Україна закликала заборонити участь Росії у Венеційській бієнале.
Сибіга та Бережна заявили, що участь держави-агресора суперечить принципам міжнародного мистецького середовища.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга разом із міністеркою культури Тетяною Бережною оприлюднили спільну заяву стосовно участі Росії у Венеційській бієнале. Українські урядовці підкреслили, що допуск країни-агресора до одного з найпрестижніших культурних заходів у світі є неприйнятним. Вони висловили занепокоєння, що це може подати небезпечний сигнал про толерантність до російських військових злочинів і пропаганди, як зазначено на офіційному сайті Міністерства культури.
У документі зазначається, що з 2014 року Росія послідовно руйнує культурні пам'ятки України, порушуючи міжнародні гуманітарні норми та Гаазьку конвенцію 1954 року, яка охороняє культурні цінності під час збройних конфліктів. З моменту початку повномасштабного вторгнення ця практика набула характеру організованої кампанії проти української культури, ідентичності та історичної спадщини.
За даними українських посадовців, від 2022 року Росія забрала життя 346 митців і 132 українських та іноземних медійників. Крім того, російські війська зруйнували або пошкодили 1707 пам'яток культурної спадщини та 2503 об'єкти культурної інфраструктури, з яких 558 повністю знищені.
Російські окупаційні війська незаконно вивезли не менше ніж 35 482 музейні експонати. Ще понад 2,1 мільйона одиниць залишаються на територіях, що тимчасово контролюються окупантами, і піддаються ризику знищення або незаконного перенесення. Втрати, понесені культурним сектором України, уже перевищили 4,2 мільярда доларів, тоді як загальні збитки галузі оцінюються більш ніж у 31 мільярд доларів.
Андрій Сибіга та Тетяна Бережна зазначили, що на територіях, які тимчасово перебувають під окупацією Росії, триває реалізація політики культурної експансії та примусової русифікації. Українська мова поступово зникає з освітніх та медійних просторів, відбувається знищення книг, змінюються бібліотечні колекції, а освітяни, журналісти та представники культурної сфери стикаються з переслідуваннями.
Висловлювання директора російського музею "Ермітаж" Міхаіла Піотровського, який охарактеризував культурні ініціативи Росії за межами країни як "спецоперацію", є яскравим прикладом. Це свідчить про те, що російська культурна присутність часто є складовою більшої державної стратегії з легітимізації агресивних дій, — підкреслили представники уряду.
У документі також підкреслюється стурбованість щодо інформації про зв'язки комісарки російського павільйону Анастасії Карнєєвої з військово-промисловим сектором Росії. Українські чиновники вважають, що це знову підтверджує тісну взаємодію між російською культурною політикою та мілітаристським режимом.
Українська сторона підкреслила, що 27 лютого 2022 року, всього через три дні після початку повномасштабного вторгнення, організатори Венеційської бієнале виступили з осудом російської агресії та закликали до миру і діалогу. У Києві звертають увагу на те, що наразі незрозуміло, чому ця позиція зазнала змін, адже Росія продовжує вести війну та ігнорує мирні ініціативи.
"Закликаємо організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Російської Федерації та зберегти принципову позицію, яка була продемонстрована у 2022-2024 роках", -- підсумували Сибіга та Бережна.
Не так давно проєкт "Недописані" представив оновлений архів, за даними якого, станом на лютий 2026 року, російсько-українська війна забрала життя 289 представників української літератури. Ця ініціатива спрямована на збереження голосів і творів авторів, які пішли з життя занадто рано, та на протидію спробам агресора знищити українську ідентичність і культуру.
