Віктор Каспрук: Трамп сприяє виникненню антиамериканських настроїв. Проте "трамплієри" не є відображенням усієї Америки -- Блоги | OBOZ.UA
Якби хтось ще декілька років тому сказав, що Сполучені Штати можуть стати союзником тоталітарної Російської Федерації, ніколи б у це не повірив. Але зараз це майже доконаний факт. Президент США Дональд Трамп все більше демонструє, що Москва для нього стає геополітичним пріоритетом. Хоча члени нелицарського політичного ордену "Трамплієрів" - це далеко не вся Америка, і з цього потрібно виходити, коли ми розглядаємо дрейф очільника Білого дому в бік російського диктатора Путіна.
Але той факт, що Сполучені Штати на Генеральній асамблеї ООН голосували проти української резолюції "Зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль з вивчення, пом'якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи" разом із Росією та Білоруссю, пояснюючи це ідеологічними розбіжностями в тексті документа, викликає величезне здивування. Це свідчить про те, що в майбутньому Вашингтон може продовжувати співпрацю з Москвою в інших сферах дипломатії.
Я представляю покоління киян, які з юних років слухали "Радіо Свобода", "Голос Америки" та інші західні радіостанції. Ми мали впевненість, що ці медіа ніколи не транслюватимуть неправдиву чи неперевірену інформацію. Отже, все, що вони повідомляли, завжди було правдою.
Так було й далі все моє подальше життя. І я ніколи не думав, що після приходу Дональда Трампа на президентську посаду, може настати такий час, коли Сполучені Штати, які для мене і моїх однолітків, стали ледве не ще однією землею обітованою, разом з Росією та її сателітом Білоруссю, будуть разом протидіяти Україні в Організації Об'єднаних Націй.
Це не просто абсурд, який важко сприйняти, а й кардинальне спотворення уявлення про Америку, яка протягом багатьох років вважалася символом західної демократії. Як сталося, що Сполучені Штати, які досі залишаються провідною державою західного світу, опинилися майже в ролі союзника терориста номер один — російського диктатора Путіна?
Але трохи відійшовши від шоку зміщення понять і пріоритетів офіційного Вашингтону, варто замислитися над тим, як не стати антиамериканцем. Адже, не дивлячись ні на що, США і надалі залишаються нашим стратегічним союзником, а Дональд Трамп не може бути вічним президентом. Особливо, вважаючи на його вже дуже солідний для будь-якого політика вищого ешелону, вік.
У такому випадку важливо сформулювати для себе основні пункти, які послідовно роз'яснять об'єктивну ситуацію, що має місце:
1. Період перебування Дональда Трампа на посаді має свій кінцевий термін, і з огляду на сучасні політичні обставини в США, зовсім не гарантовано, що він зможе залишитися на цій посаді до завершення свого терміну. Тому для українців та інших європейців важливо уникати різких політичних рішень і ретельно планувати свої наступні кроки на декілька етапів вперед.
2. Очевидно, що на певному етапі цієї тривалої геополітичної гри з Росією, президенту США вдасться переконати, що Путін лише виграє час. Отже, будь-які угоди з ним не матимуть жодної вартості, поки не буде досягнуто повного звільнення всіх українських територій від московської окупації.
3. Прихильники і електорат Трампа це ще далеко не всі Сполучені Штати. Тому не можна виключати, що в 2026 році республіканці, якщо трампісти й далі проводитимуть таку безглузду політику, як це було досі, втратять свою більшість в Конгресі та Сенаті. А це, в свою чергу, зв'яже руки діючому президенту США, й він не зможе більше робити спроби нахрапом нагнути під себе весь світ.
4. Існують великі шанси, що Дональду Трампу, не дивлячись на його гіперегоїстичні пориви, не вдасться впоратися з "Deep State". А це означатиме, що дотепер вдалий демократичний експеримент під назвою Сполучені Штати, завдяки збереженню конституційних принципів, не буде скасований. І відповідно до чинної американської конституції, верховенство права не припинить своє існування, оскільки його не замінить керуючий політичний картель - MAGA. Як би, за сьогоднішнього політичного клімату, послідовники трампізму не обожнювали свого "короля", поширити це обожнювання на всю Америку їм ніколи не вдасться. Навпаки, після провалів та невиконання озвучених під час передвиборчої кампанії Трампом обіцянок, які він не здатен реалізувати, популярність його серед потенційного електорату різко падатиме.
5. "Чорна діра" трампізму не зможе поглинути Конгрес, Сенат та Верховний суд, завдяки своїй негативній політичній тяжінню. Громадяни США матимуть можливість впливати на політичні процеси у своїй країні. Адже Сполучені Штати занадто великі та різноманітні, щоб їх можна було легко підкорити волі особи, яка постійно перебуває на межі дозволеного. Вона намагається змінити основи і закони, закладені в саму суть американської демократії.
6. Призначення Трампом на ключові позиції непідготовлених та некомпетентних, але відданих йому осіб може обернутися для нього самим неприємним чином. Особисте прагнення до лояльності ніколи не зможе замінити професійні знання та навички. Тому результати роботи його команди вже можна спрогнозувати. Сподіваємося, що Америка встигне встояти до моменту, коли він залишить президентську посаду.
7. Антидемократичний хаос у США може бути зупинений, якщо громадяни усвідомлять, що Дональд Трамп, який перебуває при владі вже майже рік, лише обіцяє те, що неможливо реалізувати. Адже лише словами не можна вирішити конфлікт Росії в Україні. Ключовим моментом може стати зміна риторики президента США, який повинен перестати стверджувати, що Путін прагне "миру". З самого початку було зрозуміло, що саме не це було метою дій диктатора.
8. Трамп не зможе вічно ігнорувати історичні прецеденти, і реальна підтримка України могла б стати рятівним рішенням для його адміністрації. Це дало б йому можливість продемонструвати американцям, що він здатен виконати хоча б частину своїх обіцянок.
9. Чи справді президенту США, захоплено надуваючи щоки, варто продовжувати руйнувати фондовий ринок і глобальну економічну інфраструктуру? Адже до цього моменту вся світова спільнота діяла відповідно до правил, встановлених Америкою та доларом США, що відкрило шлях для Сполучених Штатів до статусу світової наддержави. Чи зможуть у команді Трампа знайтися люди, які в змозі пояснити, що якщо світова економіка відійде від США та долара, то Америка може швидко втратити ті стратегічні переваги, які накопичувала протягом століть?
10. Основною невдачею президента США наразі є відсутність чіткого і переконливого плану дій. Ще гірше те, що йому не вдається його створити. Трамп оточив себе групою прихильників, які, хоча й поділяють його нелогічні погляди, не мають необхідного досвіду для управління відповідними агентствами. І це вже окрема тема, як Конгрес зміг затвердити таких "лідерів" від Трампа.
11. Президенту США ще потрібно усвідомити, що якщо ти правитель, і народ тебе ненавидить, ти можеш зберігати владу, поки світ тривожиться через тебе. Однак, якщо ти автократ, і твої співгромадяни відчувають до тебе ненависть, а світ більше не боїться твого режиму, то твоє правління наближається до завершення.
12. Американців повинна турбувати думка про те, що десятки мільйонів людей досі вірять у президента та його руйнівні рішення. Чи зможуть вони вчасно усвідомити істину та відмовитися від підтримки тотального знищення того, що робить Америку сильною, перш ніж цей процес стане незворотнім?
13. В 2026 американці святкуватимуть 250-річчя з часу створення Американської держави. Чи про такі результати мріяли батьки-засновники Сполучених Штатів? Адже Трамп демонтує основи демократії, а Республіканська партія підтримує його в цьому.
14. Попри хворобливу самовелич, Дональд Трамп не вміє вести переговори та укладати угоди. Він тільки вміє перти напролом, але нині це не спрацьовує. Він дуже переоцінює свій власний інтелект і недооцінює інтелектуальну силу керівництва в країнах, на які націлені його дії. І це погано для союзників, партнерів та симпатиків Сполучених Штатів.
15. За своїм темпераментом і методами реалізації повноважень на посаді, Трамп непридатний для того, щоб бути президентом. Бо він від самого початку керує Америкою так, неначе його робота - робота ведучого реаліті-шоу, який повинен постійно тримати аудиторію в курсі поточних справ і не більше. Можливо, саме тому він робить так багато необдуманих речей, яких до нього ніколи не робив жоден президент США.
16. Він називає Путіна своїм другом в той час, коли терористична Росія не тільки веде війну в Україні, але й не змінила свою позицію - розглядати Сполучені Штати, як свого довгострокового ворога. Тому російський диктатор, продовжуючи війну, розказує своєму вашингтонському "другу", що це шлях до "миру", а той йому поки що чомусь вірить.
17. Підтримка Трампа багатьма людьми свідчить про те, що американська політика втрачає свої традиційні стримуючі механізми. Він руйнує репутацію США на міжнародній арені, над якою тисячі видатних політиків працювали протягом десятиліть. За цю репутацію віддали свої життя сотні тисяч американців під час Другої світової війни та в численних збройних конфліктах, спрямованих проти ворогів демократії. Наразі все це знецінюється через рішення однієї особи.
Тепер від самих американців залежить, чи перетвориться Дональд Трамп з потенційного диктатора на справжнього. Політична група MAGA явно підштовхує його в цьому напрямку. За певних обставин можливо зруйнувати демократію в США, але це лише призведе до глибоких розколів у суспільстві та розподілу країни на частини. Чи потрібно таке Америці?
19. 11 місяців другого президенства Дональда Трампа можна описати, як продукування безладу. Але, можливо, в Білому домі зможуть винести якісь уроки з цього всього на майбутнє?
З усього випливає, що Дональд Трамп й досі не готовий відкрити очі на надскладну ситуацію, котра склалася навколо України та Росії, яка не бажає відмовлятися від всіх своїх претензій на незаконно окуповані чужі території. Але злісного геополітичного Квазімодо Путіна потрібно зупинити в Україні.
Проте намагання 47 президента перевернути політику і економіку всього світу на користь вузького кола наближених до нього товстосумів-багачів, розпалює антиамериканізм, який триватиме ще довго після завершення його другої каденції. Дональд Трамп діє хаотично, сам до кінця не розуміючи, чим може закінчитися для всього світу цей експеримент.
Усі ми знаємо відому цитату Вінстона Черчилля, одного з найвпливовіших лідерів в історії: "Американці завжди оберуть правильний шлях, але лише після того, як спробують всі інші". Проте в даній ситуації наслідки неадекватної політики Трампа можуть виявитися вкрай руйнівними.
Адже Дональд Трамп почав ризикувати самою сутністю української державності, ставлячи під сумнів усі попередні обіцянки, які США давали українському народу.
Окрім цього, він здатен підірвати основи НАТО, зупинити північноамериканські торговельні угоди, вказуючи на те, що епоха політичної стабільності та безпекових гарантій завершилася. Чи можливо тоді сподіватися, що якась європейська нація сприйматиме такого "партнера" всерйоз? Адже справжні союзники не діють таким чином.
Однак найважливіше для всіх - це не плутати антитрампізм з антиамериканізмом. Слід зосередити свої зусилля на протидії політичним рішенням Дональда Трампа, які він ухвалює від імені США, оскільки вони можуть призвести до серйозних негативних наслідків.
Сьогодні Україні та Європі необхідно створити власний оборонний альянс, а також розвивати ядерні та технологічні платформи. Європа повинна сама взяти на себе відповідальність за свою безпеку. Це реалії сучасного світу. А емоційні сплески та антиамериканські настрої лише відволікають від важливих справ.
Європа і Україна, як її невід'ємна частина, дуже багато програють, якщо Америка втратить свою гегемонію. Тому не варто ототожнювати персону Трампа з усіма Сполученими Штатами, які нині борються зі згубною інфекцією авторитарного трампізму.
Хоча це може звучати дещо піднесено, варто зазначити, що не лише Україна потребує підтримки з боку Америки; Сполученим Штатам також важлива допомога України. Якщо Дональду Трампу не вдасться налагодити тісні зв’язки з Москвою, жертвуючи стратегічними інтересами України, це може суттєво підірвати його репутацію серед прихильників руху MAGA.
Незважаючи на всі зусилля Трампа, йому не вдасться зупинити процес розпаду тоталітарної путінської Російської імперії. Проте, якщо він продовжить своїми діями заважати стабільності Сполучених Штатів, дуже скоро в Конгресі та Сенаті можуть почати обговорювати його антиамериканську діяльність.
А це вже будуть куди більші обвинувачення, ніж ті, які колись висував комусь сенатор-республіканець Джозеф Маккарті, очолюючи Комісію з розслідування антиамериканської діяльності.
