Українським трудящим необхідно забезпечити європейські права в процесі інтеграції до ЄС.

Переговорні групи, що були започатковані 13 жовтня для вступу до Європейського Союзу, включають вимоги, спрямовані на підвищення якості життя працівників. Зокрема, йдеться про необхідність впровадження ефективної системи трудових інспекцій та посилення ролі профспілок.

Віталій Дюдін, кандидат юридичних наук та фахівець у сфері трудового права, поділився цими думками в коментарі для Еспресо.

"Рух України до членства в Європейському Союзі набуває все більшої конкретики, прикладом чого є відкриття переговорних кластерів №2 "Внутрішній ринок" та № 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання". Проте слід застерегти від очікування швидких результатів на цьому шляху", - каже він.

Вільний рух працівників

Кластер "Внутрішній ринок" охоплює правила функціонування єдиного європейського ринку - вільного руху товарів, послуг, капіталу, а також працівників. В умовах масового виїзду українців за кордон через війну "вільний рух працівників" може посилити проблеми на ринку праці в Україні. Водночас Віталій Дюдін зазначає, що гармонізація законодавства - це тривалий процес, який може розтягнутися на роки і в цей період може не відбуватися якісних змін в умовах праці.

"Міграція не завжди означає постійну втрату людського потенціалу. У майбутньому багато людей можуть задуматися про повернення до України, отримавши нові навички та знання за кордоном. Проте навіть тимчасовий відтік мільйонів людей може значно ускладнити процес відновлення країни після війни. Отже, на короткостроковій перспективі Україну чекає еміграція населення, але з часом умови на ринку праці будуть все більше нагадувати ті, що діють у європейських країнах", - зазначає він.

На його думку, Україні слід усвідомлювати, що навіть у нинішній час у країнах Європейського Союзу існують аутсайдери за показниками соціальних стандартів (такими як зарплати, пенсії та інші виплати), які залишилися позаду у своєму розвитку, незважаючи на впровадження більш сучасних законодавчих ініціатив.

"Варто визнати, що на тлі декларованого наближення України до ЄС реальний розрив у рівні зарплати лише поглиблювався. Якщо до війни мінімальна зарплата в Україні відставала удвічі від показника Болгарії, то зараз розрив трикратний. А якщо порівнювати з Польщею, то розрив у мінімальних зарплатах став шестикратним. Тому через це вірогідність еміграції залишається високою, оскільки потреби українців зростають (багатьом людям потрібні нове житло або авто), а український ринок праці задовольняти їх не дозволить", - каже він.

Кластер № 3 має на меті підвищення рівня добробуту співробітників.

За словами Віталія Дюдіна, Кластер №3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання" є надзвичайно важливим для співробітників.

Кластери охоплюють різноманітні зміни, що стосуються як ліберальних, так і соціальних аспектів. Окрім вимог про спрощення процесу приватизації, існують також наполегливі пропозиції щодо підвищення добробуту працівників. Серед запланованих змін у законодавстві можна виділити кілька, що безумовно принесуть користь працівникам. Зокрема, мова йде про створення ефективної системи трудових інспекцій та посилення впливу профспілок на прийняття рішень через механізми соціального діалогу. Сучасна ситуація в цій галузі характеризується як кризова, зазначає фахівець.

На його думку, хоча в Україні і профспілки, і інспекції праці офіційно присутні, насправді вони не виконують покладені на них обов'язки.

"Після багатьох років формування переконання, що інтереси бізнесу та питання конкурентоспроможності є основними рушійними силами суспільного розвитку, буде надзвичайно важко змусити ці інституції функціонувати ефективно", – відзначає Віталій Дюдін.

При цьому відповідність українського законодавства загальній правовій системі ЄС буде важко оцінити однозначно. Як приклад, юрист наводить закон "Про безпеку та охорону здоров'я працівників на роботі", який ухвалили 12 жовтня 2026, напередодні відкриття 2-го і 3-го переговорних кластерів. Він впроваджує у вітчизняне законодавство європейські правила оцінки ризиків для здоров'я працівників, проте не передбачає ефективної системи контролю за їх дотриманням. До того ж цей закон буде введено в дію лише через 6 місяців після скасування або припинення воєнного стану в Україні.

"Однак повноцінно провести гармонізацію законодавства у сфері зайнятості з позитивним результатом дозволить лише якісна зміна інституцій, які в Україні відповідають за вироблення політики. Україна потребує Міністерство праці, яке було б відповідальним за координацію курсу у сфері соціального діалогу, безпеки праці та зайнятості. Це міністерство мало б пріоритетно турбуватися про інтереси найманого працівника як суб'єкта, що створює своєю працею цінність заради суспільства, - каже Віталій Дюдін. - Критична нестача робочої сили була і залишається основним фактором, який стримує економічне відновлення. Саме такий орган, який би діяв незалежно від інтересів роботодавців, може забезпечити довіру населення до держави. Зараз Україна бореться за своє майбутнє і створення Мінпраці могло би стати чітким сигналом того, що держава вирішила відмовитися від політики дешевої робочої сили, цінує свій народ та рухається в бік процвітання".

Які групи для ведення переговорів щодо вступу до ЄС вже розпочали свою роботу?

Рада Євросоюзу 13 жовтня офіційно відкрила для України ще два кластери в переговорах про вступ: "Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання". Перший передбачає доступ до європейського ринку за спільними правилами, другий -- створення конкурентоспроможної економіки, здатної ефективно працювати на цьому ринку.

Переговорний процес про вступ країни до ЄС поділений 33 переговорні глави, які згруповані у шість кластерів:

* Basics ("Базиси");

* Domestic Market ("Внутрішній ринок")

* Competitiveness and Inclusive Growth ("Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання");

* Eco Initiative and Sustainable Transportation ("Екологічна ініціатива та стійке транспортування");

* Resources, Farming, and Unity Policy ("Ресурси, фермерство та політика єдності");

* External Affairs ("Зовнішні справи").

15 червня 2026 року в Люксембурзі під час другої Міжурядової конференції між Україною та ЄС було офіційно розпочато переговори щодо першого кластеру. Через місяць, 14 липня 2026 року, у Брюсселі відбулося відкриття перемовин про вступ до Європейського Союзу в рамках шостого кластеру, присвяченого "Зовнішнім відносинам". Таким чином, наразі тривають переговори за чотирма з шести кластерів. При цьому експерти вважають, що найскладнішим є перший кластер, що стосується "Основ".