"В Україні буде здійснено повний перегляд усієї житлової політики," — заявила Шуляк.

У черзі на отримання житла в даний момент перебуває більше 600 тисяч родин.

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт, що стосується основ житлової політики. Наразі триває підготовка до його другого розгляду. Які зміни принесе ця реформа в житловій сфері для звичайних українців та осіб, які мають право на пільги, таких як внутрішньо переміщені особи (ВПО)?

Я рада, що парламент нарешті розпочав вирішення проблем, пов’язаних із житлом. Діючий житловий кодекс в Україні був затверджений ще в 1983 році, і його застарілі норми призвели до того, що для багатьох українців доступ до житла став проблематичним. Повномасштабна агресія додала нові виклики: руйнування, пошкодження і залишені домівки на тимчасово окупованих територіях. Велика війна також призвела до появи мільйонів українців, які отримали статус внутрішньо переміщених осіб і стикнулися з серйозними труднощами в пошуку житла. Крім того, ми маємо величезну чергу, яка утворилася за роки незалежності, і наразі вона налічує понад 600 тисяч сімей, які перебувають на обліку в різних установах та органах місцевого самоврядування. Ця черга майже не рухається, а якщо і відбувається якийсь прогрес, то він часто є непрозорим. В результаті деякі люди можуть чекати на своє житло по 10, 20, а то й 30 років. На мою думку, питання реформування житлової політики залишалося без уваги протягом всього періоду незалежності України, тому дуже важливо, що ми нарешті почали цю роботу зараз.

Цей законопроект виступає як один з показників реалізації програми Ukraine Facility.

Цей законопроєкт ініційовано урядом. Його розробка стала результатом роботи великої професійної команди, яка залучила численних міжнародних експертів. Серед них були представники та консультанти таких організацій, як Світовий банк, Європейська комісія та інших міжнародних структур. Метою цього зусилля є створення в Україні житлової реформи та політики, які зроблять житло доступним для всіх. Крім того, цей законопроєкт є важливим показником виконання українського плану Ukraine Facility. Нагадаю, що до 2027 року Україна має виконати численні зобов’язання, пов’язані з різними показниками, за що Європейський Союз виділить Україні 50 мільярдів євро для підтримки бюджету, інвестиційних програм та громад. Одним із визначених показників є ухвалення цього законопроєкту в другому читанні до четвертого кварталу 2025 року. Тому в рамках Комітету була створена велика робоча група, що налічує понад 120 учасників, до якої залучено всіх зацікавлених сторін, щоб забезпечити вихід на друге читання збалансованого документа.

Під час першого обговорення виникло чимало запитань щодо забезпечення житлом військових. Хочу всіх заспокоїти і наголосити, що для наших військовослужбовців існує спеціальне законодавство, яке надає особливий статус їх та їхніх родин. Це включає безкоштовну оренду житла для військових. Крім того, процес приватизації для військовослужбовців буде продовжений. Для нас військові залишаються пріоритетною групою, яка отримуватиме більше пільг у порівнянні з іншими категоріями. Також ми наразі розглядаємо можливість розширення цього списку, включивши до нього працівників ДСНС, наших рятувальників та представників Національної поліції.

"Для військових, співробітників Національної поліції та працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій можливість приватизації та отримання безкоштовного житла буде збережена."

Тут варто внести деякі пояснення. При ухваленні даного закону буде скасовано дію Житлового кодексу та закону, що регулює приватизацію державного житлового фонду. Це призведе до того, що всі документи, пов’язані з приватизацією, стануть недійсними, а люди автоматично втратять свої права на власність. Крім того, Служба безпеки України акцентувала увагу на потребі законодавчого врегулювання питань житлового забезпечення для військовослужбовців та їхніх родин. Вони зазначили, що скасування чинності цих законів фактично ускладнить реалізацію прав військових на отримання житла від держави, що, в свою чергу, може негативно вплинути на мотивацію служби в армії. Які у вас думки з цього приводу?

Я саме про це і говорила. Житловий кодекс буде скасовано. Приватизація службового житла через рік після набуття чинності цього закону також буде зупинена. Для військових, працівників Національної поліції та рятувальників з ДСНС можливість приватизації та отримання безкоштовного житла залишиться. Що стосується решти населення... Наразі ми спостерігаємо безліч розслідувань, коли особи отримують службове житло, приватизують його, маючи іноді по кілька квартир і досить високі доходи, але все ж таки реалізують це житло. А інші люди, як, наприклад, внутрішньо переміщені особи, не мають доступу до житла, і сотні тисяч з них на сьогодні змушені жити у тимчасових умовах.

"Службове житло буде мати статус тимчасового житла"

Отже, цей документ запобігатиме виникненню подібних ситуацій у майбутньому?

Виключити всі можливості, пов'язані з неправильними аспектами приватизації службового житла, є метою. Проте процес приватизації службового житла для військовослужбовців залишиться в силі. Згідно з новою житловою політикою, службове житло матиме статус тимчасового, яке надається виключно на період служби або роботи конкретної особи. Після завершення терміну служби, ця особа повинна повернути житло. Коли на роботу приходить новий співробітник, житло стає доступним для нього.

Соціальне житло для внутрішньо переміщених осіб

Які нововведення очікують внутрішньо переміщених осіб?

Для внутрішньо переміщених осіб в Україні запроваджується новий підхід до забезпечення житлом, який передбачає створення соціального фонду житла. Це буде соціальне житло, яке можна буде орендувати за доступною ціною. Зокрема, планується, що орендна плата не перевищуватиме 25-30% від доходу кожної родини. Основними власниками такого житла стануть місцеві громади, які краще знають, скільки внутрішньо переміщених осіб прибуло до них і де їх найкраще розмістити. Незважаючи на те, що законопроєкт ще перебуває на етапі обговорення, наші європейські партнери, зокрема Європейський інвестиційний банк, вже розпочали фінансування проектів соціального житла в десяти громадах. Сподіваємося, що після ухвалення закону громади отримають повні права на управління цим житлом, а також можливість надавати його безкоштовно для тих категорій населення, які не здатні сплачувати оренду. Зібрані кошти від оренди соціального житла будуть направлені до спеціально створеного "Револьверного фонду", що дозволить використовувати їх виключно для обслуговування та експлуатації цього житла. Якщо вдасться накопичити достатню суму, громади зможуть розширити фонд соціального житла, збудувавши або придбавши нові об'єкти. Цей законопроєкт не є єдиним кроком у реформуванні житлової політики, адже наступним кроком буде ухвалення закону "Про фонд соціального житла", а згодом — нові правила управління житловим фондом. Таким чином, в Україні відбудеться комплексний перегляд усієї житлової політики.

Олена Шуляк. Фото: facebook/ShuliakOlena

Робоча група розглянула 481 із 1916 правок до законопроєкту

До другого читання цього законопроєкту подали десь 3 тисяч поправок. Чого саме вони стосуються і скільки потрібно часу, щоб їх опрацювати?

Було подано 2924 правки. З представниками однієї з опозиційних сил ми домовилися зняти понад тисячу, оскільки вони виявилися "поправочним спамом". Наразі в нас залишилося 1916 правок, з яких приблизно тисяча також вважається "спамом". Станом на сьогодні робоча група розглянула 481 з цих правок. Звісно, весь "поправочний спам" ми відхиляємо і ведемо перемовини з колегами, аби вони відкликали всі недоречні пропозиції. Це потрібно для того, щоб, коли законопроєкт потрапить на розгляд комітету та Верховної Ради, уникнути подібного "спаму". В даний час тривають обговорення загальних термінів, а також питання, щоб військовослужбовці, представники Національної поліції та ДСНС були винесені в окреме законодавство. Ведеться дискусія також щодо функціонування "Револьверного фонду". Сподіваюся, що протягом серпня-вересня робоча група продовжить свою діяльність, а в жовтні ми зможемо перейти до розгляду в комітеті.

"Ніяка реформа не може відбутися без складової цифровізації."

Проект закону пропонує впровадження електронної системи, що дозволить вести облік житлового фонду та організовувати управління чергами на отримання житла. Яким чином це реалізується і що саме передбачає цей процес?

Мені здається, що в нашій країні вже жодне законодавство, жодна реформа неможлива без елементу цифровізації. Цифровізація зарекомендувала себе як антикорупційний запобіжник, як система, яка дозволяє планувати більш ефективно певні речі. Тому в реформі житлової політики і передбачений такий великий цифровий механізм - це велика аналітична цифрова платформа, до якої будуть вноситись не просто дані про черги, про житловий фонд, а там буде інформація і про всі програми. Тобто про муніципальні програми, місцеві програми, про державні програми. Про те, як працювати з "єОселею" і хто з органів місцевого самоврядування компенсує по "єОселі" чи іншій програмі відсотки тощо. І взагалі людина, яка захоче поліпшити свої житлові умови, буде заходити в цю програму, реєструватися... Вся інформація, яка вже міститься в інших реєстрах, просто буде аналізуватися за допомогою цієї аналітичної платформи, яка й запропонує найкращі варіанти. Для когось вона запропонує фінансово-кредитні механізми, наприклад, "єОселю", можливо якийсь лізинг з правом викупу тощо. Для когось, коли вона проаналізує і побачить низький дохід, запропонує виключно соціальне житло. Для когось можливо будуть пропозиції від роботодавців і буде запропоноване службове житло з можливістю переїзду. Таким чином і людина буде отримувати більше варіантів для того, щоб ухвалювати рішення, і держава буде мати всю інформацію в єдиному місці для того, щоб взагалі планувати і прогнозувати.

Національна стратегія у сфері житлового забезпечення

До речі, питання планування і прогнозування також закладено в цьому законопроєкті. Згідно із цим законопроєктом, в держави повинна бути Національна стратегія у сфері житлового забезпечення, щоб було відповідне бачення, як буде розвиватися житловий фонд в Україні. Більше того, кожний регіон з урахуванням своїх особливостей і національного бачення буде розробляти свою житлову регіональну стратегію. Це буде вже відповідне планування для того, щоб бачити, чи потрібно в якомусь регіоні щось будувати, чи, можливо, навпаки потрібно в цей регіон запрошувати молодих спеціалістів, бо там існує вже фонд житла тощо.

Більше 90% угод на ринку оренди опинилися в "сірій зоні".

Коли буде прийнято цей закон і чи зможе він покращити ринок оренди житла?

Ми вже не раз обговорювали питання оренди житла. У цьому законопроєкті, без сумніву, є аспекти, що стосуються цього питання. Проте, якщо ми справді хочемо вивести орендне житло з "тіні", то сьогодні ми чітко усвідомлюємо, що понад 90% угод на ринку оренди знаходяться в "сірій зоні". Це пов'язано з тим, що орендодавці не прагнуть сплачувати податки, які є досить високими — 18% ПДФО та 5% військового збору. Орендарі, у свою чергу, залишаються без захисту, оскільки ці угоди не оформлені офіційно. У разі виникнення проблем, вони не знають, куди звертатися і як діяти у стосунках з орендодавцем. Тому цього законопроєкту навряд чи буде достатньо. На мою думку, необхідно внести зміни до Податкового кодексу, щоб знизити податкове навантаження в даній сфері, адже воно є досить обтяжливим. У нас є статистичні дані: минулого року уряд розробив програму надання субсидій для орендодавців, які надають житло внутрішньо переміщеним особам. Програма має великий потенціал, але її використовує лише обмежена кількість людей через високі податки. Крім того, не завжди існує довіра до необхідності оформлення угод таким чином. Щоб стимулювати цей процес, потрібно створити умови, які спонукатимуть усіх учасників ринку до легалізації. Отже, попереду ще багато роботи для повного врегулювання орендного ринку і його виведення з "тіні".

Комплексний план розвитку території

Глава держави затвердив законопроєкт № 9549, що стосується використання земельних наділів для розвитку цифрової інфраструктури. Які його основні положення та чому цей закон має значення?

У 2021 році ми робили досить велику реформу і з 1 січня 25-го року всі українські громади вже повинні були мати нову розроблену сучасну містобудівну документацію. Тобто комплексний план просторового розвитку. Вона в собі об'єднує і частину землевпорядної документації, і частину містобудівної, і є своєрідним "статутом розвитку громади". Звичайно, повномасштабне вторгнення зруйнувало плани багатьох і багато громад не встигли виконати цю роботу. Хтось просто її не хотів робити, в когось не було коштів, а для прифронтових територій розроблення такого документу зараз точно не в пріоритеті.

Що це означає на практиці?

З 1 січня 2025 року більшість інвестиційних та будівельних проєктів фактично зупинилися, оскільки громади не встигли підготувати нову документацію. У зв'язку з цим було внесено зміни до законодавства, які перенесли крайній термін на 1 січня 2028 року. З одного боку, це надає громадам додатковий час для підготовки, але з іншого - свідчить про те, що до цього терміну ми продовжимо діяти за застарілими документами. Наприклад, Київ досі користується Генеральним планом, розробленим ще в 1997 році, оскільки план просторового розвитку не був створений. Зрозуміло, що цей документ вже не відповідає сучасним викликам і потребам. Постійні корективи до Генплану вносяться через детальні плани територій, але важливо зазначити, що не можна зупинятися. Якщо ми прагнемо до сучасного розвитку, відповідно до нових стандартів і без хаотичної забудови, необхідно активно залучати громадськість до процесу розробки документації, публікувати її та відображати в Містобудівному кадастрі, щоб усі могли бачити, де можливе будівництво, а де розташовані зелені зони або культурна спадщина.

"Важливо розробити стратегію для організації своєї роботи та усунути безлад у забудові."

Існує законопроєкт № 13437, що має відношення до прифронтових регіонів. Він пропонує відкласти плани просторового розвитку до моменту скасування воєнного стану, плюс три роки. Яка ситуація з цим проєктом і чому ці документи мають значення?

Цей законопроєкт має велике значення, оскільки необхідно організувати свою діяльність і зменшити хаотичність забудови. Його ухвалення стало результатом масштабних дискусій на Конгресі місцевих і регіональних влад, що були організовані офісом Конгресу. У заході взяли участь близько 1700 осіб онлайн. Ми дійшли висновку, що для громад, які розташовані не в прифронтових зонах, а в центральних і західних регіонах України, термін для впровадження цього документа буде 1 січня 2028 року. Щодо прифронтових громад, то цей термін буде продовжено на три роки після закінчення воєнного стану. Для цих територій важливішими є нагальні питання відновлення після агресії, ліквідація наслідків руйнувань і повернення людей, ніж розробка нових документів. Створення якісного документа є дороговартісним процесом, тому для прифронтових громад його розробка буде відстрочена.