Не Трампу вирішувати: прем'єр-міністр Канади прокоментував перспективи Гренландії.
Прем'єр-міністр Канади Марк Карні у п'ятницю, 16 січня, попередив, що рішення про те, кому належить Гренландія, ухвалюватиме не президент США Дональд Трамп. Право визначати майбутнє острова мають сама Гренландія та Данія.
Про це Карні сказав журналістам на пресконференції в Пекіні після переговорів з головою Китаю Сі Цзіньпіном, передає Politico. "Майбутнє Гренландії вирішуватимуть Гренландія та Королівство Данія", - наголосив він.
Карні закликав партнерів по НАТО, у тому числі Сполучені Штати, "виконувати свої обіцянки". Він акцентував увагу на тому, що Канада підтримує суверенітет Данії над важливим з стратегічної точки зору арктичним островом, який Трамп має намір захопити.
"Як партнери Данії в НАТО, ми підтверджуємо, що наше співробітництво залишається на високому рівні. Наші зобов'язання відповідно до статей 5 і 2 НАТО залишаються чинними, і ми їх повністю підтримуємо," - зазначив прем'єр.
Карні зазначив, що питання суверенітету Гренландії та Арктики стало однією з ключових тем обговорення під час його зустрічі з Сі. За його словами, "у цьому контексті їхні позиції в значній мірі співпадають".
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловився щодо стратегічного значення Гренландії в контексті оборонних інтересів країни та майбутнього альянсу НАТО. Він зазначив, що цей острів може стати важливим місцем для розміщення системи протиракетної оборони "Золотий купол", що суттєво зміцнить безпеку не лише США, а й їхніх партнерів.
14 січня Трамп знову почав погрожувати Данії щодо острова Гренландія. Очільник Білого дому заявив, що вона повинна "забиратися геть" з території острова, причому зробити це "терміново".
Трампу відповів міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен після переговорів у Білому домі. Він сказав, що у Копенгагена та Вашингтона різні погляди й навіть "фундаментальні розбіжності" щодо Гренландії. Але Данія, США та НАТО можуть працювати спільно, щоб забезпечити безпеку острова, адже на нього поширюється дія статті 5 Північноатлантичного договору.
Це не задовольнило американського президента. Дональд Трамп продовжує свої амбіції щодо Гренландії. Він із іронією зазначив, що Данія, підвищуючи витрати на безпеку, лише "додала ще одну собачу упряжку" на цей острів.
Ми повідомляли, що США, Данія та Гренландія створять "високопрофесійну робочу групу". Члени цієї групи обговорять "спільні напрямки розвитку" після переговорів дипломатів у Вашингтоні.
14 січня з'явилася інформація про те, що Данія нарощує свою військову присутність у Гренландії, відправляючи туди технічні засоби та елітні підрозділи для підготовки логістичних процесів і розміщення основних сил.
Спочатку Данія уникала терміна "військові навчання" для опису своїх дій, натомість у Копенгагені наголошували, що ці заходи є реакцією на загрози безпеці в Арктичному регіоні. Проте згодом було оголошено, що це дійсно навчання, відомі як операція "Арктична витривалість" (хоча за планами НАТО ці щорічні маневри заплановані на вересень). У цих навчаннях взяли участь Франція, Швеція, Німеччина, Норвегія та інші союзники.
Об'єднане арктичне командування, що функціонує під егідою Міністерства оборони Данії в Гренландії, звернулося до Сполучених Штатів з пропозицією долучитися до військових навчань на території Гренландії. На цей момент відповідь американських військових ще не надійшла.
Як повідомляло OBOZ.UA, президент США Дональд Трамп продовжує свої зазіхання на Гренландію, частину Данії. Копенгаген і Нуук об'єднують зусилля, щоб протистояти намірам американського лідера, в той час як у багатьох столицях країн НАТО зростає тривога щодо можливого впливу дій Вашингтона на стабільність Альянсу. Для захисту Гренландії від США Європа має можливість реалізувати три різні стратегії.
