Виталий Портников: Ключевое препятствие на пути Украины в ЕС - историческая позиция Польши -- Блоги | OBOZ.UA
Когда в июне 2022 года Украина получила статус кандидата на вступление в Европейский Союз, я предупреждал, что процесс договоренностей с соседними странами по вопросам, который не имеют непосредственного отношения к самому членству, будет намного сложнее, чем классические переговоры.
Далее текст на языке оригинала.
Мені, як завжди, не вірили й запевняли, що у Євросоюзу є достатньо важелів впливу на такі країни, як Угорщина чи Словаччина, які економічно залежать від допомоги Брюсселя. Я ж вважав і досі вважаю, що головною перешкодою стане саме історична позиція Польщі -- і тут уже мало хто зможе вплинути. Недавні коментарі президента цієї країни Анджея Дуди я вважаю не елементом передвиборчої кампанії, а листом з майбутнього.
Справа не лише в тому, яка версія історії ближча до істини. Ключове питання полягає в тому, що європейці самі встановили прецедент, згідно з яким історичні та національні суперечності можуть заважати процесу інтеграції до НАТО та ЄС. Інтеграція Північної Македонії стала прикладом, який може створити серйозні перешкоди для України. До речі, ще в 1991 році, коли писав про незалежність Македонії, я охарактеризував її як "Україну Балкан". І це не через те, що я міг передбачити сучасні труднощі з інтеграцією, а тому, що усвідомлював: комплексні ідентичні проблеми, які має Македонія з сусідніми державами, можна порівняти лише з українськими викликами.
У свій час Захід визнав, що позиція Греції щодо конституційної назви Македонії може стати серйозною перешкодою на шляху цієї країни до НАТО та ЄС. Якщо дивитися на це з цинічної перспективи, Македонія отримала певну вигоду від масштабної економічної кризи в Греції, яка тимчасово зменшила вплив традиційних політичних сил. Це дало можливість сформувати уряд радикально лівих, які не були настільки зосереджені на історичних питаннях і могли діяти всупереч загальноприйнятим поглядам.
Жодна з традиційних політичних партій Греції, незалежно від їхнього ідеологічного спрямування, ніколи не прийняла б умову, за якою Македонія могла б зберегти у своїй назві слово "Македонія". Аналогічно, жодна політична сила в Македонії не відмовилася б від цього терміна за власним бажанням. Проте в Скоп'є вирішили скористатися наданою можливістю, хоча македонські праві націонал-демократи, які зараз перебувають при владі, досі не визнають цей компроміс. Незалежно від обставин, Північна Македонія стала частиною НАТО.
Однак на цьому проблеми не завершилися: в гру вступила Болгарія, претензії якої до Північної Македонії виявилися набагато глибшими, ніж грецькі, оскільки стосувалися не назви, а самої історії, ідентичності, питань болгарської присутності -- і вимагають конституційних змін набагато ширшого характеру.
Європейці, замість того щоб рекомендувати болгарам вирішувати ці питання в рамках ЄС після вступу Північної Македонії, почали радити македонцям змінити своє законодавство, щоб розпочати переговори. Варто зазначити, що Болгарія не має такого впливу в Євросоюзі, як навіть Угорщина.
Саме тому у мене немає практично жодного сумніву, що процес європейської інтеграції України може бути відкладеним на багато років. Якщо при владі в Польщі будуть ультраправі, які впевнено крокують до цієї мети, вони заблокують процес з історичних міркувань. Якщо ж при владі будуть ліберали, вони блокуватимуть процес з економічних причин, хоча пояснюватимуть це саме історичними питаннями. Просто з лібералами ще можна буде спробувати знайти порозуміння, якщо вдасться домовитися про економічні компроміси. А з ультраправими домовитися не вдасться в принципі.
Нам залишиться лише дочекатися нашого "шансу" — або ж змін у керівництві Угорщини, або ж значної економічної кризи в Польщі, що радикально змінить політичну ситуацію в цій країні.
Єдине, що справді може вплинути на наших сусідів, — це не раціональні міркування, а страх перед можливістю, що Україна, викинута за межі Європи, зрештою стане частиною Росії. Це призведе до того, що Росія не тільки не ослабне, а навпаки, зміцниться завдяки їхньому недалекоглядству.
На жаль, мої надії на те, що це усвідомлення переважить, поступово зменшуються.
