У Німеччині студенти активно виступають проти відновлення військової підготовки, організовуючи масові акції протесту.
5 грудня, в день, коли Бундестаг планує ухвалити новий закон щодо військової служби, у більш ніж 90 містах Німеччини відбудуться студентські акції протесту проти можливого відновлення обов'язкової військової служби.
"Я б надав перевагу жити під контролем Путіна в Німеччині, ніж брати участь у війні у Німеччині", - ці слова студента Яна Вагнера, озвучені в ефірі ARD у жовтні, викликали неабияке обурення серед багатьох німців. На той момент у країні вже проходили локальні студентські протести проти відновлення обов'язкової військової служби, скасованої у 2011 році. А 5 грудня заплановано загальнонаціональний страйк під назвою Schulstreik, що має охопити 90 міст Німеччини.
Саме 5 грудня Бундестаг має розглядати новий законопроєкт про військову службу, який має набути чинності з нового року. Він, зокрема, передбачає, що всі 18-річні чоловіки та жінки у 2026 році отримають анкету з QR-кодом для реєстрації. Чоловіки будуть зобов'язані її заповнити, для жінок це буде добровільно. Усі чоловіки, народжені після 2008 року повинні пройти медичний огляд до літа 2027 року. На початку служба буде добровільною, але якщо добровольців буде надто мало, то Бундесвер матиме право "добрати" потрібну кількість призовників. Однак навіть такий лайтовий варіант виявився неприйнятним для багатьох молодих німців, які вважають, що у разі нападу РФ на Німеччину краще втекти з країни чи капітулювати.
"Військовий обов'язок буде знову введено. Спочатку це буде представлено як 'добровільна військова служба', але вже зараз можна побачити: якщо ми не отримаємо достатньо охочих, спершу проведуть жеребкування, а згодом це стане обов'язковим для всіх. Основна ідея полягає в тому, що ми повинні бути готовими захищати Німеччину. Але що щодо нашого права на мирне життя? Чому б нам не вирішувати, як хочемо жити далі? І що з пунктом 3 статті 4 Основного Закону, який забороняє примушування до військової служби? Ми не хочемо витрачати півроку свого життя, провівши його в казармах, займаючись стройовою підготовкою та підкоренням, навчанням вбивству. Війна не приносить жодних перспектив і лише руйнує." - зазначено на сторінці Schulstreik.
Заклик до протесту проти військової служби, зображення: Шкільний страйк.
Загалом висловлювання німецьких пацифістів перегукуються з думками українських ухилянтів: "не бажаємо ставати гарматним м'ясом", "чому ми маємо боротися за інтереси політиків", "не маю наміру жертвувати своїм життям за цю державу, якій я байдужий". Водночас у Німеччині мова йде не про мобілізацію, а лише про підготовку військовослужбовців протягом півроку.
Неможливо уявити, що молоде покоління тепер повинно боронити політичну систему, яка протягом багатьох років залишалася байдужою до них. Війна не є вигідною для студентів – "вони лише стануть гарматним м'ясом", - висловився 27-річний Флорім Матейс з Брауншвейга, для якого військовий обов'язок не матиме стосунку, навіть якщо його відновлять.
18-річний організатор протесту в Кобленці, Лео Райнеманн, висловив думку, що переозброєння не зупиняє війни, а навпаки, може стати їхньою причиною. Він підкреслив, що якщо Німеччина продовжить в тому ж дусі, "виникнення конфлікту стає цілком ймовірним".
"Важко уявити, що федеральний уряд скасує законопроект про оновлення військової служби в п'ятницю лише через кілька шкільних протестів. Проте ці акції безумовно є чітким сигналом для Бундестагу. Цей сигнал полягає в тому, що наше покоління відчуває себе ігнорованим, і ми не розуміємо, чому повинні ризикувати своїм життям заради їхніх інтересів", - зазначив він.
Заяви про те, що краще жити під окупацією, аніж загинути на полі бою, або що "Україна повинна капітулювати, замість того щоб захищатися ціною людських життів", часто можна почути від молодих пацифістів у Німеччині. Ці думки активно популяризує німецький журналіст Оле Німен, який у весняний період 2025 року випустив свою книгу "Чому я ніколи не воюватиму за свою країну". Вона здобула популярність на Amazon, отримавши статус "Spiegel Bestseller".
Згідно з інформацією, наданою Spigel, Ліва партія та BSW, які виступають проти обов'язкової військової служби, планують підтримати акції протесту. BSW, що є Альянсом Сари Вагенкнехт, займає проросійську позицію в політиці, виступаючи проти військової допомоги Україні, оскільки вважає, що це лише продовжує конфлікт. Крім того, організація підтримує ідею продовження постачання енергоресурсів з Росії.
"Партії частково поширюють заклики до дій та дати шкільних страйків у соціальних мережах. Підтримувальні дописи надходять від інших груп, таких як Соціалістична німецька робітнича молодь та Державна студентська рада Північного Рейну-Вестфалії. Берлінський державний студентський комітет пише у своїй заяві, що вітає запланований шкільний страйк, оскільки голоси учнів занадто часто ігноруються", - пише Spigel.
Німецький пацифістський рух DFG-VK (Німецьке товариство миру - Об'єднані противники військової служби) активно підтримує мирні ініціативи та бере участь у них. У 2022 році організація засудила агресію Росії щодо України, проте висловилася проти поставок зброї до цієї країни. Влітку 2025 року політичний директор DFG-VK, Міхаель Шульце фон Глассер, у своєму коментарі для "Німецької хвилі" спростував звинувачення в тому, що їхня політика сприяє Росії, і вважає конфлікт між Росією та НАТО малоймовірним.
"На жаль, якщо б відбулася безпосередня конфронтація між Росією та НАТО, це, ймовірно, привело б до миттєвого використання ядерної зброї. У такому випадку наслідки були б катастрофічними. Тому я вважаю, що така війна є малоймовірною. Якщо ж вона все-таки станеться, то буде швидкою, і врешті-решт призведе до втрати всього," - зазначив він.
