Віталій Портников: Втрата Ліндсі Грема, політика, який підкреслював важливість застосування тиску на автократії та їх керівників -- Блоги
Повідомлення про несподівану смерть сенатора Ліндсі Грема з'явилося в той момент, коли він тільки-но повернувся з десятого військового візиту до Києва. Ще в п'ятницю він мав зустріч з президентом Зеленським, обговорюючи питання протиповітряної оборони України та санкцій проти Російської Федерації.
Грем ніколи не відрізнявся класичним стилем законодавця-дипломата. Навпаки, він завжди акцентував на важливості застосування силового тиску проти диктаторських режимів та їх лідерів. Він підкреслював, що лише така стратегія Сполучених Штатів здатна сприяти демократичним країнам у формуванні основ для їхньої безпеки в сучасному складному світі.
Підтримка України з боку сенатора Грема залишається стабільною та принциповою з моменту початку російської агресії проти нашої держави. Він завжди обстоював цю позицію, навіть коли Росія вчиняла агресивні дії в інших ситуаціях.
Наприклад, у той момент, коли було прийнято рішення про військовий напад Росії на невелику Грузію — це стало передвісником масштабних конфліктів на пострадянських територіях. Тоді сенатор Грем висловив свою позицію з великою ясністю, надіславши чіткий сигнал адміністрації президента Джорджа Буша. Він навіть запропонував бути більш рішучими у захисті грузинської незалежності та вжити заходів для впровадження більш виразних політичних ініціатив.
Позиція сенатора в питаннях Близького Сходу була такою ж ясною і зрозумілою. Він постійно наголошував на необхідності займати рішучу позицію щодо Ірану та інших авторитарних режимів, які становлять загрозу для безпеки як Сполучених Штатів, так і демократичних держав регіону.
З цієї точки зору можна сказати, що позиція сенатора Грема була унікальною -- в ситуації, коли і Ізраїль, і Україна практично позбулися традиційної двопартійної підтримки, яка зосередилася або в лавах республіканців, або в лавах демократів. Сенатор Грем підтримав обидві ці країни -- і зараз про нього зі словами вдячності згадують і в Києві, і в Єрусалимі. І це також нагадування про те, якою має бути політика Сполучених Штатів щодо демократичних країн, які борються за своє існування у протистоянні з огидними диктаторськими режимами -- режимами, які вважають, що сила, примус та ідеологічні вигадки можуть бути виправданням для вбивства цивільних громадян і захоплення чужих територій.
Звісно, можна було б сказати, що уроки епохи, яку в американському політичному житті уособлював Ліндсі Грем, обов'язково врахують. Але я не був би таким оптимістом. Усі ми з вами бачимо, що прийшли нові політичні часи. Прийшли люди, які думають не стільки про принципи, скільки про електоральні перемоги. Люди, які бажають не пояснювати своїм співвітчизникам сутність цінностей, а насамперед прагнуть сподобатися цим співвітчизникам заради швидкої перемоги на виборах. І навіть не думають, що наступних виборів для цих самих співвітчизників може просто не відбутися -- у зв'язку з воєнною небезпекою та їхньою загибеллю. Те, що, до речі, раніше було виключно образом, коли ми говорили про цю небезпеку і про цю загибель, зараз стає реальністю в багатьох країнах світу. І кількість цих країн буде тільки збільшуватися в нашому непростому ХХІ сторіччі -- якщо ми не будемо прислухатися до політичної спадщини таких людей, як сенатор Ліндсі Грем. Як і сенатор Джон Маккейн -- якого Грем свого часу захищав від самого Дональда Трампа.
Ліндсі Грем залишиться символом американської політики, яка надавала світу надію на мир і виживання в найскладніші часи XX та початку XXI століття. Сьогодні ця позиція може стати джерелом оптимізму, що світ матиме можливість вибратися з глибокої політичної та військової кризи, в яку ми всі потрапили, з меншими руйнуваннями, жертвами і відчуттям катастрофи, яке нас не полишає.
