не спровокувати активацію статті НАТО, що стосується колективної оборони, а скоріше "випробувати реакцію Альянсу: як він відреагує на подібні вторгнення?".
Водночас військові розвідки інших країн НАТО інформують про можливість таких провокацій.
У минулому місяці розвідка Данії висловила занепокоєння з приводу "низького, але зростаючого ризику" того, що Росія може вжити обмежені військові дії проти однієї або кількох країн НАТО найближчими місяцями, згідно з інформацією, наданою WP.
