Політичні новини України та світу

У Польщі партія PiS виступила з ініціативою про депортацію певної групи українців.

Польська опозиційна партія "Право і справедливість" (PiS) оголосила про свій намір домагатися депортації українських чоловіків призовного віку, які не мають легального статусу працевлаштування в Польщі, у разі, якщо їм вдасться повернутися до влади. З такою заявою виступив депутат Європейського парламенту від PiS Тобіаш Бохенський на партійній конференції "На шляху до нового уряду", що відбулася 6 серпня. Його висловлювання стало частиною ініціатив партії щодо посилення міграційної політики.

Бохенський зазначив, що потенційна депортація може стати одним з перших кроків нової влади PiS. Він підкреслив, що ці обмеження стосуватимуться українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи в Польщі. Політик пов'язав цю ініціативу з необхідністю посилення міграційного контролю та зазначив, що такі особи матимуть можливість повернутися на батьківщину.

Водночас слова представника PiS на даний момент не свідчать про те, що польська держава ухвалила відповідне рішення. Оскільки партія знаходиться в опозиції, ініціатива Бохенського щодо депортації є лише політичним висловлюванням. Якщо PiS знову прийде до влади, для реалізації цієї ідеї знадобиться підготувати та прийняти відповідні зміни в законодавстві.

На конференції Бохенський також ознайомив присутніх з комплексним планом оновлення міграційної політики Польщі. Серед запропонованих ініціатив він акцентував увагу на підвищенні відповідальності за спроби нелегального перетину кордону. Політик окремо зазначив ситуацію на кордоні між Польщею та Білоруссю, а також дії уряду в умовах міграційної кризи.

Заява була зроблена в контексті обговорення майбутнього правового становища українських громадян у Європейському Союзі після закінчення поточного періоду тимчасового захисту. Європейські країни вже ведуть дискусії щодо нових правил, які можуть вступити в силу після березня 2027 року, включаючи можливі зміни для нових заявників. Проте на сьогоднішній день не прийнято жодного окремого рішення ЄС про автоматичне скасування захисту для українців чоловічої статі, що підлягають призову.

Діючі правила в Польщі визначають нові умови для легального перебування. Українці, які мають спеціальний статус PESEL UKR, згідно з чинними нормами, можуть залишатися в Польщі в рамках тимчасового захисту до 4 березня 2027 року. Одночасно польське законодавство поступово відкриває можливості для деяких українців перейти з цього спеціального статусу на стандартні дозволи на проживання.

Одним із таких інструментів виступає карта CUKR. У відповідності до чинного законодавства, вона надає можливість трирічного перебування в Польщі, а також дозволяє працювати і займатися підприємництвом. Таким чином, польська міграційна система вже передбачає плавний перехід від спеціального захисту до інших форм легального статусу проживання.

Питання щодо можливої депортації у зв'язку з відсутністю роботи продовжує залишатися неоднозначним. Якщо законодавчі ініціативи будуть реалізовані, необхідно буде встановити критерії легальної зайнятості, процедури перевірки статусу чоловіків, визначити підстави для вислання, а також врахувати, як нові правила співвідносяться з нормами ЄС та міжнародними зобов'язаннями Польщі.

Тобіаш Бохенський — представник польської партії "Право і справедливість" та депутат Європейського парламенту. 6 серпня 2026 року він зробив доповідь на конференції партії, де були викладені ключові аспекти політичної програми. Серед основних тем обговорення була міграційна політика, в рамках якої партія планує посилити контроль за перебуванням іноземців та протидією нелегальній міграції.

Після початку масштабних бойових дій Польща перетворилася на одну з провідних країн, що приймає українців. Водночас польська влада поступово адаптує спеціальні програми підтримки та створює умови для переходу частини українських біженців на загальні норми міграційного законодавства. Подальша доля українських чоловіків буде залежати як від рішень польського парламенту, так і від загальноєвропейської політики після березня 2027 року.

Читайте також