У Європейському Союзі активно обговорюють питання: чи варто зменшувати чи, навпаки, посилювати санкції щодо Російської Федерації.

У межах Європейського Союзу існують держави, які мають намір заблокувати новий пакет, тоді як інші підтримують ідею його посилення. Хто ж вийде переможцем у цій ситуації?

У Європейському Союзі працюють над створенням нового, 18-го пакету санкцій проти Росії. Очікується, що Європейська комісія представить його до завершення червня. Наразі в середині ЄС тривають активні обговорення. Деякі країни виступають за пом'якшення санкцій, тоді як інші вимагають їх посилення. Які кроки будуть зроблені далі?

В Європейському Союзі в даний час формується пакет з 18 нових санкцій. За інформацією агентства Bloomberg, ЄС розглядає можливість відключення понад 20 російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, а також зниження максимальних цін на російську нафту з 60 до приблизно 45 доларів. Крім того, планується заборонити експлуатацію обох "Північних потоків". Брюссель також має намір ввести нові торгові обмеження на суму близько 2,5 мільярдів євро. У чорний список можуть потрапити ще 77 суден, які належать "тіньовому флоту РФ". Загалом під санкціями ЄС опиняться 342 російських нафтових танкера. Ці заходи спрямовані на посилення тиску на Москву з метою примусити її зупинити агресію проти України.

Органи ЄС наразі проводять консультації з державами-членами на цю тему.

У Європейському Союзі висловлюють сподівання, що до кінця червня Європейська комісія представить 18-й пакет санкцій проти Росії. Про це, зокрема, заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

"Це станеться найближчим часом, оскільки вчора ми направили наші пропозиції до Європейської комісії. Сподіваюся, вони будуть включені в цей пакет, який, на мою думку, ми зможемо побачити до кінця червня," - зазначив він.

Раніше керівники Франції, Німеччини, Великої Британії та інших європейських держав висловили намір посилити тиск на Москву, якщо вона не зупинить бойові дії або не вжине заходів для досягнення мирного вирішення конфлікту.

Одночасно в Європейському Союзі починають виникати протести проти певних ініціатив. Зокрема, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо нещодавно висловив намір перешкоджати санкціям проти Росії, які можуть негативно вплинути на його державу.

"Словаччина не підтримає жодних санкцій Європейського Союзу проти Росії, котрі завдадуть шкоди її національним інтересам. Якщо буде санкція, яка зашкодить нам, я ніколи за неї не проголосую.",- заявив Фіцо.

Він висловив намір продовжувати бути конструктивним учасником у Європейському Союзі, проте "не за рахунок Словаччини".

Раніше парламент країни ухвалив нову резолюцію, що зобов'язує членів уряду утримуватися від голосування на підтримку санкцій проти Росії. У документі зазначається, що ці обмеження та торговельні заборони мають негативний вплив на економічну ситуацію в Словаччині: вони призводять до зростання цін на енергоносії, порушують ланцюги постачання та зменшують конкурентоспроможність словацької промисловості. Водночас ця резолюція не є обов'язковою до виконання, що дає уряду можливість не дотримуватися її.

Фіцо також висловив, що не підтримуватиме жодних ініціатив, які можуть призвести до припинення імпорту російського пального для атомних електростанцій Словаччини.

Своєю чергою прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав "абсурдною політикою"намір ЄС посилити енергетичні санкції проти Росії. Він також заявив, що Будапешт не підтримає ці кроки Брюсселя.

Він підкреслив, що в Угорщині основна мета енергетичної політики полягає в забезпеченні енергії за доступною, економічною і стабільною ціною.

"Це є наріжним каменем економічної конкурентоспроможності та добробуту родин. Однак, схоже, що брюссельські чиновники не переймаються фінансовим становищем європейських громадян. Основний напрямок енергетичної політики Брюсселя полягає в тому, щоб всебічно підтримати Україну, незважаючи на наслідки. Це є те, що мотивує їхні дії. Тому вони мають намір зупинити імпорт російського газу та нафти, що, за словами Орбана, призведе до подвоєння тарифів на комунальні послуги."

Ініціативи, спрямовані на обмеження впливу російського газового та ядерного секторів, постійно стикаються з протидією з боку держав, які все ще залежать від російських енергетичних ресурсів, зокрема, Словаччини та Угорщини.

Водночас всередині ЄС є й країни, які хочуть посилення санкцій.

Президент Литви Гітанас Науседа виступив із закликом до Європейського Союзу про необхідність суттєвого посилення санкцій проти Росії.

Він вважає, що Європа повинна проявити більшу рішучість, оскільки Росія не обмежиться лише війною проти України. Наусєда підкреслює необхідність зосередитися на фінансовій та енергетичній сферах країни-агресора.

Литва постійно прагне досягати максимальних результатів. Це означає, що нам потрібно в першу чергу виключити всі російські банки, які ще залишилися в системі SWIFT, включити до списку санкцій усі судна, що належать тіньовому флоту Росії, а також посилити обмеження для енергетичних компаній, які фінансують російський державний бюджет, зокрема Nord Stream, "Росатом", "Газпром" та "Лукойл". В іншому випадку, ми ризикуємо виглядати слабкими, і вони можуть подумати, що Європа не готова приймати рішучі кроки, - зазначив Наусєда.

Глава Литви визнав, що хоч економіка Росії вже демонструє певні ознаки слабкості, запроваджені санкції виявились не настільки ефективними, як очікувалося.

На його думку, на це є багато причин. По-перше, заходи були недостатньо рішучими. А по-друге, ми бачимо, як треті країни допомагають Росії обходити санкції. Ось чому російська економіка - хоча і не в кращій формі - все ще функціонує відносно добре в обставинах, що склалися.

Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо також висловився на підтримку посилення санкцій і засудив ініціативи президента США Дональда Трампа, спрямовані на зменшення обмежень проти Росії.

Зокрема, він виступив проти намірів адміністрації Трампа змінити законопроєкт про нові санкції США проти РФ.

Він висловив думку, що намагання Трампа зменшити жорсткість законопроєкту щодо антиросійських санкцій є невірним рішенням.

Йдеться про законодавчу ініціативу, запропоновану сенатором-республіканцем Ліндсі Ґремом. Раніше The Wall Street Journal повідомило, що адміністрація Трампа нібито намагається послабити положення цього законопроєкту, який зараз перебуває на розгляді Сенату США.

"Я сподіваюся, що Сполучені Штати оперативно ухвалять рішення щодо нього і без будь-яких змін. Нам необхідно діяти вже зараз. Ми повинні примусити російського диктатора Володимира Путіна сісти за стіл переговорів," - підкреслив Орпо.

Він також зазначив, що Європейський Союз, у свою чергу, вживає всіх необхідних заходів для збільшення тиску на Кремль.

Фрідрих Мерц, канцлер Німеччини, неодноразово оголошував про намір ввести більш жорсткі санкції проти Росії. Він пообіцяв, що ці заходи стануть ще суворішими, а Берлін продовжить активніше тиснути на Москву. Канцлер підкреслив, що заплановане масштабне посилення санкцій супроводжуватиметься тривалою підтримкою України. За його словами, Німеччина зробить все можливе, щоб газопровід "Північний потік-2" не був введений в експлуатацію.

Франція також активно підтримує ідею посилення санкційного тиску на Росію. Президент Емманюель Макрон підкреслив, що "ми прагнемо змусити Росію піти на переговори через силу", додавши, що Європейський Союз готовий застосувати "максимальний тиск" у разі, якщо Кремль відмовиться від мирних пропозицій.

Санкції Європейського Союзу потребують одностайної підтримки всіх країн-членів, тому їхній зміст може бути змінено перед офіційним представленням для впровадження або затвердження. Отже, дебати все ще тривають, і з огляду на те, що в ЄС існують як прихильники посилення санкцій, так і ті, хто висловлює наміри їх заблокувати, обговорення триватиме.