Відновлення Криму слід планувати вже зараз, і першим кроком повинно стати накопичення знань.

Коли мова заходить про звільнення Криму від російської окупації, ми зазвичай зосереджуємося на військових, політичних та дипломатичних зусиллях. Проте існує ще один надзвичайно важливий аспект, який не слід відкладати до моменту деокупації. Це розвиток знань, наукової експертизи та створення інституцій, необхідних для майбутнього Криму.

Сьогодні нам необхідно почати формувати відповіді на ті виклики, що виникнуть перед Україною після відновлення контролю над Кримом. Якою стане політична і правова структура цього регіону? Як гарантувати права корінного кримськотатарського населення? Яким чином відновлювати мову, культуру та історичну спадщину? Як подолати наслідки багаторічної російської колоніальної експансії та окупації?

Відповіді на ці запитання не можуть з'явитися миттєво. Для їх формування потрібні роки наполегливої роботи, глибоких досліджень, активних дискусій та підготовки кваліфікованих спеціалістів.

З цієї причини я сприймаю розвиток кримськотатарських студій не лише як наукову задачу, але й як важливу частину стратегічної підготовки до деокупації та реінтеграції Криму, а також визначення його подальшого місця в Україні.

Минулого тижня я мав честь взяти участь у Міжнародному симпозіумі "Повернення гуманітарних наук у центр уваги: Україна та світ", присвяченому 50-річчю Канадського інституту українських студій при Університеті Альберти. Ця подія стала нагодою замислитися над тим, наскільки важливу роль можуть відігравати наукові інституції у збереженні національної ідентичності та підготовці до майбутніх історичних змін.

Півстоліття тому, коли Україна була під контролем Радянського Союзу, українська спільнота в Канаді зробила вагомі кроки для розвитку власної академічної експертизи. Українські дослідники займалися вивченням історії, мови, культури та політичних процесів. Вони зберігали та розширювали знання, які згодом стали важливими для незалежної України.

Цей досвід має особливе значення для кримських татар сьогодні.

Конкретний момент звільнення Криму залежить від численних факторів, проте ми повинні почати підготовку до цього майбутнього вже зараз. Це не тільки сприятиме швидшому поверненню півострова, але й створить умови для його успішної реінтеграції, а також забезпечить відновлення прав корінного народу Кримських татар.

Кримські татари повинні займати статус повноправних учасників у всіх дослідженнях, проектах, рішеннях та ініціативах, що стосуються історії, сучасності та перспектив розвитку Криму.

Це повинно включати широкий діапазон аспектів: від встановлення правового статусу півострова та здійснення права на самовизначення до рішень у сферах безпеки, екології та гуманітарних питань.

Для нас є надзвичайно важливим, щоб дослідження, що стосуються Криму та кримськотатарського народу, проводилися з активною участю кримськотатарських науковців.

Тут слід керуватися принципом: "Ніщо про нас без нашої участі".

Це зовсім не вказує на відокремлення від глобальної академічної спільноти. Навпаки, ми маємо на меті, щоб кримськотатарські вчені співпрацювали з найкращими університетами та науковими установами по всьому світу.

Ми маємо сформувати власний погляд на нашу історію, сьогодення та майбутнє. Не дозволяти іншим визначати, ким ми є, якими були наші державні традиції та яке місце кримськотатарський народ має посідати і яку роль відігравати в незалежній Українській державі.

Водночас ці знання потрібні всьому українському суспільству.

Кримські татари мають бути представлені у всьому спектрі українського суспільного, культурного й академічного життя, а не лише в політичному дискурсі окупації та репресій. Говорячи про майбутнє України, ми щоразу мусимо запитувати себе: де в цьому майбутньому Крим і якими є в ньому місце та роль корінного кримськотатарського народу? Адже Крим -- це його рідна земля та єдина історична Батьківщина.

Не менш важливим є включення кримськотатарської історії в глобальний науковий контекст. Світ повинен усвідомити, що кримськотатарський народ не став предметом міжнародної уваги лише через російську агресію 2014 року. У нас є багатовікова спадщина, унікальні державні традиції, а також права і прагнення, які нерозривно пов'язують нас із Кримом.

Від наукових дебатів до реальних рішень.

Досвід Канадського інституту українських студій демонструє, що інвестиції в освіту можуть випереджати політичні зміни на багато років, проте саме ці інвестиції роблять суспільства більш готовими до історичних можливостей. Інститут вважає підтримку кримськотатарського народу не окремим питанням, а важливою складовою комплексного розуміння України, її минулого та перспектив. Особливо варто відзначити, що саме цей Інститут став одним із перших, хто ініціював розвиток міжнародного співробітництва у галузі кримськотатарських досліджень.

Одним з ключових досягнень обговорень, які були організовані за підтримки Канадського інституту українських студій, стало просування концепції заснування Асоціації кримськотатарських студій.

Ця ініціатива активно розглядається з 2024 року. Ми уявляємо собі майбутню асоціацію як міжнародну платформу, яка зможе об'єднати дослідників з різних галузей, підтримувати наукові проекти, допомагати у пошуку ресурсів та акумулювати знання про Крим.

Мова йде не тільки про істориків, мовознавців чи культурологів. Крим вимагатиме вивчення в таких галузях, як право, економіка, екологія, управління природними ресурсами, відновлення інфраструктури та соціальні взаємини.

Наприклад, вже сьогодні важливо розпочати вивчення майбутніх способів забезпечення Криму водними ресурсами. Або ж варто звернути увагу на правові основи реалізації права кримськотатарського народу на самовизначення в рамках України. Ці питання потребують ґрунтовного наукового аналізу. Без такого підходу ми можемо зіткнутися з серйозними викликами, до яких не будемо готові.

Водночас ми настійно підтримуємо ініціативу щодо заснування в Україні Інституту мови, культури та історії кримських татар. Це завдання було включено до Стратегії розвитку кримськотатарської мови, затвердженої Кабінетом Міністрів України 23 лютого 2022 року. Держава повинна взяти на себе організовану відповідальність за збереження та розвиток мови й культурної спадщини корінного народу.

Незважаючи на різноманітність форм, механізмів та організаційних структур, Міжнародна мережа кримськотатарських досліджень у співпраці з державним інститутом генеруватимуть сильну інтелектуальну та інституційну платформу для майбутнього Криму.

Під час одноденного робочого ретриту "Корінна співпраця у кримськотатарських студіях: Ініціатива Yollar", який відбувся днями в межах міжнародного симпозіуму "Повернення гуманітарних наук у центр уваги: Україна та світ", організованого Канадським інститутом українських студій та Університетом Альберти, учасники узгодили фінальні штрихи багатомісячної дискусії щодо заснування Мережі кримськотатарських студій.

Впевнений, що незабаром для широкої аудиторії будуть представлені чітко визначені цілі, завдання і основні принципи функціонування кримськотатарських досліджень.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

P.S. Хочу висловити щиру подяку Канадському інституту українських студій та його винятковій директорці Наталії Ханенко-Фрізен. Я вдячний не лише за запрошення взяти участь у святкуванні 50-річчя інституту, а й за їхню значну підтримку. Завдяки ініціативам Інституту я мав можливість відвідати Оттаву та Торонто, де провів важливі зустрічі з канадськими парламентарями, представниками академічних кіл та українською та кримськотатарською спільнотами.