Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік, який передбачає доходи в розмірі 2,9 трильйона гривень та витрати на суму 4,8 трильйона гривень.

В середу Верховна Рада затвердила бюджет України на 2026 рік, який передбачає доходи в розмірі 2,92 трлн грн і видатки – 4,84 трлн грн. Ці показники перевищують відповідні дані бюджету 2025 року на 0,45 трлн грн та 0,13 млрд грн.

Глава Мінфіну запевнив, що бюджет є гармонійним і збалансованим.

Як повідомив під час представлення документу міністр фінансів Сергій Марченко, до другого читання уряду вдалося врахувати окремі політичні зауваження, збільшити доходи та видатки приблизно на 28 млрд грн та зберегти бюджет "гармонійним та збалансованим".

За інформацією міністра, у наступному році Україні буде необхідна зовнішня підтримка в обсязі 45,5 мільярда доларів, що еквівалентно 2,08 мільярда гривень. Граничний дефіцит бюджету встановлено на рівні 1,90 трильйона гривень, що складає 18,5% від прогнозованого валового внутрішнього продукту. Крім того, плануються державні гарантії на суму 30 мільярдів гривень.

В той же час Марченко зазначив, що до кінця року необхідно прийняти ще кілька законів, додаткові доходи від яких вже враховані у прийнятому бюджеті, у тому числі - про оподаткування продажів через цифрові платформи.

Перший закон, що стосується підвищення податку на прибуток банків, був ухвалений Радою одразу після затвердження бюджету. Згідно з новими змінами, ставка податку у 2026 році зросте з 25% до 50%.

Голова Бюджетного комітету Роксолана Підласа (фракція "Слуга народу") повідомила, що під час консультацій з депутатами, після отримання від уряду проєкту бюджету для повторного розгляду, місцевим бюджетам було додано 4% від надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Таким чином, у їхньому розпорядженні залишиться 64% ПДФО, як і раніше. Крім того, було визначено, що ці додаткові кошти мають бути спрямовані на оплату енергоносіїв та погашення боргів за різницю в тарифах на енергоносії.

Голова Бюджетного комітету додала, що відповідно субвенція на різницю в тарифах, яка передбачалась місцевих бюджетам у сумі 15,2 млрд грн, виключається.

Окрім того, за її словами, досягнуті домовленості щодо виділення 1 млрд грн на закупівлю зброї та військової техніки Міністерству оборони за рахунок зняття з програми "військового резерву" та 244 млн грн - Бюро економічної безпеки за рахунок зняття з Резервного фонду.

"Окрім цього, планується підвищення заробітної плати вчителів: з 1 січня - на 30% та з 1 вересня - ще на 20% без змін в існуючих принципах оплати праці. Крім того, пропонується виділити 4,8 млрд грн на програму підвищення престижу професії педагогів, що дозволить розглянути можливість подальшого збільшення зарплат вчителів протягом року", - повідомила Підласа.

Голова Бюджетного комітету підкреслила, що ухвалення державного бюджету є необхідною умовою для запуску майбутньої чотирирічної програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

"Якщо ми не укладемо угоду з Міжнародним валютним фондом, то не варто сподіватися на отримання кредиту на репарації. Також, якщо ми не затвердимо бюджет у встановлені терміни, ми не зможемо погасити дефіцит, що становить $45,5 мільярдів, адже без ухваленого законопроекту про державний бюджет фінансування нам не нададуть," - підкреслила Підласа.

Це не фінансування воюючої нації, а бюджет, орієнтований на вибори та популізм, - заявила опозиція.

Представники опозиції висловили свої зауваження щодо закону про бюджет.

"Це абсолютно не бюджет країни, що знаходиться у стані війни. Це бюджет, спрямований на вибори, це бюджет популістських обіцянок, це розподіл коштів платників податків з усіх можливих боків," - зазначив Ярослав Железняк (фракція "Голос").

Згідно з його заявою, у бюджеті на 2026 рік витрати на оборону зменшені на 300 млрд грн у порівнянні з поточним роком, зокрема, витрати на заробітні плати військових скорочені на 180 млрд грн.

"Голосувати за цей бюджет неможливо, адже він не містить підвищення зарплат для військовослужбовців," - зазначив Олексій Гончаренко. Його колега з фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко додала, що фінансування армії може закінчитися вже в травні, а в найгіршому випадку - навіть у березні.

"Мінімальний прожитковий рівень є показником фізіологічного виживання. Цей бюджет фактично призводить до знищення мільйонів пенсіонерів, адже свідомо залишає 175 млрд грн для відмивання через комерційні банки. Крім того, 45 млрд грн закладено на курсові коливання, пов'язані з поверненням зовнішнього боргу, який насправді не існує - ці кошти могли б бути використані для закупівлі вітчизняної зброї", - зазначила лідерка фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко.

Інші члени парламенту також висловили незадоволення щодо виділення 2 мільярдів гривень на національний телемарафон, а також 4 мільярдів гривень на стратегічні комунікаційні ініціативи.

"Цей бюджеті ніхто не передивився і не дав передивитися для того, щоб обрубати всі схеми, які там залишалися: і на телевізорах, і на стратегічних комунікаціях, і на всьому іншому", - зауважив голова міжфракційного депутатського об'єднання "Розумна політика", ексспікер українського парламенту Дмитро Разумков (позафракційний).

Звідки гроші в дежбюджеті-2026...

Згідно з даними Мінфіну, у прийнятому бюджеті основні доходи мають принести ПДВ з імпорту -- 683,6 млрд грн (+89,8 млрд грн до 2025 року); ПДФО та військовий збір -- 575,6 млрд грн (+93,6 млрд грн); ПДВ з вироблених в Україні товарів і послуг -- 393,4 млрд грн (+75,4 млрд грн); податок на прибуток підприємств -- 325,3 млрд грн (+34,3 млрд грн); акцизний податок -- 328,8 млрд грн: з імпортних товарів -- 167,2 млрд грн (+6,7 млрд грн), з українських товарів -- 161,6 млрд грн (+26,7 млрд грн).

Щодо запозичень, то їх обсяг заплановано на рівні 2,55 трлн грн, з яких 2,13 трлн грн передбачено для зовнішніх запозичень, а 0,42 трлн грн – для внутрішніх. При цьому, очікується, що приватизація державного майна забезпечить надходження лише в розмірі 2 млрд грн.

... і на які цілі їх буде використано.

У частині витрат основним напрямком є забезпечення оборони та безпеки України, на яке виділено 2,81 трлн грн, що складає 27,2% від ВВП. З цієї суми 1,27 трлн грн призначено на заробітну плату з нарахуваннями, а 0,71 трлн грн - на закупівлю озброєння та військової техніки.

На соцзахист держава спрямує 468,5 млрд грн, що на 47,6 млрд грн більше за показник держбюджету-2025. В цій сумі 251,3 млрд грн (+14,4 млрд грн) трансферів Пенсійному фонду.

На сферу освіти виділено 278,7 мільярдів гривень, що на 79,8 мільярдів гривень перевищує показники 2025 року. З цієї суми 195,3 мільярда гривень (+55,4 мільярда гривень) планується витратити на виплату заробітних плат педагогічним та науково-педагогічним працівникам, включаючи підвищення окладів на 30% з 1 січня 2026 року. Крім того, уряд отримав завдання розробити нову систему оплати праці для освітян, яка має набути чинності з вересня 2026 року.

Витрати на охорону здоров'я мають зрости проти цього року на 38,8 млрд грн - до 258,6 млрд грн, у тому числі на програму медичних гарантій - на 16,1 млрд грн, до 191,6 млрд грн.

Фінансування економічної підтримки передбачає витрати у розмірі 51,8 млрд грн. Найзначніша частина цих коштів, а саме 18 млрд грн, буде спрямована на фонд розвитку підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%". Додатково, 17,1 млрд грн виділено на ініціативу "єОселя", 7,4 млрд грн - на фонд інновацій, 4,9 млрд грн - на програми підтримки бізнесу. Також, 1,9 млрд грн призначено для фонду декарбонізації, стільки ж - для американсько-українського інвестфонду відбудови, а 0,6 млрд грн - на фонд енергоефективності.

Зазначено, що у 2026 році фінансування житлової політики повинно скласти 47 мільярдів гривень із державного бюджету. Серед цих коштів передбачено 17,1 млрд грн на програму "єОселя", а також 14 млрд грн для забезпечення житлом осіб, які змушені були покинути свої домівки через війну (нова стаття витрат). Крім того, 5,7 млрд грн буде виділено на компенсацію житла ветеранам, 4 млрд грн - на програму "єВідновлення", 2,6 млрд грн - для військовослужбовців, 2,5 млрд грн - на програму "HOME", 0,4 млрд грн - на ремонт житла в рамках програми "НОРЕ", а також 0,1 млрд грн - для забезпечення житлом медичних працівників.

Міністерство фінансів України повідомило, що аграрний сектор у наступному році отримає бюджетну підтримку в обсязі 14,1 мільярда гривень, що на 4,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році. Зокрема, планується виділити 9,5 мільярда гривень на фінансову підтримку сільськогосподарських виробників, включаючи дотації за гектар для прифронтових територій, страхування агропродукції, а також 0,2 мільярда гривень на зрошення та меліорацію. Крім того, 2,6 мільярда гривень буде спрямовано на підтримку фермерських господарств, що охоплює кредитування, дотації за гектар та виплати на утримання корів, кіз і овець. Ще 2 мільярди гривень планується витратити на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель.

У 2026 році заплановано публічні інвестиції в обсязі 111,5 млрд грн, що на 14,5 млрд грн більше, ніж у 2025 році. Серед них: 41,2 млрд грн буде спрямовано на транспорт, 19,1 млрд грн - на охорону здоров'я, 17,0 млрд грн - на освіту та науку, 13,6 млрд грн - на енергетику, 9,4 млрд грн - на розвиток муніципальної інфраструктури та послуг, 5,7 млрд грн - на соціальну сферу, 2,0 млрд грн - на державний фонд регіонального розвитку, а 3,5 млрд грн - на інші напрямки, такі як правова діяльність, громадська безпека, цифровізація, охорона довкілля, житлові програми та публічні фінанси.

Згідно з інформацією Міністерства фінансів, у державному бюджеті на 2026 рік заплановано виділити 72,6 мільярда гривень на підтримку внутрішньо переміщених осіб, що на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у поточному році. Крім того, на заходи, спрямовані на підтримку демографічного розвитку, передбачено 24,5 мільярда гривень, а також 19 мільярдів гривень виділено на реалізацію політики щодо ветеранів.

Сфера охорони здоров'я отримає майже 260 млрд грн, зокрема 192 млрд грн на програму медичних гарантій, понад 17 млрд грн на централізовані закупівлі, 10 млрд грн на програму чекапів для людей віком 40+ та 19 млрд грн на інвестиційні медичні проєкти. Підтримка економіки та бізнесу становитиме 52 млрд грн, у тому числі 1,3 млрд грн додатково на доопрацюванні. Це включає 18 млрд грн компенсацій підприємствам за військові ризики, 17 млрд грн на забезпечення житлом громадян та близько 5 млрд грн на грантові програми, індустріальні парки й інші інструменти розвитку. На АПК понад 14 млрд грн, включно з додатковими 4,5 млрд грн порівняно з 2025 роком.

У наступному році заплановані трансферти для місцевих бюджетів у розмірі 293 мільярдів гривень. З цієї суми 162,9 мільярда гривень буде спрямовано на виплату заробітної плати педагогічним працівникам шкіл, з урахуванням додаткових коштів у розмірі 59,9 мільярда гривень, які призначені для підвищення престижності професії.