Україні необхідна оновлена міграційна стратегія для стимулювання економічного зростання.

Такі висновки зробили експерти під час круглого столу в Укрінформі, присвяченого презентації дослідження "Оцінка стану реалізації чинної міграційної політики України".
Захід був організований Асоціацією "Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування" за сприяння Міжнародного фонду "Відродження". На ньому зібралися представники державних органів, експерти, науковці та члени громадськості для обговорення основних викликів і можливостей у розробці ефективної державної міграційної політики.
Сьогодні Україна стикається з серйозними демографічними викликами, масовими міграційними процесами, втратами кваліфікованих кадрів, регіональними труднощами та новими вимогами до держави. Усе це має прямий вплив на нашу здатність відновити країну, створити конкурентоспроможну економіку та забезпечити соціальну стабільність. Саме з цієї причини ми розпочали дане дослідження, щоб ініціювати оновлення міграційної політики України, яка відповідатиме сучасним реаліям і сприятиме майбутньому розвитку. Про це заявив президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова Офісу Міграційної політики Василь Воскобойник.
Серед ключових викликів, які обговорювали учасники круглого столу, було відзначено, що питання міграції не має достатнього пріоритету в державному управлінні. Також було зазначено, що існує надмірна регуляція у законодавстві та зовнішній тиск при прийнятті рішень, зокрема з боку Європейського Союзу. Фахівці підкреслили необхідність розробки Стратегії державної міграційної політики, яка повинна забезпечити інтеграцію рішень між різними секторами та відповідати сучасним викликам.
Олексій Позняк, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, підкреслив важливість налагодження координації між різними відомствами та створення комплексного підходу до розробки стратегії. Він зазначив, що ефективне управління міграційними процесами потребує активного обміну статистичними та аналітичними даними, а також участі у міжвідомчих робочих групах.
"Незважаючи на створення Координаційного центру для співпраці з Європейською міграційною мережею під керівництвом Державної міграційної служби, вважається доцільним заснувати міжвідомчий консультативно-дорадчий орган, що займатиметься питаннями міграції та діаспори, шляхом постанови Кабінету Міністрів України. Цей орган очолить один із віцепрем'єр-міністрів", - зазначив Позняк.
Міграційна політика України повинна бути інтегрована в загальні стратегічні напрямки розвитку держави. Як зазначає Світлана Калініна, декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету, ця політика є похідною від загальних інтересів країни і має відповідати її довгостроковим цілям. Вона також навела приклади таких держав, як Канада, США, Австралія та Нова Зеландія, які успішно реалізують стратегії залучення кваліфікованих кадрів, формуючи преференції для окремих груп іммігрантів, серед яких вчені, університетські викладачі, інженери та медичні працівники.
"Інші розвинені країни також активно залучають кваліфікованих мігрантів для вирішення питань забезпечення своїх економік трудовими ресурсами. Для ефективного формування міграційної політики в Україні необхідно розробити нову економічну модель, яка буде спрямована на суттєве підвищення продуктивності праці — основи конкурентоспроможності нашої економіки. Це вимагатиме змін у політиці зайнятості, а також сприяння реалізації освітнього потенціалу і професійної самореалізації", - зазначила Калініна.
Фахівці одностайно вважають, що нестача робочої сили, міграційні процеси та зменшення чисельності населення вимагають як внутрішньої координації, так і міжнародного співробітництва. Інтеграція міграційної політики в загальну економічну стратегію України є ключовою для вирішення цих викликів.
Учасники круглого столу закликали до створення привабливих умов для повернення українців з-за кордону, залучення діаспори до відбудови країни та спрощення процедур для іноземних фахівців, яких потребує український ринок праці. Підсумовуючи, вони погодились, що оновлення міграційної політики має стати одним із пріоритетів держави для збереження людського капіталу, відновлення економіки та забезпечення демографічної стійкості.
Як було зазначено раніше, в Україні відзначається швидке скорочення чисельності молоді у віковій групі 25-29 років, яка виконує роль рушійної сили попиту та відіграє важливу роль у вітчизняній економіці.