Відносини між Україною та Сербією: від дипломатичних суперечок до постачання боєприпасів на передову.
Четверті роковини початку масштабного вторгнення виявили складну геополітичну ситуацію на Балканах. У той час, як світ підтримує Україну, у сербському Новому Саді стався інцидент: пам'ятник Тарасу Шевченку був забризканий чорною фарбою невідомими особами.
Посольство України назвало це ганебним актом вандалізму. На моє переконання, цей інцидент є приводом проаналізувати, як влаштована сучасна реальна політика. Ми маємо навчитися не вестися на дешеві провокації, коли на кону стоять стратегічні інтереси держави.
В інформпросторі Сербію традиційно сприймають як партнера Кремля в Європі. Такий міф формують події кінця дев'яностих минулого століття, енергетична залежність від Москви та спільна позиція щодо Косова. Однак за ширмою цих зв'язків ховається зовсім інша прагматична реальність.
Не так вже й багато людей висловлюють цю інформацію на публіці, але Сербія виступає як один з ключових непрямих постачальників боєприпасів для Збройних Сил України. За даними західних експертів, обсяги військового експорту з Сербії, що пройшли через посередницькі країни до України, вже перевищили 800 мільйонів євро.
Водночас президент Вучич займає специфічну позицію, адже він не вводить санкції проти Росії, щоб не гнівати власний електорат, але водночас сербські заводи забезпечують європейські контракти снарядами, які зрештою опиняються на фронті на боці України.
У такому контексті облитий пам'ятник Шевченку виглядає як класична робота на емоцію. Для ворожих спецслужб важливо посварити Київ і Белград на рівні суспільного сприйняття, адже кожна така новина викликає хвилю гніву в соцмережах, що штучно створює образ Сербії як ворожої сторони. Крім того, це ідеальна картинка для внутрішніх звітів перед кураторами, яка створює ілюзію масової підтримки Кремля за мінімальних витрат.
Відносини між Україною та Сербією не є простими і однозначними. Хоча можна висловлювати своє обурення вандалізмом, важливо також враховувати конкретні факти реальної допомоги. Якщо Сербія, певною мірою, намагається балансувати між Москвою та Заходом через подібні акції та нейтральні заяви, водночас продовжуючи постачати дефіцитні снаряди для нашої артилерії, то це є ціною, яку визначає сучасна дипломатія.
Нам потрібно навчитися відділяти емоційний шум від стратегічних результатів. Пам'ятник у Новому Саді обов'язково відмиють, а от снаряди, які тримають фронт, рятують життя тут і зараз. Інцидент із погруддям Кобзаря - це лише спроба збити нас із пантелику, тому варто дивитися на цифри військової співпраці, а не на банки з фарбою.
Нагадуємо, що в сербському місті Новий Сад невідомі особи облили пам’ятник Тарасу Шевченку чорною фарбою. Цей інцидент стався 24 лютого, у день, коли відзначали четверті роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як повідомляє Razglas News, о 19:00 того ж дня біля пам’ятника планувався антивоєнний мітинг на підтримку України. Вірогідно, акт вандалізму був скоєний напередодні цієї події.
Не забудьте підписатися на "Прямий" у Facebook, X, Telegram та Instagram.
