Виктор Швец: Является ли это свежей стратегией Трампа, обычным проявлением коррупции, или кто возьмёт на себя защиту Европы от Путина? -- Блоги | OBOZ.UA

Схоже, що в оточенні Трампа серйозно вважають, що Україну можна запропонувати Путіну в обмін на мир.

В історії вже таке було, коли Гітлеру передали Судетську область. Чим це закінчилося для ЧехоСловаччини, Європи і світу, відомо.

Таких помилок більше ніхто не допустить, але і Україна, український народ ніколи і нікому не дозволить торгувати нашою Вітчизною.

Одначе, "Трамп та Віткофф вірять, що Путін може піти на мир заради прибутку. Або самі мріють про доходи." Видання The Wall Street Journal розповідає про те, як команда Дональда Трампа повірила в ідею "миру через бізнес", запропоновану Кремлем.

Як зазначають автори матеріалу, для того щоб глибше зрозуміти перебіг переговорів між адміністрацією та Росією, вони провели бесіди з численними чиновниками, дипломатами, колишніми та діючими розвідниками з США, Росії та Європи, а також з американськими лобістами та інвесторами, які мають тісні зв'язки з адміністрацією. Результатом їхніх розслідувань стала історія про те, як бізнесові лідери намагалися обійти традиційні дипломатичні механізми, прагнучи зупинити війну, пропонуючи Росії економічно вигідні бізнес-ініціативи.

"Межі мають менше значення, ніж підприємницька діяльність."

Для Кремля переговори в Майамі стали кульмінацією стратегії, розробленої ще до інавгурації Трампа: обійти традиційний апарат національної безпеки США та переконати адміністрацію дивитися на Росію не як на військову загрозу, а як на країну безмежних економічних можливостей.Росія спокушала Вашингтон перспективою повернути свою економіку обсягом 2 трильйони доларів на світовий ринок, причому американський бізнес мав отримати дивіденди раніше за європейських конкурентів.

Ця пропозиція ідеально співпала з філософією Трампа та його довірених осіб - спецпосланника Стіва Віткоффа та зятя Джареда Кушнера.Як зазначають автори, вони повністю поділяють підхід Трампа до геополітики: кордони мають менше значення, ніж бізнес.

Віткофф у своєму коментарі для Wall Street Journal висловив таку думку: якщо Росія, Україна та Сполучені Штати налагодять бізнес-партнерство і досягнуть процвітання, це може стати природним бар'єром проти можливих майбутніх конфліктів.

Згідно з інформацією, наданою WSJ, Кирило Дмитрієв, який є головним переговірником для Путіна, виступив з пропозицією використовувати 300 мільярдів доларів російських активів, які заморожені на Заході, для спільних інвестицій і відновлення України під егідою Сполучених Штатів. Крім того, він запропонував співпрацю в розробці корисних копалин в Арктичному регіоні та навіть об'єднання зусиль у космічній сфері, включаючи можливість спільної місії на Марс за участі компанії SpaceX, заснованої Ілоном Маском.

Видання підкреслює, що для багатьох у адміністрації Трампа в Білому домі змішування бізнесу та геополітики сприймається не як проблема, а як особлива риса.

Головні радники президента вважають, що американські інвестори мають можливість укладати вигідні угоди в новій післявоєнній Росії та стати комерційними посередниками на світовій арені.

Під час бесід з Віткоффом і Кушнером Росія чітко дає зрозуміти, що віддасть перевагу американським підприємствам, а не європейським конкурентам, лідери яких "занадто часто висловлюють критику".

Один з учасників висловив думку: "Це нагадує стиль Трампа в його мистецтві укладення угод — заявити: 'Ось, я вирішую цю проблему, і це принесе значні економічні вигоди для Сполучених Штатів.'"

А як же тоді відрізнити політику від корупції, коли завдяки посадовому становищу пропонуються бізнесові угоди на міждержавному рівні, заради отримання вигоди чинних високопосадовців.

Американський лідер Дональд Трамп прокоментував можливий "витік" розмов спецпосланника Стіва Віткоффа з помічником президента РФ Юрієм Ушаковим та спецпредставником Кремля Кирилом Дмитрієвим. Про це пише The Wall Street Journal.

Трамп, коментуючи ситуацію, підкреслив: "Я про це не чув, але це цілком нормальна практика. Він має продати це Україні. Йому потрібно продати Україну Росії. Ось що робить людина, яка веде переговори."

Що це за політика, яка передбачає, що державному чиновнику високого рангу "треба продати Україну Росії".

Проте, Віткофф — досвідчений адвокат, який усвідомлює, що перед продажем будь-якого активу необхідно чітко окреслити ключові умови угоди, серед яких найважливішою є ціна. Яка сума буде запропонована за Україну, і хто саме буде її встановлювати? Можливо, це питання прояснять у Конгресі США.

Безсумнівно, українці з ентузіазмом сприймуть, якщо Віткофф зможе переконати Путіна приєднатися до спільної місії на Марс, метою якої стане створення нової бізнес-імперії на цій величезній планеті. Це буде справжній тріумф для Віткоффа, адже Марс є найближчою до Землі планетою. Хоча Марс менший за Землю, його діаметр приблизно вдвічі менший. Екваторіальний радіус Марса становить близько 3396 км, у той час як радіус Землі – близько 6371 км.

І до Марсу не так вже й далеко Путіну було б подорожувати у свої 73 роки.

Час, необхідний для перельоту до Марса, варіюється в залежності від обраного маршруту і зазвичай коливається від 6 до 9 місяців.

Це стало б грандіозною подією для нашої планети...

Продаж територій України Путіну не знайде підтримки, і така ідея є абсолютно нереальною. Залучити Віткоффа до організації спільної місії на Марс було б легше, ніж переконати українців продати хоча б невелику частину своїх земель російському лідерові.

А наразі, кожен новий день ми, українці, зустрічаємо з чималою стурбованістю.

Головна наша тривога - на фронті, де українські війська відважно продовжують стримувати ворожі війська, героїзм і мужність українських воїнів навіки увійде не тільки в історію могутньої і щасливої України, а й в аналоги військової майстерності. Без будь-яких сумнівів українська армія сьогодні - це найбільш могутня армія серед європейських країн і одна з найбільш потужних армій у світі. Але, після того як у Білий дім знову прийшов Трамп, світ втратив спокій, а Україна отримала величезні випробування, які створює Трамп.

На сьогодні, напевно, ні в кого не залишилось сумнівів у тому, що між Трампом і Путіним існує таємна угода, свого роду "угода Трампа - Путіна", що нагадує "договір Молотова - Рібентропа", або, точніше, угоду між Сталіним і Гітлером.

Яким чином сучасний Гітлер зміг вплинути на Трампа, що той, фактично зрадивши своїх європейських союзників, які століттями підтримували світовий порядок, став на бік міжнародного терориста і злочинця, тим самим підійшовши до ворога демократії та глобальної стабільності?

На сьогоднішній день жоден з європейських лідерів не наважився відкрито визнати очевидний факт – Трамп виступає на стороні Путіна.

Це створює колосальні проблеми, як геополітичного характеру, так і кардинально змінює європейську ситуацію. Трамп в усьому підігруючи Путіну і фактично допомагає йому в реалізації його агресивних планів і намірів. А ці плани давно відомі і Путін їх багато разів публічно озвучував - відновлення російської імперії. На перших порах повне підпорядкування інтересам Росії усіх країн східної Європи, які колись були членами Варшавського договору, а згодом - поширити свою експансію і на усю Європу.

Реалізація цього його стратегічного плану і мрії усього його політичного життя розпочалася з військової агресії проти України. Його стратеги і помічники збрехали Путіну, а він повірив, що переважна більшість українців зустріне його агресорів з радістю і за короткий час ця війна завершиться поваленням української влади і відновленням московського протекторату над Україною.

Проте, це не вдалося.

Отже, те, що не було досягнуто під час швидкої війни, триває вже майже чотири роки. Проте наміри Путіна залишаються незмінними. Єдине, що змінилося, — це адміністрація в Сполучених Штатах, яка з новою енергією спонукала Путіна до здійснення ще більш амбітних та ризикованих задумів.

Але, Путін зрозумів, що збройною силою йому Україну не перемогти, тому і почалася гібридна атака на внутрішньо-політичну ситуацію, але не тільки в Україні, а і по усій Європі.

Окрім Орбана та Фіцьо, на політичну сцену виходять все нові фігури, яких Путін випускає в Україні та по всій Європі. Основна ціль цих дій - послабити внутрішню єдність як українського, так і європейських народів, сіяти розбрат і створювати хаос у політичному середовищі.

Основна мета в Україні полягає в тому, щоб послабити та підривати авторитет української влади, готуючи ґрунт для опору агресору. Крім того, для Путіна є надзвичайно важливим зруйнувати єдність Європи в боротьбі проти війни в Україні та проти його імперських амбіцій.

Як у першому, так і в другому випадках Трамп та його команда проявляють дедалі більш потужну руйнівну динаміку.

Іноді важко зрозуміти, що насправді відбувається. Дії команди Трампа та його найближчих радників можна розглядати як сучасні дипломатичні зусилля чи ж елементарні прояви корупції?

Проте, незалежно від обставин, тісна співпраця Трампа з Путіним викликає обґрунтовані побоювання щодо майбутнього України та Європи. Трамп, зраджуючи своїм європейським корінням, ігнорує ті високі моральні та політичні принципи, які вже понад два століття слугують основою для Сполучених Штатів, роблячи це в інтересах власної вигоди або ж в інтересах Путіна.

Світовий порядок, що протягом понад 80 років гарантував мир у глобальному масштабі, зазнає руйнування.

Усі дії, які вчиняє Трамп разом із Путіним, лише сприяють загостренню конфлікту, що вже розгортається в Європі, і невдовзі може торкнутися кожної родини в США.

Першу та Другу світові війни можна було б уникнути, якби Сполучені Штати своєчасно втрутилися в ситуацію на європейському континенті. Через цю політичну пасивність світ пережив дві катастрофічні війни, які залишили Європу та багато інших країн у руїнах. Проте ці конфлікти також стали потужним каталізатором економічного зростання для США.

В даний час багато людей в Європі починають усвідомлювати, що для деяких країн-членів НАТО, з огляду на сучасну позицію Трампа щодо цього оборонного альянсу, 5-та стаття його угоди має таке ж значення, як і Будапештський меморандум та його 5-та стаття для України.

Росія грубо порушуючи міжнародне право нахабно порушила територіальну цілісність України. Так вона нахабно вчинить і агресію проти будь-якої країни НАТО. Невже хтось може повірити, що Трамп, припинивши свою гру у гольф у своєму маєтку, буде думати, як захистити цю країну?

Черговим шоком для країн Європи і взагалі для європейської безпеки є нова Стратегія національної безпеки США, текст якої розміщено на сайті Білого дому. Трамп її зменшив з 48 сторінок, як було у 2022 році, до 33 сторінок і фактично вихолостив з її тексту усе, що не подобалось Путіну.

У цьому документі "ключовим інтересом Сполучених Штатів" називається досягнення домовленостей щодо припинення вогню в Україні, а також зниження ризику збройної конфронтації між Росією та країнами Європи. У документі також йдеться про те, що необхідні умови, щоб Україна існувала як життєздатна держава.

У цій концепції майже немає критичного ставлення до Росії.

У документі, що стосується російсько-української війни, виділено один абзац, в якому США висловлюють бажання якнайшвидшого завершення збройного конфлікту та початку економічного відновлення. У стратегії немає жодних зауважень до російської агресії; водночас автори критикують уряди європейських країн за їх "нереалістичні сподівання щодо розвитку ситуації у війні".

Отже, європейським державам необхідно кардинально переосмислити свої підходи до безпеки, про що неодноразово заявляли деякі лідери ЄС. У цьому контексті, одним з ключових пріоритетів має стати створення Обʼєднаних Сил Оборони Європи (ОСОЄ), до яких обовʼязково повинні увійти Україна та її Збройні сили. Важливо підкреслити, що ОСОЄ мають функціонувати не як заміна НАТО, а як доповнення до нього.

Отже, Україна, розташована на східному краю Європи, має потенціал стати "Новим Щитом Європейського континенту".

Концепція, що Україна може виступити в ролі "нового щита Європи", активно розглядається в середовищі експертів та під час політичних дискусій, особливо на фоні занепокоєння щодо можливого зменшення військової присутності Сполучених Штатів на європейському континенті.

Україна сприймається як важливий компонент майбутньої системи безпеки в Європі з кількох причин. По-перше, український спротив проти російської агресії став реальним щитом, який стримує подальшу експансію Росії на захід. По-друге, Збройні сили України здобули унікальний досвід у сучасних бойових діях, зокрема у боротьбі з безпілотниками, що НАТО закликає використовувати для зміцнення спільної оборони.

В Європі все частіше виникає питання про те, чи зможе регіон самостійно забезпечити свою безпеку. Ідея зміцнення європейських оборонних структур обговорюється вже досить тривалий час, але нинішні ініціативи, як правило, спрямовані на підтримку та посилення НАТО, а не на його заміну. Дискусії щодо створення автономного альянсу стали більш активними через занепокоєння щодо майбутніх зобов'язань США в рамках НАТО, особливо на фоні політичних змін.

Європа має ставити за мету здобуття більшої автономії в сфері безпеки, щоб не залежати лише від "ядерної парасольки" та американських гарантій.

Невизначеність в американських зобов'язаннях змушує європейських керівників створювати ефективні механізми безпеки. Деякі фахівці вважають, що формальні оборонні зобов'язання в рамках ЄС (Стаття 42(7) Договору про Європейський Союз) є більш жорсткими, ніж стаття 5 статуту НАТО, що може забезпечити надійну основу для колективної оборони.

Економічний та промисловий потенціал: ЄС має величезний економічний вплив та значні ресурси, які можна мобілізувати для створення потужної оборонної промисловості (оборонні витрати країн ЄС досягли 343 млрд євро у 2024 році, збільшившись до 1,9% ВВП).

Безперечний військовий потенціал НАТО представляє собою найсильніший військово-політичний альянс, що має добре налагоджені механізми співпраці, спільні стандарти та оперативну сумісність збройних сил країн-учасниць. Цей союз є основою трансатлантичного співробітництва і створює єдину платформу для інтеграції Північної Америки та Європи в сфері безпеки.

Формування повноцінного оборонного альянсу в Європі вимагало б значних фінансових вкладень, проте з огляду на сучасні глобальні виклики, ця задача стає дедалі актуальнішою.

Однак формування незалежного європейського альянсу не має спричинити повторення існуючих структур і ресурсів, які вже були створені в рамках новоствореного оборонного Альянсу Європи та НАТО.

Українська армія може розглядатися як основа майбутньої європейської армії завдяки своєму унікальному та безпрецедентному бойовому досвіду, отриманому під час повномасштабної війни з Росією.

Основні доводи на підтримку цієї точки зору включають безпосередній бойовий досвід. На відміну від багатьох армій Європи, які за останні десятиліття зосереджувалися на миротворчих місіях та боротьбі з повстанськими рухами, Збройні сили України (ЗСУ) ведуть інтенсивну, масштабну конвенційну війну проти однієї з найбільших армій світу. Цей досвід вважається надзвичайно важливим для безпеки Європи. Наразі ЗСУ є найбільш боєздатною армією на континенті. Після початку повномасштабного вторгнення чисельність армії значно зросла, досягнувши мільйона осіб, які пройшли реальні бойові дії. Українська армія продемонструвала вражаючу адаптивність та інноваційний підхід до ведення війни, активно впроваджуючи комерційні технології, такі як безпілотники, та швидко адаптуючи нові тактики та озброєння. Цей досвід використання сучасних технологій у реальних бойових умовах становить великий інтерес для європейських союзників.

Україна активно впроваджує стандарти та процедури НАТО на практиці, що значно підвищує її готовність до інтеграції до оборонних структур ЄС та Північноатлантичного альянсу.

Сильна українська армія вважається важливим фактором, що стримує можливу подальшу агресію з боку Росії на сході Європи. За словами ряду експертів і політиків, інтеграція України в європейську систему безпеки має стратегічне значення для всього континенту. Військові дії сприяли швидкому розвитку та інноваціям в українському оборонному секторі. Спільні ініціативи з європейськими компаніями дозволяють ефективно використовувати цей потенціал для зміцнення оборонно-промислової бази Європи. Ідея створення європейської армії на основі українських збройних сил є фактично єдиним швидким шляхом до підвищення незалежності Європи у сфері оборони та зменшення залежності від США, особливо в умовах політичної нестабільності, що наростає у Вашингтоні.

Європейські держави повинні терміново реагувати на нову Стратегію Трампа шляхом створення ОСОЄ.

При цьому, вступ до ОСОЄ має відбуватися на добровільних засадах і отримувати підтримку від усіх учасників Альянсу. Ймовірно, його ініціаторами можуть виступити Франція, Великобританія, Німеччина, Польща, Фінляндія та Україна.

Дії та рішення Трампа спонукають європейських керівників до термінових заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в Європі.

Путін залишається непередбачуваним. Він може ініціювати нову агресію проти будь-якої країни Європи в будь-який момент, залежно від розвитку подій на українському фронті та внутрішньої політичної ситуації в Росії. Враховуючи, що агресивні дії Путіна відбуваються в реальному часі, а його армія мобілізована та має значний бойовий досвід, напад може статися значно раніше, ніж це вважають деякі європейські лідери.

Потрібно вжити заходів. На Трампа вже не можна сподіватися.

Європейським державам слід терміново сформувати сильний оборонний союз, який не матиме політико-військового характеру, а буде виключно військовим, а саме – створити єдину європейську армію.