Політичні новини України та світу

Українські корисні копалини для Європейського Союзу, озброєння для Збройних сил України до початку літа, Німеччина нарощує інвестиції в оборонний сектор: головні новини дня.

Більше важливого і цікавого за 25 лютого - в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Президент Франції Емманюель Макрон, після переговорів із своїм американським колегою Дональдом Трампом, висловив надію на те, що в найближчі тижні може з'явитися шанс на досягнення мирного угоди у конфлікті між Росією та Україною.

Він зазначив, що перемир'я є лише першим кроком на шляху до справжніх мирних переговорів.

За його словами, перемир'я потрібне для того, щоб подивитися, наскільки Росія віддана своїм обіцянкам.

24 лютого, під час зустрічі з Макроном, Трамп висловив оптимізм, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну може закінчитися "впродовж кількох тижнів".

Водночас Україна не зупиняє боротьбу проти російської агресії, використовуючи, зокрема, ту зброю, яка була схвалена під час президентства Джо Байдена.

Зараз, за словами спікера Палати представників Майка Джонсона, в Конгресі "немає апетиту" до ще одного законопроєкту про допомогу Україні.

За даними The Wall Street Journal, без допомоги США Україна зможе підтримувати нинішній темп війни до літа.

Дональд Трамп заявив, що тарифи для Канади та Мексики почнуть діяти наступного тижня.

Цього місяця президент США ввів 25% мита на різноманітні імпортні товари, включаючи продукцію з Європейського Союзу.

Французький президент Емманюель Макрон закликав Трампа не вести торговельну війну проти Європи.

"Облиште, ви не можете вести торговельну війну з Китаєм і Європою одночасно. Сподіваюся, я переконав його", - сказав він.

Президент Франції зазначив, що "пріоритетом Вашингтона є введення тарифів на Китай", і що одночасне ведення торговельної війни з Європою суперечитиме інтересам США.

Він також зазначив, що європейські держави не зможуть підвищити свої оборонні витрати, як цього вимагають Сполучені Штати, якщо їм доведеться мати справу з торговельною війною через Атлантику.

Нагадаємо, ще до вступу на посаду президента Трамп відзначився неодноразовими жартами Трампа про Канаду як "51-й штат США": мовляв, це дозволить їй уникнути американських тарифів.

А радник Трампа, за даними Financial Times, пропонує виключити Канаду з розвідувального альянсу. Хоча Пітер Наварро це заперечує.

Більше 230 тисяч жителів Канади закликають позбавити Ілона Маска канадського громадянства. У відповідь на це американський мільярдер заявив, що Канада не є справжньою країною.

У той же час інформаційне агентство Reuters повідомляє, що Італія оштрафувала Маска та його компанію X у результаті податкового розслідування.

Габріелюс Ландсбергіс висловив думку, що президент США Дональд Трамп може проявити готовність до поділу світу між "трьома великими імперіями".

"У Трампа є свої територіальні амбіції, які він оголосив - це Гренландія, Панама, Канада. Росія має власні імперські амбіції - Україна, частина Європи, Балтія, напевно, щось ще. І Китай теж має свої", - сказав він.

На думку Ландсбергіса, з китайської точки зору це виглядає так: "то давайте розділимо світ на трьох, і кожен отримає те, що для нього важливе".

Таким чином, Сполучені Штати, з одного боку, відступають з європейського континенту, а з іншого - сприяють виходу Росії з ізоляції.

G7 досі не змогла схвалити заяву з нагоди третьої річниці повномасштабної війни Росії проти України, у якій США вимагали прибрати згадку про Росію-агресора.

Міністр фінансів Німеччини Йорг Кукіс підкреслив, що Росія не отримає можливості приєднатися до "Групи семи", незважаючи на вимоги президента США Дональда Трампа.

Вчора ввечері Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію стосовно України, не включивши поправку від Росії і не згадуючи про її агресивні дії.

Також 24 лютого Генеральна асамблея ООН схвалила резолюцію, ініційовану США, з 93 голосами на підтримку, приурочену до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В цій резолюції не було засудження російської агресії. Однак, через внесені поправки до тексту документа, США вирішили утриматися під час голосування за остаточну версію резолюції.

Паралельно у понеділок Генеральна асамблея ООН схвалила тими ж 93 голосами українську резолюцію із засудженням російської агресії.

Сполучені Штати висловили свою незгоду, при цьому опинившись поруч з Росією та менш ніж двадцятьма іншими державами.

Державний секретар США Марко Рубіо повідомив, що Сполучені Штати виступили проти резолюції ООН, що засуджує Росію за її агресивні дії в Україні. Він пояснив, що це рішення було ухвалене через те, що резолюція мала "антагоністичний" характер і суперечила зусиллям, спрямованим на досягнення мирних переговорів для завершення конфлікту.

Сербія та Словаччина висловили свою підтримку українській резолюції, яка засуджує агресивні дії Росії.

Президент Сербії Александар Вучич висловив думку, що країна вчинила помилку і мала б утриматися від певних дій.

"На мою думку, сьогодні Сербія вчинила неправильно. Я хочу вибачитися перед народом Сербії за це і беру на себе відповідальність, адже, можливо, я втомлений і перевантажений, що не дозволяє мені впоратися з усіма справами", - висловився Вучич.

Віцепрем'єр Сербії Александар Вулін охарактеризував голосування країни в ООН за антиросійську резолюцію як приниження та зраду, закликавши міністра закордонних справ взяти на себе відповідальність за цей крок.

"Я не вважаю це помилкою, адже немає жодного сербського громадянина, який, голосуючи проти Росії — нашого традиційного і незмінного союзника, не замислився б над своїм вибором. Я не вірю в помилки, але вірю в зраду. Президент Александар Вучич висловився відкрито, підтвердивши, що це не відображає позицію Сербії і не є частиною нашої політики", - зазначив Вулін.

У Кремлі заявили, що прийняли вибачення президента Сербії Александара Вучича за делегатів, які нібито "помилково" проголосували в ООН за антиросійську резолюцію щодо України.

Після Сербії словацькі націоналісти висловили вимогу до прем'єр-міністра Роберта Фіцо вибачитися за його підтримку України в рамках ООН.

Після отримання критики від націоналістичних сил Міністерство закордонних справ Словаччини оголосило, що голосування за резолюцію, що засуджує агресію Росії в ООН, відображає офіційну позицію уряду.

"Наша позиція є абсолютно принциповою, як і у випадку невизнання Косова Словацькою Республікою, оскільки ми вважаємо це порушенням міжнародного права і порушенням територіальної цілісності Сербії", - зазначили в МЗС.

Іран, ймовірно після певних успіхів РФ завдяки політиці Трампа, вирішив вимагати зняття санкцій.

"Стосовно ядерних перемовин, Ісламська Республіка Іран займає чітку позицію. Ми не погодимося на діалог під тиском, загрозами або санкціями," - підкреслив він.

Європейські країни готуються знайти способи компенсувати нестачу озброєнь, що виникне в Україні внаслідок зміни американської політики.

Екс-міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс висловив думку, що вилучення заморожених російських активів для підтримки України здатне суттєво підвищити потенціал Збройних сил України та допомогти вирішити проблему нестачі озброєння.

Цю точку зору він озвучив у розмові з "Європейською правдою".

"Ми можемо витратити ці 190 млрд на зброю для України. Це величезні гроші - а отже, це багато зброї, багато боєприпасів. Втричі більше зброї, ніж американці дали за ці три роки!" - акцентував він.

За словами колишнього керівника литовського Міністерства закордонних справ, США будуть постачати свою зброю для України, оскільки "це велика сума навіть для Сполучених Штатів".

Глава британського Міністерства закордонних справ Девід Леммі висловив думку, що Європа має перейти від заморожування російських активів до їх арешту.

Сьогодні президент України Володимир Зеленський поспілкувався з новим прем'єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером про використання заморожених російських активів, лідери скоординували подальші контакти.

Нагадуємо, що держави "Групи семи" вирішили надати Україні кредит у розмірі 50 мільярдів доларів, який буде погашено за рахунок прибутків від заморожених російських активів.

В останні дні грудня Україна отримала від Сполучених Штатів першу частину з обіцяних $20 мільярдів допомоги.

10 січня Україна отримала перший транш у розмірі 3 млрд євро із суми, яку Євросоюз виділив на спільний кредит "Групи семи" для України. Загальна сума, яку ЄС надасть у рамках кредиту "Групи семи" - близько 18 млрд євро.

Politico повідомляє, що держави Європейського Союзу можуть розглянути можливість конфіскації заморожених російських суверенних активів з метою їх передачі Україні, щоб отримати вагомі аргументи в переговорах з Росією та США. Проте, деякі учасники процесу висловлюють заперечення проти цього рішення.

На щастя для Євросоюзу, левова частка цих коштів - близько 200 мільярдів євро - зберігається у брюссельській фінансовій установі Euroclear і приносить відсотки. З іншого боку, США володіють лише 5 мільярдами доларів.

Країни Балтії та Північної Європи, які межують із Росією, наполегливо вважають, що фінансова допомога Україні повинна бути надана без затримок. Цю думку поділяють також Польща, Чехія та відомий європейський дипломат, колишня прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас.

Проте в іншій частині Європи існують потужні гравці – Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, а також президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн – які стурбовані тим, що конфіскація коштів може відштовхнути міжнародних інвесторів, позбавивши ЄС його ключової переваги в мирних переговорах.

Ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс у своєму інтерв'ю для "Європейської правди" зазначив, що Європі слід бути готовою до боротьби з Росією без допомоги США.

Глава МЗС Туреччини Хакан Фідан вважає, що криза у відносинах між Європою та США може запропонувати велику можливість для європейців.

Міністр відзначив, що Європа історично розвинула велику залежність від Сполучених Штатів.

З огляду на виклики, які постали перед Європою на тлі зміни політики Вашингтона, європейські країни оголошують про значне збільшення оборонних бюджетів.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер анонсував значне підвищення фінансування оборони, яке є найбільшим з часів холодної війни, з наміром досягти рівня 2,5% від ВВП до 2027 року.

Згідно з інформацією Bloomberg, Німеччина розглядає можливість створення фонду в розмірі 200 мільярдів євро, який буде спрямований на підтримку збройних сил та України.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив, що в неділю, 2 березня, група європейських керівників відправиться до Лондона для обговорення спільних ініціатив у сфері оборони та безпеки.

Крім того, Європейський Союз, схоже, прагне зміцнити свої зв'язки з Індією. Цього тижня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час переговорів з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді планує звернутися з проханням про підтримку в посиленні санкцій проти Росії.

У рамках співпраці з Індією Європейський Союз також планує обговорити розширення можливостей доступу до ринків, а також високі митні збори Індії на товари, зокрема автомобілі та вино. Крім того, буде акцентовано увагу на розвитку інфраструктури для покращення транспортного з’єднання між Індією та Європою.

Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликає Україну не піддаватися на шантаж Дональда Трампа і не підписувати угоду з США про надра.

Президент США Дональд Трамп чинить тиск на Зеленського, щоб той прийняв угоду. У суботу він заявив, що дві країни "дуже близькі" до досягнення домовленості.

Українська сторона підкреслює, що на даний момент проєкти не відображають справжнього партнерства, передбаченого угодою, і містять лише зобов'язання, які покладаються на Україну.

Після Трампа депутатка Європарламенту від польської антиукраїнської партії "Конфедерація" Анна Брилка висловила думку, що підтримка Україні "не безкоштовна", підкресливши, що Польща мала б отримати від України "гарантії повернення" отриманих ресурсів.

Також керівник словацьких націоналістичних сил висловив бажання, щоб Україна повернула Словаччині 3,5 мільярда євро.

Тим часом, у Євросоюзі нагадали, що у них з Україною вже триває партнерство у сфері ресурсів.

Речник Єврокомісії Тома Реньє розповів, що "з 2021 року ЄС має партнерство з Україною щодо критичних матеріалів, формалізоване через Меморандум про взаєморозуміння".

"Як і в усіх партнерських угодах ЄС у сфері критичних сировин, ця співпраця має на меті не лише забезпечення стабільності постачання для Європейського Союзу, але й підтримку розвитку місцевої доданої вартості та зміцнення потенціалу країн-партнерів, що забезпечує взаємні переваги", - зазначив він.

Реньє підкреслив, що йдеться виключно про партнерство з Україною, а не про якусь суперечку з США.

Президент Польщі Анджей Дуда та його латвійський колега Едгарс Рінкевичс висловили думку, що в умовах поточних обговорень у Європейському Союзі та США стосовно рідкісноземельних ресурсів, Україні слід самому визначати, з ким і які угоди укладати.

Тим часом Владімір Путін пропонує продавати США рідкісноземельні мінерали, в тому числі з окупованої України.

У Литві вдалось залучити більше 5 мільйонів євро для закупівлі дронів на підтримку України в рамках спеціальної кампанії, тоді як Польща готує черговий, 46-й, пакет військової допомоги на загальну суму 200 мільйонів євро.

ЄС передав українській поліції 25 авто, що працюватимуть у прифронтових районах, а Чехія у 2024 році збільшила експорт зброї в Україну на третину.

Кандидат на пост канцлера від блоку, який здобув перемогу на парламентських виборах у Німеччині, Фрідріх Мерц оголосив про старт коаліційних переговорів із соціал-демократами. При цьому ультраправі та ліві партії отримали в німецькому парламенті блокуючу меншість.

Мерца практично одноголосно обрали головою групи консерваторів у Бундестазі.

Підозрюваних у киданні "коктейлів Молотова" у консульство РФ у Марселі заарештували.

У Придністров'ї різко зростуть ціни на газ та електроенергію.

Британка використовувала перуки, щоб проходити тест на громадянство замість іноземців.

Читайте також