В Німеччині тривають дискусії щодо зменшення соціальної підтримки для українських громадян.
Соціальна підтримка українських біженців у Німеччині знову стала актуальною темою для обговорення серед політичних кіл країни. Цього разу ініціатором дискусії виступила Християнсько-соціальний союз (ХСС) — баварська партія-партнер Християнсько-демократичного союзу (ХДС), очолювана канцлером Фрідріхом Мерцем. Прем'єр-міністр Баварії, Маркус Зедер, у неділю, 3 серпня, в ефірі телеканалу ZDF, висловився за припинення виплат соціальної допомоги для українців, які отримують допомогу по безробіттю в Німеччині, відомою як "гроші для громадян" (Bürgergeld). Політик аргументував свою позицію погіршенням економічної ситуації в країні, зокрема через мита, запроваджені США на європейські товари. Зедер вважає, що "немає жодної країни у світі", де б українські біженці мали такі ж привілеї, як у Німеччині, що, на його думку, сприяє низькому рівню зайнятості мігрантів із України. За даними уряду, на 2024 рік Німеччина витратила 6,3 мільярда євро на соціальну допомогу безробітним українцям та їх дітям, тоді як загальні витрати на програму "гроші для громадян" склали 46,9 мільярда євро.
Зедер пропонує змінити систему виплат для безробітних українців, перейшовши на механізм, який використовується для надання допомоги біженцям з інших країн, які звернулися за притулком і чекають на розгляд своїх заяв. Цей вид підтримки організовано інакше, за його реалізацію відповідають інші організації, а найголовніше – суми виплат є значно меншими: наприклад, особа, що проживає самостійно, отримує близько 460 євро замість 560. Крім того, вимоги для отримання медичних послуг стали більш суворими.
Заяви очільника ХСС посилили заклики, що останніми днями лунали з лав його партії. Минулого тижня соціальні виплати з безробіття для українців розкритикував експерт ХСС з зовнішньополітичних питань Штефан Маєр (Stephan Mayer). І хоч його заклики скасувати виплати стосувалися лише чоловіків призовного віку, в інтерв'ю телеканалу WELT TV політик назвав "помилкою від самого початку" запровадження повноцінної соцдопомоги українським біженцям. Аргумент - вони, мовляв, не сплатили "жодного євро" на соцстрахування чи податки в Німеччині.
Заяви політиків із ХСС викликали різні реакції серед німецьких політиків. Голова відомства федерального канцлера, представник ХДС Торстен Фрай (Thorsten Frei) з розумінням поставився до пропозиції Зедера скасувати "гроші для громадян" українцям та заявив про готовність "обопільно змінити" відповідні домовленості між коаліційними партнерами - ХДС/ХСС та Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН). За словами Фрая, інтеграція українських біженців у ринок праці в Німеччині "спрацювала набагато гірше, ніж в інших країнах". Мовляв, "якщо де-факто працює лише кожен третій працездатний українець, то це замало". Позитивно ініціативу Зедера оцінив також інший політик від ХДС, прем'єр-міністр Нижньої Саксонії Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer), так само пославшись на низький відсоток працюючих українців у Німеччині.
Утім, з лав головної правлячої партії Німеччини пролунали й критичні голоси. Голова Християнько-демократичної спілки робітників, депутат Європарламенту Денніс Радтке (Dennis Radtke) назвав вимоги Зедера перебільшеними та "базарними". За його словами, змінити правила для українських біженців заднім числом технічно складно, а їхня користь з огляду на інтеграційні процеси - "сумнівна".
У відповідь на ініціативу прем'єра Баварії соціал-демократи поки що висловили стримане ставлення. Віцеканцлер та міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль у програмі на Deutschlandfunk вранці 4 серпня лише підкреслив положення, закріплені в коаліційній угоді. Відповідно до цих домовленостей, ті українські біженці, які прибудуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року і не зможуть забезпечити себе, в майбутньому отримуватимуть лише скорочені соціальні виплати, подібно до шукачів притулку з інших країн. Щодо тих, хто вже живе в Німеччині до цього терміна, зміни не повинні їх торкнутися. Проте, наразі уряд не зміг знайти практичне рішення для реалізації цих планів. Експерти вказують на юридичні та технічні труднощі впровадження нових норм. У даний момент всі українці, які мають недостатні доходи, можуть розраховувати на стандартну соціальну допомогу, яка також надається безробітним німцям.
Та якщо Клінґбайль повідомив, що не збирається вступати в публічну дискусію питання допомоги українським біженцям, парламентський керівник фракції СДПН Дірк Візе (Dirk Wiese) відкинув ідею керівника ХСС, пославшись передусім на величезні бюрократичні труднощі, з якими доведеться зіткнутися німецьким громадам у разі зміни правил для українців. Мовляв, таким чином всі заощаджені кошти для бюджету будуть витрачені в іншому місці. Візе сказав, що "дуже сумнівається, що зміна курсу допоможе швидше та у більш довгостроковій перспективі" інтегрувати біженців на у ринок праці.
Експертка з ринку праці та міграційних процесів Ксенія Гацкова висловлює сумніви щодо того, що зменшення соціальної допомоги для українських біженців у Німеччині сприятиме підвищенню їх зайнятості. Вона є співробітницею німецького Інституту досліджень ринку праці та кар'єри (IAB) і разом із колегами аналізує життєві та професійні обставини українських біженців на території Німеччини.
За словами Гацкової, "аналогічні заяви" з боку німецьких політиків є спробою спростити складні реалії. Вона підкреслює, що "перешкоди на шляху до працевлаштування не є питанням мотивації, а зумовлені різними факторами". Згідно з її даними, 94% українських біженців у працездатному віці, які ще не знайшли роботу, прагнуть працювати в Німеччині, зазначає вона в інтерв'ю з DW.
Серед чинників, що негативно впливають на можливості українців знайти роботу в Німеччині, дослідниця виділяє обмежене володіння мовою, травматичний досвід війни та втечі, труднощі з доглядом за дітьми, а також проблеми з визнанням українських освітніх документів. Крім того, невпевненість щодо майбутнього статусу в Німеччині також знижує шанси на працевлаштування. "Роботодавці стримуються, оскільки не можуть передбачити, на скільки часу людина залишиться в країні і чи не доведеться їй виїхати через рік чи два", - зазначає Гацкова. Лише під час війни тимчасовий гуманітарний захист, який надає українцям право жити та працювати в Німеччині, був продовжений двічі; наразі він діє до кінця березня 2026 року.
Дослідниця каже, що досвід інших країн демонструє, що скорочення виплат біженцям у кращому разі лише короткостроково допомагає збільшити рівень працевлаштування, та й те лише серед окремих груп. "У Данії провели реформу зі скорочення виплат для шукачів притулку, і можна було навіть у довгостроковій перспективі дослідити наслідки цього скорочення. Зрештою можна було побачити лише дуже маленький і короткостроковий позитивний ефект на працевлаштування, причому лише серед чоловіків", - каже Гацкова. Водночас реформа мала низку негативних наслідків, пояснює дослідниця. Зокрема, знизилася якість роботи, за яку беруться біженці, а також збільшився рівень злочинності серед цієї групи населення, а діти почали демонструвати гіршу успішність у школі.
Тим не менш, перспектива скасування "грошей для громадян" для українських біженців у Німеччині абсолютно реальна, переконаний політолог Штефан Майстер (Stefan Meister) з Німецької ради міжнародної політики (DGAP). Причина - висока популярність ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини", для якої біженці та витрати на них - одна з головних тем. "АдН інструменталізує питання біженців та тисне та ХДС/ХСС, тож це (заклики зменшити допомогу українським біженцям. - Ред.) - певного року реакція на тиск правих сил", - каже він. Майстер прогнозує, що ХДС та СДПН зрештою підуть на нинішні вимоги ХСС, так само як вони погодилися на посилений контроль на кордонах Німеччини, що його просувала баварська партія. На думку політолога, німецьке суспільство позитивно відреагує на зміни, бо це, "в певному роді, питання справедливості". Адже українці будуть тоді прирівняні до всіх інших біженців у Німеччині.
