Ветераноцентричний підхід як інноваційний стандарт: як компанія ДТЕК адаптує свій бізнес до сучасних викликів -- Delo.ua
Повернення ветеранів до цивільного життя сьогодні - найбільший виклик для українського бізнесу. Якщо на початку повномасштабної війни пріоритетним завданням компаній було підтримати співробітників, які пішли на війну, то сьогодні дедалі важливішим стає інше питання - як допомогти людині повернутися до роботи після служби, реалізувати себе професійно та знову стати частиною команди.
Для ДТЕК це питання вже давно стало більше, ніж просто корпоративна соціальна відповідальність. В компанії його сприймають як ключовий аспект довгострокової стійкості, розвитку людських ресурсів та навіть майбутньої конкурентоспроможності української економіки. Саме тому протягом останніх кількох років компанія суттєво змінила власну систему управління персоналом, розробивши модель, в якій підтримка ветеранів впроваджена в усі бізнес-процеси.
Від допомоги до змін.
З моменту початку повномасштабного вторгнення більше ніж 5700 працівників ДТЕК вирушили на захист батьківщини. Для великої промислової корпорації це стало не лише викликом у забезпеченні підтримки своїх співробітників під час їхньої служби, а й вимогою готуватися до їхнього повернення.
Саме в цей період у ДТЕК була запущена ініціатива "ПроВетеран", яка нині надає підтримку людям на всіх етапах їхнього шляху — від моменту мобілізації до повернення в команду, професійного зростання та побудови подальшої кар'єри. Крім того, компанія активно займається зовнішніми ініціативами: вона підтримує підприємництво серед ветеранів, бере участь у розробці інклюзивних практик і співпрацює з партнерами для того, щоб ефективні рішення могли бути реалізовані й за межами компанії. У ДТЕК підкреслюють, що ці два напрямки є взаємопов’язаними і не можуть існувати окремо.
Власне, внутрішні програми відкривають можливості для експериментування з новими методами роботи з ветеранами, тоді як зовнішні ініціативи сприяють поширенню цього досвіду на більш широкий рівень — в бізнес-середовище та економіку в цілому. Саме тому корпоративна програма "ПроВетеран" разом із проєктами підтримки ветеранського бізнесу сприймаються як єдина цілісна система. Найскладніша частина цієї системи полягає в адаптації людини до цивільного життя після служби.
У компанії зазначають, що ветерани приходять із новим життєвим досвідом. Їхні професійні пріоритети, фізичні можливості, потреби та очікування від роботи часто зазнають змін. Тому стандартний процес адаптації для нових співробітників тут виявляється неефективним.
"У відповідь на потреби ветеранів ДТЕК розробив модель всебічної підтримки. Після повернення ветерана до роботи його супроводжує не одна особа, а цілий колектив: координатор, спеціалісти з людських ресурсів, медичні працівники, психологи, керівник відділу, фахівці з охорони праці та інші експерти, залежно від конкретних обставин," - зазначає Олена Семич, HRD ДТЕК.
Для компанії такого розміру впровадження персоналізованого підходу могло б стати значним викликом для організації. Проте в ДТЕК вирішили не відмовлятися від індивідуального спілкування з кожним працівником. Замість цього вони стандартизували процеси взаємодії між усіма відділами. Це дало змогу розширити систему, зберігши високу якість обслуговування.
Ефективність такого підходу оцінюють не лише кількістю працевлаштованих ветеранів. Хоча цифри також показові: сьогодні близько половини співробітників після демобілізації повертаються саме на свої попередні посади. Із понад тисячі ветеранів, які вже завершили службу, більше 500 продовжують працювати у компанії. Ще близько 200 ветеранів прийшли до ДТЕК уже після служби, знайшовши тут нову роботу.
Проте в компанії переконані, що ключовим критерієм є не цифри, а те, наскільки ефективно особа відновлюється у своїй професії. Тому особлива увага приділяється вивченню процесу навчання, застосуванню психологічних і медичних послуг, швидкості адаптації, а також відгукам від самих ветеранів та їхніх команд.
Нові професії замість повернення в минуле
Однією з основних трансформацій, які війна принесла на ринок праці, є те, що повернення ветеранів не завжди означає відновлення їхньої попередньої професії. Деякі люди через погіршення здоров’я більше не здатні виконувати старі обов’язки, інші бажають змінити професійну сферу, а хтось прагне реалізувати досвід, здобутий під час служби, у нових напрямках. У компанії ДТЕК підкреслюють, що саме тому процес рескілінгу перетворився з додаткової опції HR на один із основних засобів для реінтеграції ветеранів.
Навчальний процес є невід'ємною частиною загальної системи розвитку кадрів компанії і реалізується через мережу Академії ДТЕК, яка функціонує в десяти різних регіонах України. Ветерани мають можливість не лише відновити свої професійні навички після тривалої перерви, але й кардинально змінити спеціалізацію, пройти теоретичне навчання, отримати практичний досвід та скористатися кар'єрним супроводом.
Практично всі ветерани, які нині трудяться в компанії, після повернення пройшли різні програми навчання, перекваліфікації або підвищення своїх професійних навичок. Важливо відзначити, що навчання вже не сприймається як одноразова подія.
У ДТЕК говорять про індивідуальні освітні траєкторії, які враховують не лише виробничі потреби компанії, а й особисті плани самого ветерана. Якщо людина прагне розвиватися в іншому напрямку або продовжити освіту, компанія готова інвестувати й у це.
Показовий приклад - підтримка співробітників, які вирішили здобути вищу освіту вже після повернення зі служби. У 2025 році таке рішення ухвалили 12 ветеранів. Компанія допомагає їм пройти весь шлях - від взаємодії із закладами освіти до організації логістики й кар'єрного консультування.
Проте для компанії це було не лише навчальне випробування. Мета проєкту полягала в тому, щоб продемонструвати, як можна інтегрувати потреби ветеранів у процеси трансформації енергетичної сфери. Українська енергетика переживає значні зміни: зростає частка відновлюваних джерел енергії, виникають нові професії, і ветерани мають можливість активно долучитися до цих перетворень.
По завершенні першого курсу програма не була припинена. Навпаки, було прийнято рішення про її розширення. У відповідь на запити учасників були організовані додаткові консультації з питань кар'єрного розвитку, а також проведено спільний захід із Дніпропетровським обласним центром зайнятості, який був присвячений започаткуванню власного бізнесу та можливостям використання державних грантів.
Отже, рескілінг вже не є лише методом для здобуття нової роботи. Він поступово стає засобом економічної незалежності для ветеранів.
Компанія використовує аналогічний підхід у своїй підтримці підприємництва серед ветеранів. У 2025 році бізнес Yasno запустив грантову програму під назвою "Світло для ветеранського бізнесу". Ця програма була розроблена не як традиційна благодійна ініціатива, а як ринковий механізм для підтримки малого бізнесу.
Підприємства, засновані ветеранами, могли отримати компенсацію вартості електроенергії - до 300 тисяч гривень на кожен бізнес, або еквівалент до 30 тисяч кіловат-годин протягом шести місяців. Переможців визначали на відкритому конкурсі за прозорими критеріями.
В компанії зазначають, що ця модель сприяє не лише окремим проектам, а й підтримує підприємців, які вже займаються створенням робочих місць і розвитком свого бізнесу.
Це також є природним розвитком ветеранської стратегії ДТЕК: підтримати людину в пошуку свого місця не лише в рамках великої корпорації, а й забезпечивши можливості для створення власної справи.
Ось чому підтримка підприємництва на сьогоднішній день сприймається як важливий аспект реінтеграції ветеранів в економіку держави, поряд з такими напрямами, як працевлаштування та професійна перепідготовка.
Безперешкодний доступ впроваджується в основи бізнес-моделі.
Співпраця з ветеранами в ДТЕК трансформувала не тільки навчальні програми та кар'єрні стратегії, а й спонукала компанію переосмислити фізичне середовище, в якому здійснюється праця співробітників.
Для промислового бізнесу це особливо складний виклик. Якщо в офісних професіях адаптація робочого місця часто обмежується обладнанням чи графіком роботи, то на виробництві йдеться про безпеку, доступність інфраструктури та можливість виконувати роботу людям із різними фізичними можливостями.
У компанії підкреслюють, що цей аудит не був лише формальністю для дотримання стандартів. Його основною метою стало виявлення реальних рішень, які допоможуть ветеранам працевлаштуватися без зайвих перешкод, при цьому не знижуючи рівень безпеки на виробництві.
У результаті створені підходи отримали позитивну оцінку профільних експертів, а сам кейс був відзначений представниками державних інституцій як приклад, який може бути масштабований іншими українськими компаніями.
Ще одним підтвердженням такого підходу стала участь ДТЕК у розробці загальнонаціональних стандартів підтримки ветеранів.
Компанія підтримує Принципи бізнесу, орієнтованого на ветеранів, які становлять основу її HR-політик. Окрім цього, ДТЕК активно співпрацює з державними структурами, неурядовими організаціями, навчальними закладами та експертними групами, що займаються питаннями повернення ветеранів до цивільного життя, розвитком людського капіталу та економіки для ветеранів.
Такий підхід дозволяє не лише впроваджувати окремі внутрішні програми, а й брати участь у формуванні нових правил роботи для всього українського бізнесу. Саме тому в компанії дедалі частіше говорять не про підтримку ветеранів як окремої категорії працівників, а про створення нової культури управління людьми.
Вона передбачає, що військовий досвід не є перепоною для професійної реалізації, а навпаки - може стати додатковою цінністю для компанії. Водночас роботодавець має бути готовим інвестувати у навчання, адаптацію, здоров'я та професійний розвиток людини після служби.
Для ДТЕК це вже не просто окремі соціальні ініціативи або благодійні акції. Це стратегічна інвестиція в розвиток власного кадрового потенціалу, яка також слугує відповіддю на виклики, що постають на сучасному ринку праці.
Кількість ветеранів в Україні з кожним роком збільшується, а конкуренція за талановитих фахівців тільки зростатиме. У цих умовах компанії, які вже зараз адаптували свої процеси для роботи з ветеранами, здобувають не лише репутаційні переваги, а й встановлюють нові норми в управлінні кадрами.
Досвід компанії ДТЕК свідчить про те, що політика підтримки ветеранів поступово трансформується з окремого аспекту корпоративної соціальної відповідальності в невід’ємну частину бізнес-стратегії. Вона набуває такої ж ваги, як інвестиції в новітні технології, модернізацію виробничих процесів та розвиток нових сфер діяльності. Саме цей підхід, ймовірно, визначить, наскільки ефективно український бізнес зможе інтегрувати сотні тисяч ветеранів у національну економіку в найближчі роки.
