Політичні новини України та світу

"Вона займає місце." Як Юлія Тимошенко наблизилася до свого першого значного вироку в політичній кар'єрі.

Ті, хто тривалий час спостерігає за політичною діяльністю Юлії Тимошенко, а також за її приватним життям, прекрасно усвідомлюють, що "піймати на гарячому" одного з найдосвідченіших політиків України практично неможливо. Не варто й згадувати про спроби зафіксувати Юлію Володимирівну у її власному офісі, який вже багато років є надійним укриттям для численних таємниць політичного довголіття, таких як фінансування виборчих кампаній, формування списків кандидатів, угоди щодо посад та голосування.

Мабуть, саме через це протягом останніх двох тижнів однопартійці Тимошенко відчувають певну невдоволеність. Лише декілька разів на фоні судових процесів вони демонстрували оптимізм, коли колеги лідерки партії "Батьківщина" висловлювалися в образливому тоні на адресу правоохоронних органів. Але давайте розглянемо все по порядку.

13 січня о 21:30 Юлія Тимошенко, яка зазвичай не затримується на роботі до пізньої години, залишалася в своєму офісі. У той же час кілька мікроавтобусів з працівниками НАБУ та САП, які зазвичай не здійснюють слідчі дії вночі, прибули до воріт двоповерхового будинку на вулиці Турівській у Києві.

Поліція, яку терміново викликав вірний союзник, а згідно з інформацією джерел УП у політичних колах, один із ключових фінансових підтримувачів та вигодонабувачів партії "Батьківщина" Костянтин Бондарєв, "помотала головою і вирушила далі".

НАБУ та САП продовжили свої розслідування, зафіксувавши під час оперативних заходів ті ж самі моменти, коли правоохоронець у рукавичках витягує з пакету Нової Пошти чотири пачки доларів і викладає їх на стіл перед Юлією Володимирівною.

Слідчі дії тривали до ранку і закінчились по 8-ій годині підозрою Тимошенко у спробі підкупу народних депутатів. Далі Юлія Володимирівна поїхала на засідання парламенту. І коли "Вона" з трибуни Верховної Ради розповідала про свавілля антикорупційних органів, вся країна вже слухала записи з її свавіллям.

"Українська правда" спробувала з'ясувати, чи може найтриваліша політична кар'єра в Україні завершитися так швидко. Також розглядається, як Юлія Володимирівна, прагнучи до влади, може ризикнути всім.

Останнє попередження з Комарного

Рік тому в центральній частині країни стався значний корупційний скандал, який привернув увагу громадськості. Операція "Чисте місто", проведена НАБУ та САП, була націлена на викорінення корупційних практик у земельних і бюджетних питаннях столиці.

У той час антикорупційні активісти оголосили про викриття та зупинку роботи злочинної групи, яку очолював колишній депутат Денис Комарницький.

Один із основних аспектів роботи полягає в отриманні доступу до цінних земельних ділянок у столиці для будівництва, а також у забезпеченні контролю над процесами ухвалення рішень місцевими органами влади щодо надання земельних прав.

З'ясувалося, що НАБУ та САП змогли встановити прослуховування в офісі Дениса Комарницького. Однак, внаслідок несподіваного виявлення прослушки охороною, операцію довелося прискорити, в результаті чого головний підозрюваний зміг втекти за межі країни.

Тоді ціла низка столичних посадовців отримали підозри, а розмови, задокументовані в приміщенні столичного бізнес-центру, шокували суспільство своїм цинізмом.

Проте, за інформацією, отриманою від джерел "Української правди" в політичних колах, серед гостей суперечливого офісу була й одна впливова особа, яка змогла уникнути серйозних наслідків, обмежившись лише легким переляком.

Інформацію, що тією візитеркою була лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко, УП згодом вдалося підтвердити завдяки джерелам у правоохоронних органах.

Комарницького не перший рік називають одним із спонсорів партії Юлії Володимирівни численні співрозмовники УП як у парламенті так і в столичній владі. Однак довести це, як і у випадку фінансування інших партій, вкрай складно.

За інформацією, отриманою від наших джерел у правоохоронних органах, НАБУ та САП наблизилися до розкриття справи. Однак, схема в столичному регіоні на сотні мільйонів гривень, про яку Тимошенко та Комарницький вели таємні переговори, так і не була втілена в життя.

Завдяки зусиллям співробітників Служби безпеки України та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції, Комарницький опинився у Відні, де його виявила "Українська правда". Тим часом Юлія Володимирівна продовжує свою політичну діяльність, зосередившись на обговореннях важливих питань в межах власного підприємства.

Наприкінці минулого року, в жовтні, НАБУ і САП вдалося провести обшуки у Комарницького у Відні. І, як стверджують співрозмовники УП в політичних колах, навіть перебуваючи на відстані, підозрюваний може продовжувати опікуватися діяльністю "Батьківщини".

Проте, аналізуючи події 13 січня, можна зробити висновок, що Юлія Володимирівна не вловила "знака від долі". А у другому випадку, коли НАБУ змогло зафіксувати її дії, ситуація виявилася значно більш серйозною.

"Уничтожить подавляющее большинство"

"Впродовж останніх двох тижнів він провокував усіх навколо", - зазначає один із впливових представників правоохоронних органів, говорячи про народного депутата від фракції "Слуга народу" Ігоря Копитіна. Саме цього народного обранця Юлія Тимошенко вказала під час першого судового засідання з питання обрання запобіжного заходу, назвавши його агентом НАБУ, який зафіксував її дії у власному офісі.

"Зараз ми зібрали усі елементи в одне ціле і можу повідомити, що ця зустріч відбулася з паном Ігорем Копитіним, який є народним депутатом від партії "Слуга народу". Однак варто зазначити, що пан Копитін - це не лише депутат, а й особа, щодо якої в НАБУ відкрито кримінальне провадження."

"Версії дві: Кузнєцов або Копитін. Обидва ходили до Юлі", - наголошує один із впливових представників президентської фракції. "Зі слів адвокатів: порахували хронометраж по камерах - то це Копитін", - наголошує інший представник політикуму.

Копитін, реагуючи на звинувачення ЮВТ, висловив свою думку, проте уникнув конкретної відповіді: "Наразі в медіа циркулює безліч заяв, припущень та обвинувачень на мою адресу, які не відповідають істині і не мають жодних доказів".

Мене намагаються втягнути в політичні інтерпретації процесуальних дій і подій, до яких я не маю жодного відношення".

Перед публікацією цього матеріалу "Українська правда" звернулася до депутата з низкою запитань і отримала неоднозначну відповідь.

Моя думка залишається такою ж - я не маю жодної інформації про деталі цієї справи. Більше того, оскільки досудове розслідування все ще триває, я не уповноважений коментувати ці матеріали. Єдине, що можу підтвердити, - це моя підтримка законності та дій Антикорупційного бюро.

Тобто, з одного боку, Копитін заявляє, що йому нічого не відомо про обставини справи, а з іншого - наголошує, що не має права коментувати ці матеріали, бо триває досудове розслідування.

Наприкінці 2024 року "Українська правда" повідомляла, що Копитін окрім депутатського посвідчення має посвідчення співробітника Головного управління розвідки у званні "капітан". Також, за інформацією джерел УП у військових колах, Копитін - близький товариш вже колишнього керівника ГУР і теперішнього керманича Офісу президента Кирила Буданова.

Саме тому в політичних кулуарах одразу народилась конспірологічна версія, що новоспечений керівник президентської канцелярії під час важливих голосувань за президентські ініціативи одразу міг проявити себе, вдаривши по тих, хто намагається "хитати" монобільшість Володимира Зеленського.

Проте ця версія стає менш переконливою, зважаючи на те, що агент НАБУ, схоже, зрештою не прийняв гроші, які, згідно з матеріалами розслідування, лідерка "Батьківщини" пропонувала за утримання від голосування за нового міністра оборони та інших. Фактично, ці гроші могли залишитися в тому ж пакеті, з якого їх вилучили правоохоронці, незважаючи на запевнення ЮВТ про те, що це її особисті заощадження.

Крім того, Копитін віддав свій голос "за". Як зазначають джерела "Української правди" в фракції "слуг", Буданов особисто зв'язувався по телефону з родичами депутатів, аби гарантувати позитивний результат після невдалого попереднього дня.

Тому найбільша інтрига полягає не в тому, хто зафіксував Юлію Тимошенко, а в тому, чиї гроші вона планувала "роздавати" нестійким депутатам від монобільшості і з ким аж настільки у ЮВТ збіглись не лише інтереси, а й можливості.

"Для них існує лише одна батьківщина."

На даний момент у всіх зацікавлених учасників існує три потенційні версії союзників: Андрій Єрмак, вплив Росії або представники фінансово-промислових груп (в більш простих термінах - олігархи).

Одразу декілька джерел як із правоохоронних органів, так і з політикуму не під запис переконують, що Юлія Володимирівна продовжує бути на зв'язку з Ігорем Коломойським. Щоправда, як цей зв'язок забезпечується, враховуючи що Коломойський не перший рік перебував у СІЗО, ніхто не може конкретизувати.

"Видно, що вона за телефони дуже переживає", - розповідає впливове джерело УП серед правоохоронців. За інформацією співрозмовників в антикорупційних органах, під час обшуків у Тимошенко було вилучено 5 телефонів, вміст яких і досі аналізується. І чи будуть у тисячах чатів відповіді на питання про джерела фінансування задокументованої операції, наразі говорити зарано.

Інша ймовірна особа, яка може бути союзником ЮВТ у її підривній політичній діяльності, згідно з думками кількох джерел, опитаних "Українською правдою" серед правоохоронців та осіб, близьких до підозрюваної, - це Андрій Єрмак.

"Вона продавала йому ідею, що групу збирає для того, щоб у Арахамії монополії в Раді не було", - розповідає впливой представник президентської команди.

За словами співрозмовників УП у парламенті, Юлія Тимошенко протягом кількох років підтримувала зв'язок з Офісом президента, зокрема, з Андрієм Єрмаком.

Іншим представником з Офісу Президента, згідно з тими ж джерелами, є депутат Сергій Власенко. Він разом зі своєю "шефинею" був ключовим адвокатом у фракції, що виступала за обмеження незалежності антикорупційних органів у липні 2025 року.

Усі респонденти, з якими спілкувалися журналісти УП, одностайно вважають, що Андрій Єрмак може бути зацікавлений у підриві позицій свого давнього суперника за політичний вплив — керівника президентської фракції в парламенті Давида Арахамії. Проте, представники оточення президента Зеленського підкреслюють, що після обшуків, які відбулися в листопаді та грудні, сам Єрмак наразі не має достатніх ресурсів або сил для боротьби за владу. Натомість його більше турбує ситуація з підозрою у незаконному збагаченні, яка наблизилася до нього.

Третя і остання версія - російська. Послідовна представниця "антизахідного руху" країни в особі Юлії Володимирівни цілком могла б знайти союзників по боротьбі із "зовнішнім управлінням" по той бік лінії фронту. Колапс у парламенті, зокрема і в системі управління державою загалом, відповідає інтересам ворога, враховуючи відсутність перспективи перемогти військовим шляхом.

НАБУ і САП - не ті правоохоронні органи, які можуть собі дозволити оприлюднювати особисті переписки або фотографії. І Юлія Володимирівна як досвідчений політик цього не може не розуміти. Однак чи стосуються її переживання про вилучені телефони можливих інших корупційних дій, зафіксованих у переписках? Або ж вона хвилюється, що в телефонах є відповідь на питання про походження коштів на "грохнуть большинство". Відповідь на це суспільство зможе дізнатись лише після того, як детективи НАБУ зроблять свою роботу.

Новий курс Тимошенко

Згідно з даними, отриманими від джерел, які мають зв'язки з Тимошенко, наразі у лідера партії "Батьківщина" немає жодних проблем з товаришами по фракції.

"Вони більше нікому не потрібні, тому будуть з нею до кінця", - переконує один із уже колишніх соратників ЮВТ.

Єдине питання, яке хвилює представників БЮТ: хто вивів агента НАБУ на слід Тимошенко? За однією з версій, це міг бути її зять Артур Чечоткін.

Натомість справжні виклики можуть виникнути з боку спонсорів. Хоча Юлія Володимирівна намагається відновити як свій бренд, так і протестний електорат, використовуючи образ боротьби влади з опозицією через дії НАБУ і САП, малоймовірно, що великі гравці готові інвестувати в проєкт з невизначеними перспективами.

Особливо важливо зазначити, що за вікном антикорупційного суду не 2010 рік, а справу Тимошенко розслідує незалежне Національне антикорупційне бюро під наглядом автономної Спеціалізованої прокуратури. Варто зауважити, що саме цю незалежність намагалася підірвати Тимошенко влітку минулого року, спільно з владою.

Це, в свою чергу, не заважає ЮВТ та її команді використовувати старі тактики та визначення, які були актуальні ще п’ятнадцять років тому. Що стосується неправдивих заяв експертів про переслідування та "занепокоєння" щодо долі однієї з провідних антизахідних політиків, то тут і говорити нічого.

"Ми застосуємо всі відомі нам способи боротьби", - заявила Юлія Тимошенко з трибуни парламенту на минулому тижні. Проте вже зараз зрозуміло, що цих способів може бути недостатньо для переконання суду, і вони, можливо, зможуть залучити лише 200-300 давніх прихильників партії, які зберуться на вулиці перед засіданням.

"Це маленька справа. Лише два томи. Мала кількість ходів і все згідно / відповідно до чинного законодавства. Кілька місяців, і вона слухатиметься в суді", - переконує один із впливових представників антикорупційних органів.

"Злочин вважається завершеним з моменту, коли було зроблено пропозицію хабаря. Будь-який об'єктивний юрист підтвердить, що це безсумнівно вирок," - зазначає він.

Згідно з даними, отриманими від джерел "Української правди" у правоохоронних структурах, активні зусилля з метою перекуповування депутатів розпочалися восени минулого року. У той період народні обранці монобільшості, після невдалої спроби ліквідувати НАБУ та САП, висловлювали своє невдоволення стосунками з Офісом президента.

Проте на той час з подібними нестабільностями, як стверджують джерела в політичних колах, вдалося впоратися завдяки зустрічам керівника Служби безпеки Василя Малюка з народними обранцями в головному офісі СБУ на вулиці Володимирській.

Напередодні нового року НАБУ та САП виявили депутатів з правлячої фракції, які отримували приховані виплати в конвертах. Опитані джерела в політичних колах вважають, що ці дії значно послабили довіру до органів влади. Це, звісно, стало чудовою можливістю для досвідчених політичних маніпуляторів, які вміють майстерно використовувати такі ситуації.

Ясно, що ця ситуація, подібно до справи Тимошенко, не завершиться вже завтра. Те, що можна з упевненістю констатувати на даний момент, - це те, що торгівля народними депутатами на сьомому році роботи цього скликання, здається, змістилася з колективного рівня на індивідуальний.

Єдиний спосіб, яким Тимошенко може продовжувати маніпулювати думкою суспільства, полягає в тому, щоб стверджувати, що аудіозаписи НАБУ та САП є підробленими. Саме цим вона і займається, і вже представила свою експертизу на судовому засіданні.

"Вона сама себе задокументувала. Що тут поробиш", - резюмує один із давніх поплічників Юлії Володимирівни, який за часів президентства Віктора Януковича в лавах опозиції боровся зі злочинною владою.

Читайте також