Конфлікт "дата-центрів" стартував з ініціативи Росії ще наприкінці весняного періоду - Новини Весь Харків.
Якщо паливо виявиться недоступним, знищити мости буде не так легко, а знайти розосереджене виробництво з "довгою рукою" ще потребуватиме зусиль. Натомість центри обробки даних виступають яскравими цілями, які, найімовірніше, не захищені жодними системами протиповітряної оборони. Це створює ідеальні умови для завдання шкоди, а ситуація на ринку комплектуючих для ШІ є напруженою – нові сервери та чіпи не варто очікувати раніше, ніж до кінця 2028 року.
Російські війська завдали ударів балістичними ракетами по фізичним вузлам мобільних операторів, таких як Київстар, Vodafone та Datagroup, а також по точках обміну трафіком, зокрема UA-IX. Основна мета цих атак полягала в тому, щоб порушити зв'язок між регіонами та вивести з ладу мобільний зв'язок, що могло призвести до паралічу як цивільної інфраструктури, так і системи оповіщення про ракетні загрози.
Під ударом опинилися фізичні хаби українських хмарних провайдерів, зокрема комерційні дата-центри в Києві, такі як інфраструктура КВЦ "Парковий", а також хаби De Novo та GigaCloud. Також постраждали об'єкти на заході України, де зберігалися резервні копії державних установ і великих приватних компаній. Ударів зазнали й локальні сервери державних структур: атаки були спрямовані на будівлі міністерств, обласних адміністрацій та Міністерства внутрішніх справ, де розміщувалися бази даних і сервери для маршрутизації.
Загалом приблизно 10-11 об'єктів різного рівня. Від них пішли "кола по воді". Почалися періодичні жорсткі відвали терміналів у магазинах. Системи ПриватБанку та Монобанку штормило через втрату зв'язку з процесинговими центрами, люди банально не могли розрахуватися за хліб карткою. Зупинялися автоматизовані сортувальні центри "Нової Пошти" -- без зв'язку з центральною базою логістика поверталася в кам'яний вік із паперовими накладними.
Збоїло в "Дії": сам фронтенд працював, але підтягування документів (прав, паспортів, податкових номерів) висіло добами, бо фізичні реєстри Мін'юсту та МВС добряче посікло.
Через відвал eHealth та Helsi лікарі не могли виписати електронні рецепти -- видача інсуліну та критичних препаратів в аптеках зупинилася, повернулися паперові рецепти.
Основна помилка суверенного "Чебурнету"
Росіяни у своїй стратегії зробили одну ключову помилку: вони оцінювали нас, спираючись на власні стандарти, і прагнули до швидкого результату.
Для Росії втрата центру обробки даних (ЦОД) означає крах без можливості відновлення. Їхній "суверенний чебурнет" замкнений у межах країни. Вони не можуть перенести дані Міноборони, ФСБ чи Сбербанку в хмари Amazon чи Google через санкції, параноя та політику ізоляції. Усі їхні сервери фізично розташовані в Рязані, Балаково та Удомлі. Якщо обладнання згорить, зникнуть і дані. Товариш майор стежить, щоб нічого не покидало країну. Натомість Україна ще у 2022-2023 роках ухвалила законодавство, що дозволяє вивозити критично важливі державні бази, реєстри та банківські резерви в глобальні хмари (AWS, Microsoft Azure, Google Cloud, дата-центри в Польщі та Німеччині). Тому, коли вони атакували наш ЦОД у Києві, насправді знищували лише частину обладнання та локальний кеш. Це, звісно, призвело до перебоїв, і провайдерам довелося витрачати дні на відновлення маршрутизації.
Ми відновлювали резервні копії з Франкфурта або Варшави, а зв'язок забезпечували через розподільну мережу тисяч терміналів Starlink, до яких їхні ракети не можуть дотягнутися. Ми перейшли на децентралізовану систему і вийшли в глобальний хмарний простір. В той час як вони залишилися прив'язаними до своїх фізичних серверів у Центральному федеральному окрузі, очікуючи на наші дрони. І дочекалися.
Хмарні ресурси Яндекса, які використовуються в алгоритмах комп'ютерного зору для російських безпілотників та навчання штучного інтелекту, зазнали незначних змін.
Системи тотального стеження миттєво осліпли. Інфраструктура ЦОД, що обробляла масиви з камер відеоспостереження ("Сфера"/"Оріон"), бази МВС, прикордонників та Єдиний реєстр військовозобов'язаних (ті самі електронні повістки), лягла. Це створило ідеальні сліпі плями для ухилянтів, дезертирів, опозиції та нашої агентури.
Занепад "Яндекс.Пей" і проблеми з інтеграцією банківських API призвели до значного навантаження на резервні банки, такі як Сбербанк і ВТБ, що, в свою чергу, викликало локальні збої в розрахункових системах. Щодо потужної інфраструктури "Ростелекому" в Удомлі, яка має потужність 80 МВт, ситуація ускладнилася ще більше. Оскільки вона розташована поруч з Калінінською АЕС, удари завдавали не по самій будівлі, а по високовольтних вузлах і дизельних резервуарах. Полум'я знищило кабельні естакади, залишивши без охолодження системи Міністерства оборони, внаслідок чого постраждали електронні повістки та логістичні документи військово-промислового комплексу.
Атака на енергетичний центр Сбербанку в Балаково (82 МВт) призвела до термінового вимкнення серверів та збою в роботі масивів даних. В результаті цього, термінали, CRM-системи та внутрішні бази даних компаній, розташованих по всій території країни, виявилися недоступними. Досить вражаюче, справді вражаюче.
У результаті виведення з експлуатації цих специфічних потужних установок (загальна потужність понад 230 МВт) виникли серйозні проблеми з забезпеченням обладнанням. Було втрачено десятки тисяч одиниць обчислювальної техніки, зокрема дефіцитні тензорні процесори для штучного інтелекту. Заповнити цю прогалину шляхом сірого імпорту неможливо через нестачу необхідного обладнання, яке виробники з США та Тайваню просто не нададуть росії. Навіть якщо виникне можливість покупки, поставки такої техніки можуть відбутися не раніше 2028 року.
Тримайтеся там, у чебурнеті, гарного вам настрою.
