"Україна виявилась найбільшим сховищем кокаїну у світі". Аналіз російських дезінформаційних повідомлень за період з 24 грудня 2025 року по 6 січня 2026 року.
З 24 лютого 2022 року "Детектор медіа" активно стежить за українським простором соціальних мереж та кремлівськими медіа, щоденно фіксуючи хроніку російської дезінформації щодо війни Росії проти України.
З 24 грудня 2025 року по 6 січня 2026 року аналітики "Детектора медіа" задокументували 19 дезінформаційних вкидів. Зокрема, російські пропагандисти поширювали фейки про нібито перетворення православних храмів в Україні на кінотеатри та дискотеки, використання заморожених активів Росії ЄС для власних потреб, атаку українських дронів на резиденцію Путіна, вигадані подробиці операції США у Венесуелі, загрози штучного інтелекту для глобальної безпеки, а також вигадані порівняння України й Венесуели нібито від американської акторки Памели Андерсон.
"В Україні храми трансформують у кінозали."
Російські медіа, зокрема "Первый канал", поширювали фейк про перетворення православних храмів в Україні на кінотеатри та проведення там дискотек. Як "доказ" використовували кадри з храму в Чернігові, де проводили презентацію документального фільму "Чернігівське князівство. 1000 років". Насправді храм є частиною Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів давній" і перебуває на реставрації. Відео з телевізора, яке показали як "доказ", зняли під час культурного заходу, а не переобладнання храму.
Пропагандисти також розповсюджували інформацію про дискотеку, що нібито проходила в церковному приміщенні у Вінниці. Насправді, відеозапис був знятий у нічному клубі Room 13 у Варшаві, який розташовується в будівлі Етнографічного музею. Ця споруда ніколи не функціонувала як культове місце. Таким чином, російська пропаганда намагалася створити враження про Україну як "безбожну" країну, яка не шанує християнські цінності.
"Європейський Союз непомітно реалізує заморожені російські активи."
У проросійських телеграм-каналах поширювалися відеоматеріали, оформлені під стиль видання Financial Times, у яких стверджувалося, що розслідувачі з Bellingcat нібито виявили факти розтрати заморожених активів Росії, що належать ЄС. Творці відео запевняли, що ці кошти були витрачені на підтримку "молодих демократій" та для особистих вигод європейських чиновників. Проте насправді Financial Times ніколи не публікувало таких заяв, а Bellingcat не проводило подібних розслідувань.
Приклад розповсюдження дезінформації. Джерело: StopFake.
Цитата данського політика Генріка Дама Крістенсена про "провал Європи" виявилася вигадкою. Насправді, Крістенсен постійно висловлює підтримку Україні та засуджує агресію з боку Росії. Фактчекери з StopFake встановили, що це відео є черговою фальшивкою, метою якої є дискредитація Європейського Союзу та посів недовіри між Україною і її західними союзниками.
Причини, чому ЄС досі не вдалося конфіскувати російські активи, полягають не в "розтраті", а в юридичних перешкодах. Європейські держави стурбовані ймовірними судовими позовами з боку Росії та можливими порушеннями прав на власність. Отже, ця дезінформація має на меті створити хибне враження про корупцію в Європейському Союзі та підірвати довіру до західних інституцій.
"Україна атакувала резиденцію Путіна"
Міноборони Росії та Сергій Лавров поширювали суперечливу інформацію про нібито атаку українських дронів на резиденцію президента Росії Володимира Путіна в Новгородській області. Лавров розповів про 91 дрон, тоді як Міноборони повідомило лише про 41. Місцеві жителі Валдая, де розташована резиденція, не чули роботи ППО, а експерти назвали атаку технічно малоймовірною через відстань і захист повітряного простору.
Російське видання SOTA, опитавши місцевих жителів, поставило під сумнів офіційну версію. Журналісти пояснили, що об'єкт розташований за 630 км від українського кордону, а українські безпілотники зазвичай літають на низькій висоті. Фактчекери виявили, що офіційні зведення Міноборони Росії не містять згадок про атаку на резиденцію, а цифри не збігаються зі словами Лаврова.
Фальшиві інформаційні матеріали про Україну після військових дій США у Венесуелі.
Після оголошення президента США Дональда Трампа про затримання Ніколаса Мадуро, простір інтернету наповнився численними зображеннями цього політика у наручниках. На деяких з них він зображений у білій піжамі, на інших – у синій сорочці або шортах, оточений агентами DEA або ФБР. Ці картинки навіть були розповсюджені великими медіа, зокрема колумбійським WRadio. Проте насправді існувало лише одне справжнє фото Мадуро у полоні, яке опублікував Дональд Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social.
Проросійські телеграм-канали прив'язали до подій у Венесуелі й Україну. Вони виготовили й поширювали фейк, нібито американська акторка Памела Андерсон висловилася, що Україна є "найбільшим сховищем кокаїну у світі". Насправді акторка не публікувала й не говорила таких слів, а її офіційна сторінка в інстаграмі містить лише посилання на щоденник актриси у Substack.
"Детектор медіа" провів перевірку достовірності цих заяв і виявив, що Андерсон не має жодних публікацій на своєму офіційному Instagram-акаунті, що стосуються 5 січня 2025 року. Єдине, що можна знайти у її профілі, це посилання на її щоденник у Substack, в якому відсутні згадки про ці коментарі. Більше того, жодні закордонні видання, окрім російських, не висвітлювали ці слова. Натомість існує безліч матеріалів, які підтверджують постійну підтримку акторки України.
Приклад розповсюдження дезінформації. Джерело: DisinfoChronicle.
Поширюючи вигадані цитати від відомих людей, пропаганда намагається посіяти сумнів у правдивості справжніх висловлювань і зробити так, щоб аудиторія менше довіряла реальним новинам. Цей фейк також спрямований на підсилення однієї з найпоширеніших тез для дискредитації президента України, створюючи хибну конотацію з контекстом подій у Венесуелі.
