Конкуренция на пути в Европейский Союз. Как Украине предоставили возможность развивать кластеры и почему стране нужно будет настигнуть Молдову.
Після кількох місяців затримок, угорська влада нарешті ухвалила рішення про зняття бар’єрів для нашого просування до Європейського Союзу. На двох міжурядових конференціях, що відбулися в Люксембурзі за участю України та Молдови, міністри всіх 27 країн офіційно дали дозвіл на продовження вступних переговорів.
Кластери, які відкрили для обох країн, формують "серце" економічної інтеграції з ЄС, зокрема, визначають правила конкуренції.
Тим часом у Люксембурзі стало зрозумілим, що інше завдання набуло більшої важливості.
Це також про конкуренцію - але не економічну.
Якщо на початковому етапі переговорів ЄС продемонстрував готовність підтримувати одночасний вступ України та Молдови, не розділяючи ці дві країни в процесі інтеграції, то на етапі закриття Україна значно відстає.
За інформацією джерел "ЄП", цього року в Молдові має розпочатися офіційна оцінка її прогресу, що передбачає підготовку так званого IBAR. Кишинів прагне підтвердити, що виконав перші вступні критерії, які були надані ЄС влітку. Київ поки що не досяг цієї стадії, проте в уряді усвідомлюють її значущість. Віцепрем'єр Всеволод Ченцов підкреслив, що це питання стає пріоритетом і для України.
У Брюсселі також звернули увагу, що у заявах України з'явився термін IBAR, але констатують, що поки Київ обмежується заявами, а не діями.
В результаті, від Європейського Союзу почали звучати більш амбітні заяви щодо Молдови. Зокрема, йдеться про намір завершити переговори з цією країною до 2028 року.
Іншим важливим завданням для України є створення ще двох кластерів.
Відомо, що Україні доведеться зробити нові компроміси, і тепер основні труднощі можуть виникнути не з боку Угорщини. Центрами опору можуть стати держави, де наближаються вибори, зокрема Польща та Франція. Тому важливо створити нові кластери, поки вони не наблизились до завершального етапу виборчої кампанії. У Люксембурзі з цього приводу лунали обережні оптимістичні нотки.
Огляд кластерів, IBAR та нового етапу вступних переговорів - у роз'ясненнях "Європейської правди".
Основи інтеграції до Європейського Союзу в контексті економіки.
Спершу - трохи цифр. Вони пояснять, чому те, що відбулося 13 жовтня, в інституціях ЄС називають "супервівторком".
У цей день у Люксембурзі, під час міністерської зустрічі країн-членів, Європейський Союз схвалив подальші кроки на шляху до членства для Албанії, Молдови та України. Для нас цей день став знаковим, адже ЄС відкрив два нові переговорні кластери: №2 "Внутрішній ринок" та №3 "Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання".
"Завтра я з великим задоволенням заміню 17 червоних фішок на жовті у моєму офісі на 'стіни розширення' для України", - сказала єврокомісарка Марта Кос, яка відповідає за переговори щодо вступу з країнами-кандидатами.
Таким чином, Україна відтепер має відкритими 24 з 33 основних переговорних глав. Тобто переважну більшість.
Коли мова заходить про кластерні переговори з Європейським Союзом, найбільш часто акцентують на кластері "Основи", або ж Fundamentals. Цей кластер охоплює такі важливі аспекти, як верховенство права, боротьба з корупцією, а також питання демократії. Важливість цього кластеру особливо підкреслюється у контексті процесу інтеграції: згідно з установленими нормами ЄС, успішність держави-кандидатки в сфері "Основ" безпосередньо впливає на прогрес у переговорах з іншими главами.
Відкриті наразі кластери не мають такого ж статусу, але, без сумніву, є також важливими.
"Це економічне ядро процесу вступу України до ЄС і багато в чому - економічне ядро трансформації нашої країни, - пояснив у Люксембурзі віцепрем'єр Ченцов. - Розділи, які ми відкрили зараз, стосуються практично всіх аспектів функціонування економіки. Прогрес за ними матиме вирішальну роль у побудові сучасної, конкурентоспроможної та стійкої української економіки, яка інтегрується в єдиний ринок ЄС".
Це не є перебільшенням. Мова йде про справжні основи економічних реформ. Саме з цієї причини в ці два кластери об'єднано 17 розділів у переговорах щодо вступу до ЄС — що становить майже половину від загальної кількості.
А ще важливо те, що йдеться про підготовку до входу України у спільний ринок ЄС. А Євросоюз зараз офіційно взяв курс на "поступову інтеграцію" кандидатів, і основний елемент тут - відкриття нам доступу до інструментів спільного ринку ще до офіційного вступу в ЄС. Це буде можливо лише після проведення економічних реформ - саме тих, які передбачені кластерами №2 та №3.
Новий пріоритет України
До нещодавнього часу, українські чиновники, обговорюючи питання вступу до Європейського Союзу, акцентували увагу на тому, що основним завданням на даний момент є відкриття всіх глав для переговорів.
Це завдання постало перед українським урядом ще минулого року, але його реалізація виявилася неможливою: угорський прем'єр Віктор Орбан оголосив про блокаду українського руху до ЄС, використовуючи цю тему для мобілізації свого електорату. Після зміни влади в Угорщині ситуація почала змінюватися, але процес просувався повільно і не без труднощів.
Протягом цього періоду українські дипломати активно працювали над тим, щоб Європейський Союз не розділяв Україну та Молдову. ЄС продемонстрував розуміння ситуації, тому обидві країни разом долали всі юридичні формальності на своєму шляху до членства.
Тут слід зробити важливе уточнення. Ставлення українсько-молдовської пари до цієї ситуації було таким, що їхнє існування було неможливим, поки не завершився визначений процес, і на це ніхто не покладався.
Як відомо, термін "переговори про вступ" є дещо оманливим. У цьому процесі майже немає класичних "переговорів", де сторони про щось домовляються. Усупереч назві, йдеться про втілення реформ лише однією стороною, державою-кандидаткою. Майбутній член ЄС має запровадити у своє законодавство норми спільного права ЄС, а у рамках "переговорів" можна лише доводити європейцям, що певні норми вже втілені, а також домовлятися про перехідні періоди чи поодинокі винятки.
У кожної кандидатки на цьому шляху - свої виклики та свій перелік критеріїв, так званих "бенчмарків", які ЄС надає під час відкриття кожного кластера. Також кожна столиця веде ці переговори з ЄС окремо, і прогрес залежить від досягнень, тобто проведених реформ.
Отже, після старту переговорів по всіх кластерах, взаємодія між Україною та Молдовою стала менш значущою. Проте, до моменту відкриття кластерів, "пара" все ще залишається актуальною.
З'явився новий фактор, який може суттєво просунути Молдову вперед.
Справа в тому, що існує ще один етап, який виконує проміжну роль. Він відомий як IBAR, або Звіт про оцінку відповідності проміжним бенчмаркам.
Це - один з визначальних етапів на шляху до вступу.
Як було зазначено раніше, з моментом відкриття кожного кластера держави-кандидати отримують список фінальних бенчмарків — критеріїв, відповідно до яких оцінюється їхня відповідність вимогам для вступу. Проте для двох розділів кластера "Основи", що охоплюють питання верховенства права, антикорупційної політики, прав людини та інші, встановлено окрему процедуру.
Після них ми отримали проміжні показники. Лише після їх виконання Європейський Союз надасть остаточні вимоги щодо цих розділів.
І головне: виконання проміжних бенчмарків дає кандидатці право почати закривати переговорні глави, тобто отримувати офіційне підтвердження, що Україна або Молдова відповідає вимогам для вступу.
Таким підтвердженням є звіт IBAR.
Два джерела з "Європейської правди" повідомили, що Молдова планує розпочати свій IBAR, причому цей процес може стартувати вже в листопаді. Це дозволить Молдові зайняти лідируючу позицію у нашій "парі", оскільки Україна поки що не готова до цього кроку.
Хоча розуміння важливості цього у Києві є. Понад те, віцепрем'єр Ченцов оголосив, що IBAR стає пріоритетною метою для України. Навіть важливішою за відкриття решти кластерів.
"Безсумнівно, головним пріоритетом для уряду та парламенту є виконання проміжних критеріїв та забезпечення позитивного результату за IBAR. Ми також з нетерпінням чекаємо на відкриття решти двох блоків переговорів", - заявив він у Люксембурзі. Утім, відповідаючи на уточнювальне запитання "Європейської правди", віцепрем'єр не став прогнозувати будь-яких термінів, коли Україна зможе це зробити, і лише сказав про прагнення досягти успіху "якомога швидше".
І це можна зрозуміти. Адже основні завдання - поза владою уряду.
Серед критеріїв, які Україна повинна виконати для отримання схвалення від IBAR, є антикорупційні законодавчі ініціативи, реформи в галузі верховенства права, а також зміни в діяльності Державного бюро розслідувань та інші. Всі ці питання потребують ухвалення Верховної Ради. На багатьох з цих напрямків у парламенті вже підготовлені законопроєкти, однак їх навіть не вносять на голосування.
Всеволод Ченцов висловив впевненість у можливості досягнення компромісу з Брюсселем. "Ми активно співпрацюємо з Європейською комісією, Верховною Радою та експертами, щоб знайти адекватні та доречні рішення для складних питань у сферах правосуддя, верховенства права та правоохоронної діяльності. Це особливо актуально для країни, що переживає війну, і важливо знайти баланс між прогресом у реформах та збереженням цілісності й стабільності системи", - зазначив він.
На даний момент не зовсім зрозуміло, чи є Європейський Союз готовим йти на компроміси стосовно цих реформ. Проте, якщо такі поступки і відбудуться, вони навряд чи будуть суттєвими, оскільки не отримають підтримки в багатьох столиці.
Однак, те, що віцепрем'єр почав інтенсивно обговорювати IBAR, не залишилося непоміченим у Євросоюзі. "Це вперше, коли ми чуємо від українського уряду акцент на IBAR, і це позитивний знак. Проте ми хочемо бачити не лише декларації, а й конкретні рішення", - зазначив у спілкуванні з "ЄП" один з представників високого рангу.
Слід зазначити, що в останні пленарні тижні антикорупційні ініціативи не були розглянуті, незважаючи на численні звернення з боку Європейського Союзу, зокрема особисто від Урсули фон дер Ляєн під час її бесіди з президентом Зеленським. Як повідомляє "ЄвроПравда", український лідер запевнив, що Київ планує реалізувати ці реформи.
Це питання виникає не тільки з боку Угорщини.
За тематикою IBAR не варто випускати з уваги попередню мету України - щодо відкриття решти кластерів.
Також слід зазначити, що саме завдяки Угорщині вдалося активувати кластери №2 та №3 у жовтні.
Відомо, що уряд Петра Мадяра протягом кількох місяців перешкоджав просуванню України. Спочатку це проявлялося у ветуванні без жодних умов, нагадуючи старі, неприємні часи правління Орбана. Але з часом ситуація змусила Будапешт переглянути свою позицію. Розпочався конструктивний діалог, який привів до компромісу: Україна погоджується на зміни в законі "Про освіту", а угорський уряд представляє це своїм громадянам як власний успіх і відкриває шлях для подальших переговорів.
"Європейська правда" ґрунтовно висвітлила цю тему в своїй статті під назвою "Угорщина знімає вето".
Події свідчать про те, що Угорщина, на даний момент, суттєво змінила своє ставлення до України.
У перемовинах щодо освітнього законодавства угорська сторона проявила конструктивний підхід, що дозволило досягти компромісу, який парламент підтримав більшістю голосів і який відповідає потребам угорської меншини. Прем'єр-міністр Петер Мадяр, який довгий час уникав зустрічей з українським президентом, несподівано висунув ініціативу про переговори зі Зеленським у Брюсселі. Очікується, що їхня зустріч відбудеться в п'ятницю.
Слід зазначити, що питання, пов'язані з меншинними групами, мають значення не лише для Угорщини. Проте, через історичні обставини, угорці завжди акцентують цю тему у своїх стосунках з усіма сусідніми країнами, а не тільки з Україною. Саме тому їхня позиція є найпомітнішою.
Однак на заключному етапі виникла загроза, що Румунія може стати перепоною на шляху до європейської інтеграції.
Там вже з пів року триває політична криза і є загроза дострокових виборів, а це змушує політиків вдаватися до популізму. Тому бентежило те, що проєкт освітнього закону, який відразу передали не лише угорцям, а й румунам, тривалий час лишався без офіційного відгуку. Утім, небезпека не втілилася. Зрештою, президент Нікушор Дан публічно заявив про повну підтримку закону, який вже був ухвалений парламентом.
Тим часом завдання створити два нові кластери залишається актуальним.
Ці переговорні групи вважаються найбільш чутливими з політичної точки зору.
Кластер під номером 4, відомий як "Екологічна програма та сталий розвиток зв'язків", охоплює також питання транспорту та інтеграції єдиного ринку в сфері послуг, що є важливими для Польщі. Це підтверджується випадками, коли польські водії вантажівок влаштовували блокади на українському кордоні.
Кластер №5, що охоплює сільське господарство, є особливо вразливим, не лише для Польщі. Спільна аграрна політика ЄС, на думку експертів, давно потребує змін. Зокрема, існуючі механізми розподілу аграрних субсидій виявляються недостатніми для інтеграції України, тому в Брюсселі активно шукають компромісні рішення, які можуть відкрити Києву шлях до вступу. Про це детально йшлося в статті "Як у ЄС хочуть змінити правила вступу для України", опублікованій в "ЄП".
На даний момент конкретних рішень не існує, але всі мають намір їх відшукати.
"Україна інтегрується в європейську аграрну політику, однак в унікальному форматі. Яким чином це відбудеться, вирішать держави-члени ЄС та, звичайно, сама Україна," - прокоментувала на питання "ЄвроПравди" єврокомісарка Марта Кос.
"Не бачу жодних причин, щоб не знайти домовленості і не відкрити кластери до кінця цього року", - додав віцепрем'єр Ченцов, нагадавши позицію Києва: винятки для України можливі, але вони мають бути тимчасовими, а не постійними. Політична дискусія про це має відбутися вже цього тижня, на саміті ЄС, куди запросили також президента Зеленського.
Не всі європейські джерела "ЄП" поділяють оптимізм щодо того, що рішення буде знайдене до кінця року. Примітно, що Марта Кос також була обережною у прогнозах з цього приводу. Тобто говорила про сподівання, але не про впевненість.
Та головною проблемою для України все ж лишається не відкриття кластерів, а проведення реформ. У Євросоюзі продовжують публічно підтримувати Київ і говорити про унікальний досвід реформ під час війни, але рух до вступу це не прискорює.
Без проведення бенчмарків, зокрема тих, що представлені в IBAR, справжній поступ неможливий.
На сьогодні вже помітна різниця в риториці стосовно України та Молдови.
Кишинів отримує похвалу від Єврокомісії та інших столичних міст за дотримання своїх зобов'язань.
У доповіді про розширення на 2025 рік Європейська комісія підкреслила, що Молдова досягла найбільшого успіху серед усіх кандидатів у цьому році, незважаючи на постійні зовнішні гібридні загрози. "Я переконаний, що цьогорічний звіт про розширення підтвердить цю оцінку реформаторських зусиль Молдови та її досягнень", - зазначив Томас Бірн, міністр у справах Європи Ірландії, що головує у Раді ЄС, під час відкриття кластерів для Молдови в Люксембурзі.
"Наразі все йде справді чудово, ми підтримуємо прагнення Молдови стати членом ЄС до 2030 року. А якщо проаналізувати минулий досвід, то можна побачити, що технічно можливо завершити переговори про вступ вже у першому або другому кварталі 2028 року", - додала Марта Кос.
Ситуація, коли Європейська комісія оголошує орієнтовні дати вступу, є досить незвичною. Тому в Косі дійсно є підстави для оптимістичного настрою. Що стосується України, то цього разу жодних аналогічних прогнозів не було озвучено.
А ще показовим є те, як ірландське головування в офіційній заяві про відкриття переговорів згадувало прогрес реформ. "Ми закликаємо Україну продовжувати впроваджувати необхідні реформи, зокрема у фундаментальних питаннях", - заявив Томас Бірн, представляючи відкриття українських кластерів.
Також є позитив, але різниця у вираженнях з Молдовою помітна.
Якщо реалізація реформ в Україні не прискориться, ця різниця може тільки збільшуватися. Приклад з IBAR яскраво це демонструє.
